30 березня 2026 рокуЛьвівСправа №460/4158/24 пров. №А/857/27028/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Заверухи О. Б., Матковської З. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, головуючий суддя - Дорошенко Н.О., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Рівненській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо зменшення із 13.06.2023 року при перерахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 3,51289 до 3,34878; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи із 13.06.2023 року, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.07.2018 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,51289.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з 01.08.2018 року позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.07.2018 року, а враховуючи, що ОСОБА_1 і надалі продовжував працювати, розмір пенсійної виплати перераховувався Пенсійним органом кожні 2 роки у зв'язку з додаванням страхового стажу виходячи із набутого коефіцієнта заробітної плати 3,51289 (який враховувався при обчисленні розміру пенсії та наступних перерахунках). У зв'язку з досягненням позивачем пенсійного віку та наявності відповідного мінімального страхового стажу, відповідачем з 13.06.2023 року здійснено позивачу перерахунок його пенсії за віком. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №460/16161/23, яким зобов'язано ГУПФУ в Рівненській області здійснити з 13.06.2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки за правилами частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем 06.03.2024 року прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 13.06.2023. Позивач зазначив, що листом відповідача від 21.03.2024 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено про порядок виконання рішення суду та надіслано відповідні рішення, за результатом аналізу яких було з'ясовано, що Пенсійний орган всупереч практиці Верховного Суду та положенням чинного законодавства зменшив коефіцієнт її заробітної плати, з якого обчислюється пенсія із 3,51289 до 3,34878, дорахувавши для обчислення пенсійної виплати заробітну плату, отриману ним після призначення пенсії за період з серпня 2018 року по травень 2023 року, яка для позивача є невигідною та може враховуватись виключно за його бажанням.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 13.06.2023 при перерахунку розміру пенсії за віком коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 3,51289 до 3,34878; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.07.2018 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,51289, починаючи з 13.06.2023 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №460/16161/23 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки (12236,71 грн) відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 13.06.2023 року. Також відповідач вказав, що з 13.06.2023 року розмір пенсії за віком ОСОБА_1 , визначений з урахуванням страхового стажу 42 роки 8 місяців 5 днів (зарахований по 31.05.2023 року, коефіцієнт якого - 0,42667) та заробітної плати 40978,05 грн (за всі періоди страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року по 31.05.2023 року, коефіцієнт якої - 3,34878); розмір заробітної плати визначено з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (12236,71 грн) на виконання судового рішення), становить 17466,03 грн, у тому числі: 17484,10 грн - основний розмір пенсії + 101,64 грн - доплата за 7 років понаднормового стажу, обчислена у порядку, визначеному для працюючих пенсіонерів відповідно до вимог статей 28, 42 Закону (1452,00 грн х 7%) - (мінус) 119,71 грн - обмеження в індексації відповідно до пункту 10 Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; з 01.03.2024 - 17566,03 грн, в тому числі: 17484,10 грн - основний розмір пенсії + 101,64 грн - доплата за 7 років понаднормового стажу, обчислена у порядку, визначеному для працюючих пенсіонерів відповідно до вимог статей 28, 42 Закону (1452,00 грн х 7%) - (мінус) 119,71 грн - обмеження в індексації відповідно до пункту 10 Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 + 100,00 грн доплата з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185. Таким чином, управлінням проведено перерахунок пенсії на підставі норм чинного законодавства в межах покладених судом зобов'язань.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та з 01.08.2018 отримує пенсію за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Для розрахунку коефіцієнтів заробітної плати відповідачем враховано заробітну плату позивача за періоди страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.07.2018 року. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації склав 3,51289.
З 13.06.2023 року на підставі особистої заяви ОСОБА_1 переведено за пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні розміру пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №460/16161/23, яке набрало законної сили 28.02.2024 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 13.06.2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки.
Відповідачем 06.03.2024 року прийнято рішення № 956070148359 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення.
Листом від 21.03.2024 року №1700-0202-8/16273 на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду зменшено коефіцієнт заробітної плати, з якого обчислюється пенсія із 3,51289 до 3,34878, дорахувавши для обчислення пенсійної виплати заробітну плату, отриману ним після призначення пенсії за період з серпня 2018 року по травень 2023 року.
Позивач не погоджується з такими діями органу Пенсійного фонду України протиправною, тому звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії позивача застосовуючи положення частини першої статті 40 Закону №1058-IV, позбавив позивача права обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховуватися при обчисленні розміру пенсії. Натомість, пенсійний орган при перерахунку пенсії за віком позивача з 13.06.2023 року зобов'язаний був обирати для нього найбільш вигідний спосіб обчислення заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.07.2018 року (коефіцієнт заробітної плати 3,51289).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з ст. 1, п. 5 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс * (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв: Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100 %, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у п.8, 13 і 14 ст. 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої ст. 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої ст. 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Однак за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №460/16161/23, зобов'язано ГУПФУ в Рівненській області здійснити з 13.06.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки.
На виконання рішення суду у справі №460/16161/23 відповідач рішенням від 06.03.2024 року здійснив перерахунок пенсії позивача із перерахунком загального страхового стажу та заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсійної виплати.
Так, пенсію позивача перераховано за період з 13.06.2023 року, коефіцієнт заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії зменшений з 3,51289 до 3,34878, а заробітна плата для обчислення пенсії врахована з 01.07.2000 року по 31.05.2023 року.
Водночас, після призначення позивачу пенсії у 2018 році, він працював з меншим заробітком, ніж той, з якого було визначено розмір його пенсійної виплати, а тому, не виявляв бажання здійснювати перерахунок пенсії з 13.06.2023 року із додаванням як стажу, так і заробітної плати.
Колегія суддів зауважує, що особа при призначенні та перерахунках пенсії має право обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховувати для обчислення її розміру.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач виявляв бажання на оптимізацію заробітної плати за період з липня 2000 року по травень 2023 при проведенні перерахунку його пенсії, а також, що позивач обирав періоди, які він уважає за необхідне виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.
Наведеними нормами Закону №1058-ІV установлено, що пенсіонер має право обирати заробітну плату (дохід), з якого обчислюється пенсія та періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Верховним Судом у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 вказано, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, із врахуванням до страхового його стажу періодів роботи, підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Щодо доводів апелянта про те, що переведення з одного виду пенсії на інший, згідно із ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, а згідно з ч.1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року то колегія суддів не приймає такі доводи до уваги та вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що особа при призначенні пенсії має право обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховувати при обчисленні розміру її пенсії.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган при перерахунку пенсії за віком позивача з 13.06.2023 зобов'язаний був обирати для нього найбільш вигідний спосіб обчислення заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.07.2018 року (коефіцієнт заробітної плати 3,51289)., а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії, застосовуючи положення ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, позбавив позивача права обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховуватися при обчисленні розміру його пенсії.
Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №460/4158/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська