Провадження №3/447/460/26
Справа №447/916/26
31.03.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
10.03.2026 о 10:13 год. у с. Болоня на вул. Лужок ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також від проходження огляду в закладі охорони здоров?я на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, двічі протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, вказав, що на місці зупинки транспортного засобу збрехав працівникам поліції, не відмовлявся від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу таких висновків.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, передбачені ст. 280 КУпАП встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611073 від 10.03.2026 складено за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відео реєстратора (який закріплюється на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) поліцейських під час здійснення повноважень) відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
У судовому засіданні встановлено, що на диску, долученому до матеріалів справи, містяться відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та з відеореєстратору патрульного автомобіля.
Відповідно до відеозапису з відеореєстратору патрульного автомобіля, працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції встановлено, що працівник поліції зазначив, що у ході спілкування з водієм він виявив ознаки алкогольного сп?яніння, пропонував водію пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Драгер» або в медичному закладі. Водій чітко відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Поліцейський повідомив, що водій порушив п. 2.5 ПДР України, за що відносно нього буде складено протокол за статтею 130 КУпАП. На запитання працівника поліції чи водію все зрозуміло, водій відповів, що
зрозуміло. Крім цього, працівником поліції повідомлено, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, оскільки такого було позбавлено права керування на підставі постанов суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП, на що водій вказав, що йому про таке відомо.
Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність у такому випадку настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 вищевказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність кількох таких ознак зафіксована у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611073 від 10.03.2026, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 4 розділу Х Інструкції №1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Таким чином, наведені нормативні акти чітко визначають момент виникнення у працівника поліції права проведення огляду на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння оформлена відповідним направленням, та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Слід наголосити на тому, що відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення та, яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі дій чи намірів інших осіб.
Як уже було вказано, протокол про адміністративне правопорушення складено саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 розділу Х Інструкції №1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, не надав письмових пояснень у спеціально відведеній графі протоколу або на окремому аркуші, протокол підписував, копію протоколу отримав.
Зібрані докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні поза розумним сумнівом. Відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений у судовому засіданні, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню.
Працівником поліції виконано вимоги чинного законодавства, разом із цим, водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР України, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611073 від 10.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згіно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.03.2026; проведеним оглядом відеозаписів, долучених до матеріалів справи; витягом постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 10.06.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №443/759/25, яка набрала законної сили 30.06.2025, витягом постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 08.09.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №447/2020/25, яка набрала законної сили 19.09.2025, та іншими долученими до справи матеріалами.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає різне покарання для водіїв - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ст. 130 КУпАП, а тому підлягає покаранню у виді штрафу.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
В абзаці 3 пункту 28 вищевказаної постанови зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Поряд із цим, ч. 3 ст. 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 22.09.2025 у справі №447/2020/25, яка набрала законної сили 19.09.2025, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-8, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 121 КУпАП, та, на підставі статті 36 КУпАП, накладено на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.
Таким чином, станом на 31.03.2026 невідбута частина зазначеного стягнення становить 4 роки 5 місяців 20 днів, які підлягають приєднанню за правилами ч. 3 ст. 30 КУпАП.
У зв'язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, беручи до уваги тяжкість ймовірних наслідків, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий належить іншій особі - ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 13, 30, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією
постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 22.09.2025 у справі №447/2020/25 та призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 14 (чотирнадцять) років 5 (п?ять) місяців 20 (двадцять) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.