Справа № 461/1307/26
01 квітня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Уповноважений представник позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» - Поляков О., 16.02.2026 року (вх. № 5223) звернулась до Галицького районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором №980551083 від 06.10.2021 року у розмірі 93 416 грн 40 коп. та понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 року визначено головуючого суддю Галицького районного суду м. Львова - Юрків О. Р.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з її істотними недоліками.
На усунення зазначених недоліків позивачу надавався п'ятиденний строк.
01.04.2026 року (вх. № 8438) на адресу Залізничного районного суду м. Львова, подана письмова заява про усунення недоліків позовної заяви однак, як вбачається із заяви про усунення недоліків позивачем не було у повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що ЄСПЛ у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув в повній мірі вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що заяву слід повернути позивачу.
Разом з цим, згідно ч. 7 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Таким чином, до заяви про усунення недоліків яка подана 01.04.2026 року не додано належних підтверджує повноваження представника позивача. Довіреність від 20.02.2026 року на ім'я Сахарової О. І., яка долучена до заяви, не може бути прийнята судом, оскільки така є сформована самою Сахаровою О. І. Разом з цим у матеріалах позовної заяви відсутні будь-яка інфомація про те, що Сахарова О. І. перебуває у трудових відносинах з ТзОВ «ФК «ЕЙС».
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути заявнику разом з усіма доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: