Справа № 462/648/26
провадження 2-з/462/7/26
31 березня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, здійснення реального поділу будинковолодіння на окремі об'єкти нерухомого майна між співвласниками, виділення в натурі частини житлового будинку, стягнення грошової компенсації за зменшення частки у житловому будинку, виділення в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності,-
до суду подано заяву про забезпечення позову. Вимоги заяви мотивовано тим, що на даний час відповідачка ОСОБА_2 , може фактично безперешкодно відчужити спірне майно третім особам, що фактично унеможливить виконання рішення суду та відновлення її прав. Оскільки в позивача немає вільного доступу через додаток «Дія» для моніторингу через державний реєстр нерухомого майна чи здійснено відповідачкою відчуження частини будинку чи ні, а таке можливо лише через ЦНАП, то дізнатися про таке відчуження вчасно є затрудненим. Враховуючи обсяг позовних вимог, наявність обґрунтованого позову, відсутність будь-якої можливості порушення у зв'язку з застосуванням заходів забезпечення позову прав та законних інтересів сторін у справі, вважає, що застосування заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне майно в даному випадку є доцільним і виправданим.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, аналогічну правову позицію висловлює Верховний Суд у постанові №183/5864/17-ц від 17 жовтня 2018 року.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення оскільки, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна. Невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі, зокрема в частині майнових прав позивача щодо предмету позову, оскільки суд переконаний, що внаслідок відкриття провадження у даній справі, є можливість вчинення дій щодо подальшого відчуження майна. В свою чергу, вчинення будь-яких дій спрямованих на відчуження майна, впливатиме на права та інтереси позивача, а також перешкоджатиме розгляду справи у визначені процесуальним законодавством строки, зумовить реальну загрозу невиконання чи значно утруднить виконання можливого рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог та даний вид забезпечення позову, запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.
Однак, щодо вимоги про заборону вчиняти реєстраційні дії стосовно 1/2 будинку АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне. Вказана вимога не може бути задоволена, оскільки вона сформульована позивачем неналежним чином та не містить необхідної визначеності щодо суб'єкта, якому саме має бути адресована відповідна заборона. В той же час, суд не вправі підміняти собою сторону спору, самостійно конкретизувати зміст заявленої вимоги, змінювати її предмет або визначати замість позивача, до кого саме має бути звернена відповідна заборона. Такий підхід суперечив би засадам диспозитивності цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 149, 153 ЦПК України, -
заяву про забезпечення позову задовільнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинку АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 .
В задоволенні вимоги про заборону вчинення реєстраційних дії щодо 1/2 будинку АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , в будь-який спосіб відчужувати зазначену частку будинку, здійснювати з нею будь-які юридично значимі дії чи в інший спосіб їх видозмінювати та перереєстровувати., - відмовити за безпідставністю.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Копію ухвали надіслати особам, щодо яких вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, однак, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: А.І. Ліуш