Справа № 320/22133/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
30 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Грибан І. О, розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у встановленні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у встановленні та виплаті з 01.09.2022 щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру на неповнолітню дитину у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до призначеної пенсії у відповідності до статей 16 та 24 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, без застосування обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше прийнятих судових рішень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві встановити та виплачувати з 01.07.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" до призначеної пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, без застосування обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше прийнятих судових рішень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплачувати з 01.09.2022 щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру на неповнолітню дитину у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до призначеної пенсії у відповідності до статей 16 та 24 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, без застосування обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше прийнятих судових рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2021, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Крім того, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №640/6071/21:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у відмові в перерахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, зазначених у довідці наданої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі № 640/15470/19 Державною установою «Територіальним медичним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ по місту Києву» надану листом № 33/31/1-225 від 26 жовтня 2020 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (посадовий оклад - 9 110,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років 50 % - 5 295,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % - 1 366,50 грн; премія 190 % - 17 309,00 грн) у відповідності до довідки наданої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі №640/15470/19 Державною установою «Територіальним медичним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ по місту Києву» надану листом № 33/31/1-225 від 26 жовтня 2020 року з 01 квітня 2019 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №640/14347/22:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо проведення виплати пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 з обмеженням її максимальним розміром десятьма мінімумами, установленими для осіб, що втратили працездатність;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у м Києві виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та здійснити перерахунок різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.04.2019, обчисливши розмір пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (посадовий оклад - 9 110,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1 480,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 5 295,00 грн ,надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1 366,50 грн, премія 190% - 17 309,00 грн) у відповідності до довідки наданої на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2020 у справі № 640/15470/19 Державною установою "Територіальним медичним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ по місту Києву" надану листом № 33/31/1-225 від 26.10.2020 без застосування обмежень максимального розміру пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у м Києві здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок загальнообов'язкове державне соціальне страхування (посадовий оклад - 9 110,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1480,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 5 295,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1 366,50 грн, премія 190% - 17 309,00 грн) у відповідності до довідки наданої на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2020 у справі № 640/15470/19 Державною установою "Територіальним медичним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ по місту Києву" надану листом № 33/31/1-225 від 26.10.2020 та урахуванням виплачених сум, без застосування обмежень максимального розміру пенсії та обмежень виплати суми підвищення, з 01.04.2019.
Судом встановлено, що на виконання рішень суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак після проведення перерахунку позивачем встановлено, що відповідач припинив виплату позивачеві доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови №713, та щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на неповнолітню дитину у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яка визначена у статтями 16 та 24 Закону№2262.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Наразі, колегія суддів зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді у складі Касаційного адміністративного суду.
У постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"…44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.".
Матеріали справи свідчать, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/18544/23зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Колегія суддів наголошує, що проведений на виконання судового рішення по справі №320/18544/23 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання у 2019 році законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18.
Отже, перерахунок пенсії позивача проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.04.2023 у справах №380/14122/22 та №380/4510/22, від 01.05.2023 у справі №300/2963/22, від 24.05.2023 у справі №400/2732/22, від 29.06.2023 у справі №420/343/22, від 11.07.2023 у справі № 420/342/22, від 29.08.2023 у справі №440/733/22, від 06.09.2023 у справі №580/5732/22, від 12.09.2023 у справі №580/5107/22, від 19.09.2023 у справі №420/6269/22.
Посилання апелянта на зразкову справу № 400/6254/24, колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Так, предметом розгляду у справі №400/6254/24 є припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, здійсненого на виконання рішення суду про перерахунок пенсії у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу).
Натомість, предметом розгляду даної справи є припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, після здійсненого на виконання рішення суду у справі №320/18544/23 перерахунку пенсії.
При цьому, підставою прийняття рішення суду у справі №320/18544/23 стало визнання в судовому порядку в межах справи №826/3858/18 протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 до Порядку №45
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки Верховного Суду у справі №400/6254/24 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки, перерахунки, які є підставою для припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, хоча і проведені на виконання рішення судів, однак проведені за різних підстав.
Враховуючи вищезазначене, правильним є висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Як наслідок, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги.
Щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на неповнолітню дитину, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 16 Закону №2262 до пенсії за вислугу років, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується: надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2022 році: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2024 році становить 2361,00 грн.
Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанції, як протокол від 01.09.2022 так і розрахунки пенсії позивача за 01.02.2024 та 01.03.2024 підтверджують факт нарахування та виплати вказаної набавки, натомість, обстави на які посилається позивач свідчать, що розмір пенсії яку отримає останній не виплачується у нарахованому розмірі, а обмежено максимальним розміром.
Відтак, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у встановленні та виплаті з 01.09.2022 щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру на неповнолітню дитину у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до призначеної пенсії у відповідності до статей 16 та 24 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Що ж стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії, без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром вже встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №640/14347/22.
Натомість, судом першої інстанції не враховано, що предметом даного спору є не встановлено належного чи не належного виконання рішення суду у вказаній справі, підтверджене розрахунками пенсії позивача застосування обмеження нарахованого розміру пенсії позивача.
Вирішуючи спір у цій частині колегія суддів зазначає наступне.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011:
- внесені зміни у статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI), зокрема частину п'яту цієї статті викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";
- пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З 01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п'яту статті 43 шляхом доповнення реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень". Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
В статтю 43 Закону № 2262-XII Законом України № 1080-VIII від 12.04.2016 вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п'ята статті 43 Закону № 2262-XII з 06.05.2016 (з дати набрання чинності Закону № 1080-VIII) стала частиною сьомою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.
Конституційний Суд України 20.12.2016 за результатами розгляду справи №1-38/2016 прийняв рішення № 7-рп/2016 та, серед іншого, вирішив таке:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України в цьому рішенні зазначив, що оспорюваними положеннями Закону № 2262-XII тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).
Конституційний Суд України ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІII (далі Закон №1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 10.09.2021 № 300/633/19 у подібних правовідносинах щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що "… буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження".
Таким чином, з 20.12.2016 (Рішення КСУ №7-рп/2016) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження призначеної позивачці пенсії.
Крім того, відповідно до статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII.
Застосування положень Закону № 3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення КСУ № 7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Висновки по цій справі не спростовують можливість застосування норм Закону № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Аналогічного змісту правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 813/678/18 та 09.02.2021 у справі № 640/2500/18.
Правильність такої позиції додаткового підтверджена Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262, є протиправним.
Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21; від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21; від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21; від 29 червня 2022 року у справі № 640/19118/18; від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
З огляду на викладене колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги позивача.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимальним розміром, скасувати та прийняти в цій частині нову постанову якою вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати нарахування та виплату пенсії, без застосування обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше прийнятих судових рішень.
В іншій частині Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
СуддяІ. О. Грибан
(Повний текст постанови складено 30.03.2026)