Справа № 640/29501/21 Головуючий у 1 інстанції - Григорук О.Б.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
30 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Дьолер Україна" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
В 2021 році ДП "Дьолер Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 27.09.2021 № КТ-UA100000-0083-2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судові справи передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу № 640/29501/21 прийнято до провадження, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 закрито провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Дьолер Україна» до Київської митниці в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2021 № КТ-UA100000-0083-2021 про визначення коду товару.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100340/2021/01032 від 27.09.2021.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 Київська митниця звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Київською митницею 27.09.2021 прийнято рішення про визначення коду УКТЗЕД № КТ-UA100000-0083-2021 (т.1. а.с. 22,23).
На підставі вказаного рішення відповідачем відмовлено ДП «Дьолер Україна» у митному оформленні соків концентрованих, що оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100340/2021/01032 (т. 1 а.с. 24, 25).
Не погодившись із прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.
В той же час, після відкриття провадження у даній справі Київською митницею відповідно до службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (Підрозділ) від 27.03.2023 скасовано оспорюване позивачем у даній справі рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД від 27.09.2021 № КТ-UA100000-0083-2021, а тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 закрито провадження у справі за позовом ДП «Дьолер Україна» до Київської митниці в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2021 № КТ-UA100000-0083-2021.
Отже, судом першої інстанції вирішувались по суті позовні вимоги лише в частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100340/2021/01032.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки Київською митницею було самостійно скасовано рішення щодо класифікації товару, проте не вирішено питання щодо картки відмови від 27.09.2021 № UA100340/2021/01032, які є взаємопов'язаними, то суд першої інстанції дійшов до висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2021 №UA100340/2021/01032.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав протиправною та скасував картку відмови у митному оформленні товарів, оскільки дійшов помилкового висновку про її похідний характер від рішення про визначення коду товару, яке було скасоване митницею. При цьому, митниця наголошує, що таке скасування відбулося виключно з технічних причин у зв'язку із набранням чинності новою редакцією УКТЗЕД-2022 та необхідністю приведення класифікаційних рішень у відповідність до оновленої номенклатури, а не через неправильність визначення коду товару, а тому позиція митниці щодо неправильної класифікації товару позивачем залишається незмінною. Апелянт також вказує, що відповідно до статей 67, 69 Митного кодексу України саме митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів і мають право самостійно визначати код товару, а рішення митниці з цього питання є обов'язковими, тоді як висновки інших установ мають лише інформаційний характер. Крім того, суд першої інстанції не врахував положення УКТЗЕД, зокрема примітку 1(d) до групи 82, пояснення до товарних позицій 8207 та 6804, результати досліджень, висновок СЛЕД Держмитслужби та обов'язкову тарифну інформацію митних адміністрацій країн ЄС, які підтверджують правильність класифікації товару за кодом 6804210000, у зв'язку з чим, на думку апелянта, рішення суду ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 Митного Кодексу України (далі - МК України) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Статтею 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
На час виникнення спірних відносин згідно із статтею 67 Митного кодексу України було визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом України про Митний тариф України.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
У ст. 68 МК України передбачалося, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Відповідно до ст. 69 МК України було встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Пунктом 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 650 (далі Порядок № 650, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що класифікація товару це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; рішення про визначення коду товару (далі - Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 650 встановлено, що рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
У разі коли посадові особи ВМП направлені для виконання службових обов'язків до ПМО чи митного поста, Рішення щодо складного випадку класифікації товару приймається такими посадовими особами без підготовки запиту до ВМП.
У разі самостійного виявлення ВМП порушення правил класифікації товарів під час проведення контролю правильності класифікації товарів, задекларованих у митних деклараціях, поданих до митного оформлення, ВМП вноситься відмітка за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) про прийняття до виконання відповідної митної формальності щодо проведення контролю правильності класифікації товарів та в разі потреби прийняття Рішення.
Згідно з пунктом 4 розділу III Порядку №650, контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2021 №UA100340/2021/01032 пов'язана та прийнята на підставі рішення щодо класифікації товарів від 27.09.2021 № КТ-UA100000-0083-2021, про що зазначено безпосередньо в оскаржуваній картці відмови.
Таким чином, оскільки Київською митницею було самостійно скасовано рішення щодо класифікації товару, проте не вирішено питання щодо картки відмови від 27.09.2021 №UA100340/2021/01032, які є взаємопов'язаними, то наявні підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2021 №UA100340/2021/01032.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Щодо доводів апелянта про те, що скасування рішення про визначення коду товару від 27.09.2021 № КТ-UA100000-0083-2021 відбулося виключно з технічних причин у зв'язку із набранням чинності новою редакцією УКТЗЕД-2022 та не свідчить про неправомірність дій митного органу, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки незалежно від мотивів такого скасування саме це рішення було правовою підставою для прийняття картки відмови у митному оформленні товарів №UA100340/2021/01032 від 27.09.2021, а після його скасування відповідний адміністративний акт втратив своє юридичне підґрунтя, що об'єктивно зумовлює протиправність похідного рішення. Відтак відсутність чинного рішення про визначення коду товару виключає можливість подальшого існування картки відмови, яка була прийнята виключно на його підставі.
Не беруться колегією суддів до уваги доводи апелянта про те, що позиція митниці щодо неправильної класифікації товару позивачем залишається незмінною, а митний орган відповідно до статей 67, 69 Митного кодексу України має повноваження самостійно визначати код товару, оскільки предметом розгляду у цій справі є правомірність прийняття картки відмови у митному оформленні товарів, яка була обґрунтована конкретним рішенням про визначення коду товару, що у подальшому було самим відповідачем скасоване. За таких обставин, саме відсутність чинного рішення, на якому ґрунтувалася картка відмови, є визначальною для оцінки правомірності оскаржуваного акта, тоді як загальні повноваження митних органів щодо контролю правильності класифікації товарів не спростовують встановленого факту втрати правової підстави для прийняття такого рішення.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував положення УКТЗЕД, відповідні примітки до товарних позицій, результати досліджень та інші матеріали, які, на думку апелянта, підтверджують правильність класифікації товару, оскільки після скасування митним органом рішення про визначення коду товару питання правильності такої класифікації втратило значення для вирішення цього спору, а спірна картка відмови була прийнята виключно як наслідок реалізації зазначеного рішення. Відтак, оцінка правильності класифікації товару не впливає на висновок щодо протиправності картки відмови, яка втратила правову основу свого існування
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.