Справа № 758/884/25 Суддя (судді) першої інстанції: Блащук А.М.
30 березня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив скасувати постанову серії номер 2КІ 0000896517 від 07.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення, щодо правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сеньком О.В., та закрити провадження у справі.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2025 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, зокрема зазначення невірного способу подання апеляційної скарги. Також, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вважає, що належним відповідачем у даній справі є він, а не Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме: суб'єктом владних повноважень вірно встановлено порушення позивачем пп. «б» п. 15.10 Правил дорожнього руху. Натомість покликання на пп «в» вказаної норми є недоречним.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.01.2025 головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сеньком О.В. було винесено постанову серія та номер: 2КІ0000896517 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Транспортний засіб позивача - автомобіль Марка: HYUNDAI, Модель: SANTA FE, Державний номерний знак: НОМЕР_1 припарковано на стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено п. 15.10 б) Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з правомірністю притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, зокрема вимог дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14, яке зазначено в оскаржуваній постанові.
Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до розпорядження Київського міського голови від 04.12.2023 № 1177 "Про готовність до здійснення повноважень та функцій щодо здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оплати вартості послуг з паркування транспортних засобів та контролю діяльності внутрішнього водного транспорту", функції щодо здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оплати вартості послуг з паркування транспортних засобів передано до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 34926981.
Згідно з Положенням про Департамент територіального контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, затвердженим рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 6870/6911:
до основних завдань Департаменту належить здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів в межах повноважень, наданих законодавством України, а також виконання функцій управління (інспекції) з паркування (пункти 4.9, 4.10).
Департамент здійснює контроль за оплатою вартості послуг з паркування у встановленому порядку, розглядає справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема, статтею ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні, і накладає адміністративні стягнення (пункти 5.51, 5.52).
Здійснення Департаментом територіального контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації повноважень та функцій щодо здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів та контролю діяльності внутрішнього водного транспорту починається з дня видання розпорядження Київського міського голови про готовність до здійснення таких повноважень та функцій (пункт 9.1).
Рішенням від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» Київська міська рада уповноважила посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва КМДА розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів від імені Київської міської державної адміністрації (пункти 1, 2).
Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
В спірному випадку Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості належного відповідача залучено не було.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 48 КАС України передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, а у випадку його незгоди - залучає як другого відповідача, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримав, та, вирішуючи спір за позовом про скасування постанови 2КІ № 0000896517 від 07.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення, пред'явленим до Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не з'ясував, хто є належним відповідачем у справі та, за очевидної необхідності, не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача - Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки ч. 7 ст. 48 КАС України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.
На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що неправильне застосування норм процесуального права призвело до невірного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 48, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко