Справа № 320/40117/25
30 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 24 березня 2025 року про відвід суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О. та Вівдиченко Т.Р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним окремих положень рішення,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 796/1457 «Про затвердження детального плану території мікрорайону Жуляни м. Києва» в частині території земельних ділянок 8000000000:72:278:0001, 8000000000:72:278:0002, 8000000000:72:278:0003, місце розташування яких: АДРЕСА_1.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 796/1457 «Про затвердження детального плану території мікрорайону Жуляни в Солом'янському районі м. Києва» в частині території земельних ділянок 8000000000:72:278:0001, 8000000000:72:278:0002, 8000000000:72:278:0003, місцерозташування яких: АДРЕСА_1. Зобов'язано Київську міську раду невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт відповідно до вимог статті 265 Кодексу адміністративного судочинства У країни.
20 лютого 2026 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу та просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 320/40117/25 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДИНГ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 796/1457 «Про затвердження детального плану територій мікрорайону Жуляни в Солом'янському районі м. Києва» в частині територій земельних ділянок 8000000000:72:278:001, 8000000000:72:278:002, 8000000000:72:278:003; стягнути на користь Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати за подання апеляційної скарги.
Ухвалою колегії суддів від 25 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року.
6 березня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 320/40117/25 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДИНГ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 796/1457 «Про затвердження детального плану територій мікрорайону Жуляни в Солом'янському районі м. Києва» в частині територій земельних ділянок 8000000000:72:278:001, 8000000000:72:278:002, 8000000000:72:278:003.
9 березня 2026 року ОСОБА_1 подав доповнення до апеляційної скарги.
9 березня 2026 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 .
Ухвалою колегії суддів від 13 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (з доповненням) ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року.
Ухвалою суду від 13 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з підстав несплати судового збору.
16 березня 2026 року суддя-доповідач Ключкович В.Ю. отримав матеріали адміністративної справи № 320/40117/25.
Відповідно до частини 2 статті 300 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.
Керуючись наведеним процесуальним строком, ухвалою суду від 19 березня 2026 року призначено до розгляду апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у порядку письмового провадження.
24 березня 2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи за участю сторін та заяву про відвід колегії суддів.
Заява про відвід мотивована наступним.
Не вирішивши остаточно питання щодо відкриття апеляційних проваджень за всіма апеляційними скаргами суд, стаханівськими темпами поспішив призначити розгляд справи в порядку письмового провадження. Як припускає заявник, напевно з метою вирішити «втіхаря» справу на користь забудовника - у якого дуже, ну дуже багато приємно шуршащих доказів. Суд навіть не вирішивши питання відкриття провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_2 поспішив призначити розгляд справи в порядку письмового провадження, що дає всі підстави вважати, що суд мотивований винести рішення на користь дуже багатєньокого забудовника. Таке поспішне призначення розгляду апеляційних скарг в порядку письмового провадження, попри те, що оскаржується нормативно-правовий акт та враховуючи, що позивачем є відомий і неймовірно багатий забудовник, а наші судді голодають і бєдствують (а голод не тітка) в заявника є всі підстави вважати, що суд є мотивований і упереджений на користь позивача.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 (далі - заявник) від 24 березня 2026 року про відвід колегії суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О. та Вівдиченко Т.Р., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, стаття 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вимоги до заяви про відвід (самовідвід).
Відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому колегія суддів не переконана, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що колегія суддів у складі суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О. та Вівдиченко Т.Р., проявляє особисту упередженість.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді.
Як вбачається з тверджень заявника, підставою для подання означеного відводу слугували процесуальні рішення колегії суддів при призначенні до розгляду апеляційних скарг Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та ОСОБА_1 .
За позицією заявника наведене свідчить про те, що суд є мотивований і упереджений на користь позивача.
Отже, зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумнів заявника щодо неупередженості та об'єктивності суддів зводиться до висловлення незгоди з процесуальними рішеннями суддів під час розгляду даної справи, що в силу приписів частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути підставою для відводу.
В контексті означеного судова колегія зауважує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийнятими суддями рішень.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення .
В порушення наведених норм заявником не надано жодного доказу на підтвердження викладених ним у заяві про відвід обставин, а самого лише посилання ці обставини недостатньо для висновку про їх об'єктивне існування.
Таким чином, наведені позивачем доводи, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть бути свідченням існування об'єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді з огляду на положення частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені заявником доводи безумовно не є такими, що викликають сумнів у безсторонності суддів, а вказані ним обставини упередженості та необ'єктивності суддів є виключно його суб'єктивним уявленням.
Водночас, положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, доводи заявника стосовно його сумніву у неупередженості або об'єктивності колегії суддів мають суб'єктивний характер, оскільки жодних доказів вчинення суддями дій, які б свідчили про упередженість чи ставить під сумнів безсторонність позивачем не наведено і матеріалами справи не підтверджено.
Колегія суддів також вважає необхідним закцентувати увагу на тому, що згідно з приписами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Судова колегія резюмує, що наведені заявником підстави для відводу суддів не передбачені статями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не підтверджені жодним чином, а відтак заявлений відвід є необґрунтованим.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки заявлений відвід визнано необґрунтованим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді для вирішення питання про відвід.
У зв'язку із перебуванням судді-доповідача Ключковича В.Ю. у відпустці, розгляд заяви здійснено у перший день виходу з відпустки 30 березня 2026 року.
Керуючись ст. ст. 2, 31, 36, 37, 39, 40, 41, 72, 73, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 від 24 березня 2025 року про відвід суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О. та Вівдиченко Т.Р. визнати необґрунтованою.
Передати матеріали справи № 320/40117/25 для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко