Іменем України
Справа №133/825/25
25.03.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю секретаря судових засідань Корбут Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ - 23494714, до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованість за кредитом у розмірі 378 917,80 грн, а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 09.11.2021 підписанням оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501388416 відповідач запропонував банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, підставою для такої угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк».
09.11.2021 шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501388416 банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про надання споживчого кредиту.
У Додатку №1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Таким чином, 09.11.2021 між банком та відповідачем укладено кредитний договір на наступних умовах: сума кредиту 203000,00 грн; процентна ставка (фіксована) - 35,00% річних; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту 09.11.2026; порядок повернення кредиту графік платежів: до 09 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 7204,54 грн, загальна кількість платежів 60.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, натомість позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором виконує неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 378917,80 грн. На досудову вимогу, направлену Банком, відповідач не відреагував.
Отже, як вказує позивач, відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість, через що позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.01.2026 закрито підготовче провадження у справі.
Представником відповідача - адвокатом Сімчуком І.А. подано до суду додаткові пояснення, в яких просить у позові відмовити в повному обсязі, з підстав того, що позивачем не надано доказів того, що кошти були перераховані на рахунок, відкритий в банку на ім'я ОСОБА_1 , а також, що номер телефону НОМЕР_2 є/був фінансовим номером телефону та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів приєднання відповідача до запропонованих умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» та Угоди про надання споживчого кредиту №501388416 від 09.11.2021. Також вказує, що позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви договір про надання правничої допомоги, а тому вимога про стягнення витрат на правничу допомогу є безпідставною.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, Представником відповідача подано до суду заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити, а розгляд справи провести без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, приходить до наступного висновку.
До позовної заяви позивачем долучено оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501388416 від 09.11.2021, в якій вказано, що ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, підставою для якої є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та банком. Умови споживчого кредиту: тип кредиту: «Кредит готівкою», сума кредиту: 203000,00 грн, процентна ставка: 35.00 %, тип ставки фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 09.11.2026 року. Кредит надається для власних потреб. Спосіб видачі: переказ коштів на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
У дослідженному судом акцепті пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501388416 від 09.11.2021, вказано, що АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію від імені ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту, на тих умовах, що визначені у оферті.
В довідці про ідентифікацію, що надана позивачем, вказано, що АТ «Сенс Банк» підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між банком та клієнтом, ідентифікований АТ «Альфа-Банк».
У досліденому судом копії меморіального ордеру №689636819 від 09.11.2021, який долучений позивачем, вказано, що позивач перерахував для ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 203000,00 грн, призначення платежу: перерахування коштів за кредитним договором №501388416 від 09.11.2021.
На підтвердження факту зарахування грошових коштів та користування ОСОБА_1 грошовими коштами за кредитним договором №501388416 від 09.11.2021 АТ «Сенс Банк» надано виписку по особовим рахункам від імені ОСОБА_1 .
В розрахунку заборгованості за кредитним договором №501388416 від 09.11.2021, що сформований позивачем та долучений до позову, вказано, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.09.2024 складає 378 917,80 грн, з яких: 199 035,46 грн за кредитом; 179 882,34 грн по відсотках. Всього сплачено клієнтом 21617,36 грн, з яких: 3964,54 грн - тіло кредиту, 17652,82 грн - відсотки за користування кредитом.
02.04.2024 АТ «Сенс Банк» направило засобами поштового зв'язку на ім'я ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, в якій поставлено вимогу протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 344122,89 грн.
Згідно Статуту Акціонерне товариство «Сенс Банк» є правонаступником Акціонерного товариства «Альфа-Банк».
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже матеріалами справи не підтверджується, що 09.11.2021 ОСОБА_1 підписав оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501388416, графік платежів (додаток №1 до Угоди про надання кредиту), паспорт споживчого кредиту та акцепт банку. В наявних в матеріалах справи копіях зазначених документів, підпис відповідача відсутній. Тобто відсутні докази, що саме з цими умовами ознайомлювався відповідач. Посилання позивача з цього приводу на довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 , що останнім здійснено акцепт договору одноразовим ідентифікатором 2516, долучену до матеріалів справи, є необгрунтованими та не доведеними жодними достатніми доказами. Довідка видана позивачем без номеру та дати не дає можливості суду дійти достовірного та переконливого висновку щодо здійснення таких дій відповідачем 09.11.2021 та яким саме чином позивач ідентифікував відповідача. Інших доказів позивачем не надано, тоді як такий факт відповідач заперечує.
Отже докази щодо існування письмової домовленості письмового договору між позивачем та відповідачем щодо отримання кредитних коштів, конкретну домовленість щодо нарахування процентів та їх сплати за користування, у справі відсутні. Тому вимоги в частині стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом є не доведеними достатніми доказами, а отже і не підлягають задоволенню.
Також матеріали справи не містять жодних достаніх доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за вказаним у позові кредитним договором №501388416 від 09.11.2021 кредитних коштів у розмірі 203 000,00 грн.
Долучені позивачем до позовної заяви матеріали не містять достатніх доказів на підтвердження відкриття рахунку на ім'я відповідача, зарахування на цей рахунок суми кредиту у розмірі 203 000,00 грн та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Однак таких доказів судуд у цій справі не надано.
Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Отже доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку.
На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, банком до позовної заяви долучено виписку по рахунку за кредитною карткою на імя ОСОБА_1 за період з з 09.11.2021 по 09.09.2024, зі змісту якої вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_4 було перераховано грошові кошти в сумі 203 000,00 грн., проте позивачем не надано жодних доказів того, що рахунок відкрито саме на ім'я відповідача і що саме відповідач звертався для його відкриття. Крім того, сума дебету рахунку відповідає сумі кредиту рахунку (в обох випадках це 224 617,36 грн), що вказує на відсутність будь-якої заборгованості.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем документи суд вважає недостатніми доказами для підтвердження існування кредитних правовідносин між сторонами.
З огляду на викладене, АТ «Сенс Банк» не доведено достатніми доказами заявлені позовні вимоги, оскільки останнім не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ - 23494714, до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ - 23494714,
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
25.03.2026