Іменем України
Справа №133/3721/25
31.03.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятин кримінальне провадження №12025020230000330 від 12.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Козятин Козятинського району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення
ОСОБА_4 , будучи обізнаною у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, і діяв відповідно до Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на день скоєння злочину, скоїла умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 30 липня 2025 року, о 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи біля входу до адміністративної будівлі, у якій знаходиться її робоче місце, за адресою: вул. Пилипа Орлика, 10, м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, перед входом, на асфальтній доріжці помітила жіночу сумку чорного кольору, яку напередодні, через свою необачність згубила ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька с. Козятин Хмільницького району Вінницької області.
ОСОБА_4 , побачивши вказану сумку та зрозумівши, що вона належить іншій особі, яка згубила її у даному місці, та може в будь-який час повернутися за нею, вирішила таємно викрасти чуже майно з метою його привласнення та подальшого використання.
Реалізовуючи свій злочинний умисел та переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , підняла знайдену нею сумку з якою зайшла у приміщення адміністративної будівлі, де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б спостерігали за її злочинними діями, керуючись корисливим мотивом відшукала всередині жіночної сумки мобільний телефон марки «TECNO SPARK 9 PRO 4/128 GB NFC 2 SIM BURANO BLUE» блакитного кольору, ЙМЕЙ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2002/25-21-4166,03 грн., який знаходився у силіконовому чохлі типу «книжечка» чорного кольору, вартістю відповідно до довідки вартості 100,00 грн., всередині якого знаходився стартовий пакет «Київстар», вартістю відповідно до довідки вартості - 250,00 грн. та таємно його викрала, помістивши до свого рюкзака, а знайдену сумку залишила у коридорі приміщення.
Заволодівши мобільним телефоном, ОСОБА_4 , не маючи наміру шукати власника даного телефону та повертати його потерпілій ОСОБА_6 , вийнявши сім-карту, вимкнула його та у подальшому розпорядилась ним на власний розсуд, а саме надала в користування своїй свекрусі ОСОБА_8 , як свій власний.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , завдала майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 на суму 4 516,03 грн.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Судом дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Психічне ставлення обвинуваченого до діяння, винним у вчиненні якого він визнається судом. Позиції сторін захисту та обвинувачення.
В суді обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яка передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинені в умовах воєнного стану, визнала беззаперечно та у повному обсязі.
З мірою покарання, яку просив застосувати прокурор погодилася. Цивільний позов визнала частково, в частині стягнення матеріальної шкоди визнала повністю, в частині стягнення моральної шкоди не визнала в повному обсязі, в частині стягнення витрат за надання правничої допомоги не визнала повністю.
Прокурор в судовому засіданні просив ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити її покарання у виді - 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і відповідно до ч.1 ст. 76 КК України буде виконувати покладені обов'язки.
Захисник ОСОБА_5 просила застосувати до обвинуваченої мінімальну міру покарання, предбачену санкцією ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомили, що підтримують покарання визначене прокурором. Просили цивільний позов задовольнити повністю.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також обсяг доказів, які досліджувались судом на підтвердження пред'явленого обвинувачення
Судом постановлено здійснити дослідження доказів у повному обсязі.
Від допиту свідків прокурор в судовому засіданні відмовився.
Незважаючи на визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , винуватість останньої повністю підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Показаннями обвинуваченої.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що заходячи до приміщення будівлі у якій працює побачила сумку з відкритим карманом, після чого її забрала. В даній сумці був мобільний телефон у силіконовому чохлі та з сім карткою. Сім картку викинула. Сумку повернула потерпілій та повідомила, що мобільного телефону у ній не було. Повертати телефон наміру не мала. Потерпілій повернула 1100 грн.
Показаннями потерпілої.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 вказала, що пізно ввечері поверталася додому з роботи, вийшовши з будівлі поставила на підлогу свою сумку разом з пакетами. Освітлення не було. Після чого взявши велосипед та пакети, які стояли, поїхала додому. Сумку не забрала оскільки було темно і не побачила її. Зранку мана намір зателефонувати, однак телефону не знайшла, згадала, що можливо забула його разом з сумкою біля роботи, коли виходила з будівлі. Прийшовши на роботу, зразу зайшла до людей які приходять найраніше, в тому числі і до ОСОБА_4 , та запитала чи не знаходили сумку, на що чула відповідь - «Ні». В той же день пішла та придбала новий мобільний телефон разом з сім карткою. Після чого побачила, що поруч є камера відеоспостереження та знайшла відео на якому видно, що ОСОБА_4 забрала її сумку. Дане відео долучено до матеріалів справи. Сумку повернула ОСОБА_4 .
Відомостями із документів.
Відомостями із протоколу огляду місця події від 11.08.2025, де зафіксовано виявлення мобільного телефону марки «TECNO SPARK 9 PRO 4/128 GB NFC 2 SIM BURANO BLUE» блакитного кольору, ЙМЕЙ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , та додатками до нього: ілюстративними таблицями з місця огляду (а.с. 93-94).
Відомостями із постанови про знаття показань технічних приладів та технічних засобів від 13.08.2025 та додатками до нього, диском з відеозаписом на якому зафіксовано відео з камери спостереження за адресою: вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин (а.с. 95-97).
Відомостями із постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.08.2025, відповідно до якої мобільний телефон марки «TECNO SPARK 9 PRO» з внутрішньою пам'яттю 128 GB, IMЕЙ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в корпусі блакитного кольору, в силіконовому чохлі коричневого кольору визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні та приєднати їх до матеріалів кримінального провадження (а.с. 98).
Відомостями з висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 16.09.2025, згідно якої Ринкова вартість досліджуваного мобільного телефона торгової марки «TECNO» cepiї «Spark 9 Pro», кольору Burano Blue, об'ємом пам'яті 4/128Гб, станом на момент вчинення кримінального правопорушення 30.07.2025 складала 4166,03 грн. (а.с. 101-104).
Відомостями із довідки про вартість стартового пакету «Київстар», яка становить 250 грн. (а.с. 106).
Відомостями із довідки про вартість силіконового чохла типу «книжечка», яка становить 100 грн. (а.с. 107).
Відомостями із ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2025, якою накладено арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права розпоряджатися, відчужувати на майно, мобільний телефон марки «TECNO SPARK 9 PRO» з внутрішньою пам'яттю 128 GB; ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в корпусі блакитного кольору, в силіконовому чохлі коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету «НПУ» RIC № 2131629 (а.с. 108-109).
Відомостями із вимоги про судимість ОСОБА_4 , відповідно до якої остання не судима (а.с. 111).
Мотивування призначення покарання
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Зокрема, суд приймає до уваги, що обвинувачена скоїла умисний корисливий злочин проти власності, внаслідок якого потерпілій було спричинено матеріальні збитки, вчинений в умовах воєнного стану.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у скоєному щиро розкаялася, раніше не судима, працевлаштована, позитивну характеристику з місця роботи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, її вік, ставлення до скоєного, наявності важких захворювань у батьків обвинуваченої.
Згідно із досудовою доповіддю органу пробації від 24.12.2025 беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а тан середню ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлени волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч.окремих осіб).
На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду з боку органу пробації та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: участь у соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи.
У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинувачену ОСОБА_4 , та конкретних обставин справи, позиції прокурора, потерпілої, обвинуваченої та сторони захисту, суд вважає за можливе та доцільне призначити останній покарання в межах санкції ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Рішення про заявлений цивільний позов.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
Статтею 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно із положеннями ст.ст.12, 76 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завдана злочином матеріальна шкода визнана обвинуваченою повістю.
При цьому сума матеріальної шкоди, завдана потерпілій, а саме вартість неповернутої сім картки підтверджується довідкою про вартість стартового пакету «Київстар», яка становить 250 грн.
Зважаючи на викладене, а також виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, позов потерпілої в частині відшкодування матеріальних збитків, відповідно до ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із характеру та обсягу страждань, які понесла потерпіла внаслідок протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_4 , які виразилися в неможливості виконання в повному обсязі посадових обов'язків.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц).
У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди».
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки позивачка не довела належними та допустимими доказами оцінений нею розмір моральної шкоди в сумі 50000 грн, дана вимога підлягає частковому задоволенню.
В зв'язку з цим, виходячи з обсягу страждань потерпілої, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілої задовольнити частково та стягнути на її користь з обвинуваченої ОСОБА_4 5000 грн. в якості відшкодування за завдану моральну шкоду.
З урахуванням, що позовні вимоги задоволено частково, 50250/5250??0.1045, тобто 10,45%, сума стягнення правничої допомоги складає пропорційно до задоволених вимог: 6000?0.1045=627 грн.
Рішення про відшкодування процесуальних витрат
Відповідно до ст.124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експерта в сумі 1696,32 грн. слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.
Рішення щодо речових доказів, документів та заходів забезпечення кримінального провадження
Рішення щодо речових доказів у справі підлягає вирішенню у відповідності зі ст.100 КПК України.
Арешт накладени ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2025 - підлягають скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити її покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, та встановити їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку рахувати з дати ухвалення вироку, тобто з 31.03.2026.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави витрати на проведення судової експертиз в розмірі 1696 (одну тисячу шістсот дев'яносто шість) грн. 32 коп.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2025.
Речовий доказ відповідно до ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2025, а саме: - мобільний телефон марки «TECNO SPARK 9 PRO» з внутрішньою пам'яттю 128 GB; ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в корпусі блакитного кольору, в силіконовому чохлі коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету «НПУ» RIC № 2131629, повернути власникові - ОСОБА_6 .
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 250 (двісті п'ятдесят дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 627 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Реквізити учасників:
цивільний позивач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );
цивільний відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_9