Справа № 620/11996/25
про залишення апеляційної скарги без руху
30 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Попової О.Г., суддів Говоруна О.В. та Чуприни О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.08.2017 із застосуванням місяця підвищення грошового забезпечення для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.08.2017 із застосуванням місяця підвищення грошового забезпечення для розрахунку індексації - січень 2008 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції прийняте 16.01.2026. Отже, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги було 16.02.2026.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 вперше повернуто апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2026.
24.03.2026 Військова частина НОМЕР_1 , повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою, що підтверджується датою на штампі суду на першому аркуші апеляційної скарги, тобто, з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як встановлено з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу військовою частиною подано 04.03.2026, а вдруге, апеляційну скаргу подано 24.03.2026, тобто, з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, проте через несплату судового збору повернута останньому.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач скористався своїм правом і подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції вдруге. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції.
Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 про повернення апеляційної скарги останньому.
Отже, посилання зазначені представником відповідача у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Також, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється в 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 складав 3 028 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 3 028,00 грн * 0,4 * 150% * 0,8 = 1 453,44 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Обґрунтовуючи своє клопотання зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 не може вчасно здійснити перерахунок необхідної суми судового збору у зв'язку з невчасним надходженням коштів на рахунок військової частини НОМЕР_2 . Також, зазначає, що військова частина НОМЕР_2 повністю залежна від фінансування органів вищого військового керівництва.
Ознайомившись із клопотанням апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Разом з тим, апелянтом не зазначено доводів щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.
Таким чином, апелянту необхідно усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати докази такої сплати.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Г. Попова
Судді О.В. Говорун
О.В. Чуприна