П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3919/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання про повторне витребування доказів по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати на його користь середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному обсязі), за період з 25 червня 2023 року по 12 січня 2025 року не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному обсязі), за період з 25 червня 2023 року по 12 січня 2025 року не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 12.04.2023р. по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування (12 січня 2025р.), відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 12.04.2023р. по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування (12 січня 2025р.), відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, серед іншого, зазначає, що не нарахування та невиплата позивачу в належному розмірі грошової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., яка є складовою грошового забезпечення та виплачується щомісячно (тобто не носить разового характеру), відбулося з вини військової частини, тобто органу, що нараховував і виплачував грошове забезпечення ОСОБА_1 . А відтак, за твердженнями апелянта, він має право на середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні (нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168), за період з 25 червня 2023 року по 12 січня 2025 року, але не більш як за шість місяців, як це передбачено ст.117 КЗпП України.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила відсутність у справі довідки про середній заробіток ОСОБА_1 за два останні місяці служби перед звільненням, складеної військовою частиною НОМЕР_1 у відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100 (із зазначенням середньоденного грошового забезпечення).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025р. витребувано від військової частини НОМЕР_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , складену у відповідності до положень пункту 8, з урахуванням пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100 (із зазначенням середньоденного грошового забезпечення). Вказаною ухвалою встановлено строк її виконання до 11.11.2025р.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 05.11.2025р. документ в електронному вигляді «Ухвала з інших процесуальних питань (колегіально)» від 03.11.2025 по справі №420/3919/25 (суддя Бойко А.В.) було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_1 в його електронний кабінет. Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 04.11.25 18:24.
Проте, до теперішнього часу витребуваних судом доказів не надано, тобто вимоги вищевказаної ухвали суду не виконано.
Так, згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції вказує, що відсутність витребуваних судом документів унеможливлює всебічний та об'єктивний розгляд даної справи.
Відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України, особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно положень ч.7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Зважаючи на те, що відповідач вимоги ухвали суду про витребування доказів у встановлений судом строк не виконав, документів не подав, а також не надав до суду доказів виконаних дій, спрямованих на отримання зазначених доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для повторного витребування у відповідача документів по справі, або надати докази неможливості подання документів, що витребовуються.
Також, суд наголошує, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.236 КАС України та зупинити провадження у справі до отримання витребуваних доказів. Необхідність зупинення провадження по справі викликана об'єктивною неможливістю розгляду справи без отримання витребуваних доказів.
Керуючись ст.ст. 9, 79, 80, 241, 243, 248, 308, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд
Повторно витребувати від військової частини НОМЕР_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , складену у відповідності до положень пункту 8, з урахуванням пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100 (із зазначенням середньоденного грошового забезпечення).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати витребувані докази протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали до П'ятого апеляційного адміністративного суду (адреса: 65607, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-21, електронна пошта: inbox@5aa.court.gov.ua) або через Електронний Суд.
Роз'яснити, що за неподання доказів, витребуваних судом, без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені КАС України.
Зупинити провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук