П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9747/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
18 березня 2026 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга військової частини НОМЕР_2 на зазначене рішення, яким задоволено позов. Також апелянтом подано клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначено про відсутність належного фінансування під час первісного звернення..
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги (подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору).
25 березня 2026 року апелянт подав клопотання про поновлення строку, у якому зазначив, що первісно апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк, однак через відсутність належного фінансування була повернута судом апеляційної інстанції. Після надходження коштів, апелянт сплатив судовий збір та невідкладно подав повторну апеляційну скаргу.
Дослідивши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду по справі №640/5955/19 від 04 лютого 2021 року.
Досліджуючи заявлені апелянтом доводи щодо неможливості вчасно подати апеляційну скаргу через відсутність коштів, колегія суддів зауважує на відсутності доказів, які доводять відсутність фінансування за весь період апеляційного оскарження, починаючи від первісного звернення. Також апелянт не надав до суду докази вчинення ним активних дій для отримання фінансування, в т.ч. на виконання ухвал суду.
В аспекті наведеного колегія суддів зауважує, що подання одного рапорту про необхідність виділення коштів у листопаді 2025 року є недостатніми діями, які б однозначно вказували на систематичність намірів відповідача оскаржити рішення суду першої інстанції.
Отже, під час повторного звернення 27.05.2025 року суд апелянт не довів суду, що пропуск строку звернення до суду відбувся з об'єктивно незалежних від апелянта причин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 року зі справи “Пономарьов проти України» роз'яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34 рішення у справ “Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 17160/06 та № 35548/06).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що недоліки визначені ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року не усунуто, а тому апелянту слід відмовити у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку звернення до суду.
Відповідно п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту складення судового рішення.
Суддя: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко