П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40011/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови, -
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року повернуто адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 року було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року по справі №420/40011/25 із зазначенням в ній документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції;
- доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апелянт надав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якому посилався на те, що строк пропущений з об'єктивних причин, а тому просив визнати поважними причини пропуску такого строку.
Апелянт посилався на відсутність стабільного інтернет-зв'язку та доступу до автоматизованих систем, вказуючи на те, що Херсонський зональний відділ ВСП здійснює діяльність в умовах воєнного стану на території Херсонської області, яка систематично зазнає ворожих обстрілів, у тому числі із застосуванням БПЛА, артилерії та авіаційних засобів ураження. Апелянт також зазначив, що у період, відведений судом для подачі апеляційної скарги, спостерігалися перебої у роботі мережі Інтернет та мобільного зв'язку; тимчасове припинення електропостачання; неможливість стабільного доступу до електронного кабінету в системі «Електронний суд» та інших автоматизованих систем документообігу.
У підтвердження обставин відсутності світла апелянт надав рапорти.
Також у клопотання апелянт посилався на значну кількість повітряних тривог та режимні обмеження, що, як вказує апелянт, істотно обмежує можливість безперервної роботи з процесуальними документами, у тому числі в електронних системах.
Апелянт зазначив, що позивач є військовим формуванням, яке виконує завдання в умовах підвищеної бойової готовності; залучене до заходів забезпечення правопорядку та безпеки в регіоні; діє в режимі постійного реагування на зміну оперативної обстановки.
Таким чином апелянт вважає, що пропуск строку має характер вимушеного та об'єктивного, не є наслідком недбалості чи зловживання процесуальними правами.
Розглянувши полдане клопотання колегія суддів зазначає наступне:
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Судом встановлено, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції постановлено 16.01.2026р.
Примірник вказаної ухвали ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав в електронному кабінеті 17.01.2026р.
Однак з апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» лише 10.02.2026р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого КАС України.
Надаючи оцінку доводам апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне:
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
Дослідивши та оцінивши зазначені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що вони не є поважними.
Так, посилаючись на перебої у роботі мережі Інтернет та мобільного зв'язку; тимчасове припинення електропостачання; неможливість стабільного доступу до електронного кабінету в системі «Електронний суд» та інших автоматизованих систем документообігу, позивач не надав жодного належного доказу у підтвердження таких обставин.
Що стосується наданих відповідачем рапортів, в яких повідомляється про відсутність електропостачання 31.01.2026 року, а також у період з 02.02.2026 року по 05.02.2026 року, колегія суддів вважає, що вони не свідчать про повну та безперервну неможливість користування підсистемою "Електронний суд", а також не підтверджують неможливість подання апеляційної скарги протягом усього процесуального строку (з урахуванням того, що подання апеляційної скарги відбулось 10.02.2026 року). Крім того реєстрація всіх вказаних рапортів відбулась лише 11.02.2026 року.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи мають загальний характер, не підтверджують наявність об'єктивних і непереборних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги та не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Отже, відсутні підстави вважати пропуск строку таким, що відбувся з поважних причин, а наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для його поновлення.
Крім того слід зазначити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов'язаний з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об'єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції є не поважними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Визнати не поважними причини пропуску ІНФОРМАЦІЯ_2 строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі № 420/40011/25, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук