Провадження № 33/803/1063/26 Справа № 204/186/26 Суддя у 1-й інстанції - Безрук Т.В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
30 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу захисника Ковальчука В.І., на постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою суду від 04 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
Районним судом встановлено, що 28.12.2025 об 11:00 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Sens», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КП «ДБКЛПД» ДОР. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення, так як відеозапис є неналежним доказом, містить коригування та редагування, не є послідовним. Також протокол про адміністративне правопорушення має протиріччя щодо часу, який зазначений в документі, та зафіксованому на відео. Окрім цього, відсутні дані про керування автомобілем. Між цим порушено процедуру огляду, тому що працівник поліції спочатку запропонував пройти огляд, а потім вказав про ознаки сп'яніння. Захисник вказує, що ОСОБА_1 хвилювався після обшуку автомобіля, тому виражалося тремтіння рук. Окрім цього, рапорт працівника поліції не може бути доказом.
За правилами ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється без участі ОСОБА_1 та захисника, які повідомленні належним чином, та клопотань про поважні причини неприбуття в письмовій формі не направляли.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; направленням в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння; відеозаписом, яким підтверджується законність запропонованої процедури проходження огляду ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги, про відсутність доказів факту керування спростовується відеозаписом, який розпочинається після зупинки автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 та який не заперечував, що здійснював рух автомобіля саме в статусі водія. При цьому, не надав працівникам поліції посвідчення водія за що був притягнутий за ст. 126 КУпАП.
Відеозапис на переконання апеляційного суду є належним доказом на ньому зафіксовано необхідні дані, які підтверджують склад правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Порушень процедури огляду запропонованої ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено, а той факт, що працівники поліції спочатку запропонували пройти огляд, а потім повідомили про наявність ознак сп'яніння на переконання апеляційного суду не є істотним порушенням, яке б давало підстав для скасування рішення суду, з урахуванням також, що працівник поліції запропонував пройти огляд та відразу ж повідомив про підстави необхідності в такому огляду, тобто про наявність ознак.
Дійсно в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час, який відрізняється від часу зафіксованого на відеозаписі, однак такий час є незначний, відрізняється хвилинами. Крім цього, така обставина не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника захисника Ковальчука В.І. - залишити без задоволення.
Постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665грн. 60 коп. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький