Провадження № 22-ц/803/3586/26 Справа № 199/15273/25 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
31 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карлаш Івана Анатолійович,
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 05 січня 2026 року, -
11.11.2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 05 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачці.
06.01.2026 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карлаш Івана Анатолійович, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 05 січня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачкою у позову зазначене останнє відоме місце проживання відповідача. Процесуальним законом не передбачено, що позивачка повинна надати з цього приводу докази.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що апеляційні скарги на ухвали про повернення позовної заяви, розглядаються без повідомлення сторін, учасники справи у судове засідання не запрошувались.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги суд першої інстанції виходив із того, що не вдалось встановити зареєстроване місце проживання відповідача, а позивачкою не надані докази на підтвердження місця знаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування, та прийшов до висновку про повернення позовної заяви.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб, сторін, їх місце проживання чи перебування.
Як вбачається з позовної заяви (а.с.1), позивачкою зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_1 .
Судом першої інстанції був зроблений відповідний запит до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.11).
Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.15), даних щодо реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
Аналогічна відповідь надійшла з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а.с.17).
Суд першої інстанції ухвалою від 29.12.2025 року (а.с.18) залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачці надати докази на підтвердження перебування відповідача або його майна, або останнього місця перебування саме за зазначеною у позові адресою.
05.01.2026 року від представника позивачці Карлаш І.А. надійшла заява про усунення недоліків (а.с.19-21), у якій представник позивачки, жодним чином не виконав ухвалу суду від 29.12.2025 року в частині надання доказів, а розтлумачив суду, що на його думку повинен робити суд.
У той же день, 05.01.2026 року ухвалою суду першої інстанції позовну заяву було повернуто позивачу (а.с.23).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тож обов'язок надання доказів процесуальний закон поклав саме на учасників справи.
Суд запропонував стороні надати докази (Акт про проживання, відповідну довіку та таке інше), але сторона відмовилась це робити.
Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов до єдиного вірного рішення про повернення позовної зави, оскільки відсутність доказів про проживання (перебування) відповідача за зазначеною у позові адресою ставить під сумнів питання підсудності.
При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карлаш Івана Анатолійович без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 05 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Судді: