Провадження № 11-сс/803/580/26 Справа № 208/4809/25
25 березня 2026 року м. Кривий Ріг
25 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 березня 2026 року, якою застосовано до підозрюваного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 4 ст. 240 КК України, ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01 травня 2026 року, із визначенням застави розміром 266 240 гривень, -
Згідно до ухвали слідчого судді, досудовим розслідування встановлено, що 25.03.2025 року ОСОБА_7 , діючи від імені ТОВ «ОМД - ГРУП» (КОД ЄДРПОУ 44551069) уклав договір підряду № 73UA від 25.03.2025 року з ТОВ «НАДРОБУДГЛОБАЛ» (КОД ЄДРПОУ 42314312) (директор ОСОБА_8 ), предметом договору якого було проведення рекультиваційних робіт, які полягають у здійсненні комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель сільськогосподарського призначення, на земельних ділянках загальною площею 48 гектарів, розташованих на території Новодонецької селищної ОТГ, Краматорського (Олександрівського) району, Донецької області до 24 березня 2026 року.
В цей час уклавши вищевказаний договір ОСОБА_7 було отримано доступ до вугільних пластів l8в, l8в+н + l8н l5, l4, l3, l1, k8, k72, k71, k5.
В подальшому в ОСОБА_7 всупереч нормам передбачених Кодексом України «Про надра» ст.ст. 16, 17, які встановлюють загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, та усвідомлюючи протиправність дій за відсутності відповідного спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами, всупереч ст.ст. 19, 20 Кодексу України «Про надра», ст. ст. 125, 126, Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушуючи вимоги ст. 56 Кодексу України «Про надра», умовам спеціального дозволу на користування надрами
№ 3038 від 17.11.2021 зі строком дії до 11.07.2039, угоди, яка є його невід'ємною частиною, а також положень договорів підряду, виник умисел на незаконне видобування суміші вуглевміщуючі, під видом виконання робіт з рекультивації земель сільськогосподарського призначення у пластах l8в, l8в+н + l8н l5, l4, l3, l1, k8, k72, k71, k5, що розташовані під земельною ділянкою з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12 грудня 1994 року (у редакції Постанови КМУ від 23 травня 2025 року №600) відноситься до техногенних горючих корисних копалин загальнодержавного значення.
При цьому, останній усвідомлював, та достовірно знав що в підприємства ТОВ «ОМД -ГРУП» відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, геолого-маркшейдерська, технічна та обліково контрольна документація.
Після чого, починаючи з 06 червня 2025 року по 28 серпня 2025 року, достовірно знаючи, про те, що право на видобування та реалізацію суміші вуглевміщуючі в межах земельної ділянки (кадастровий номер: 1420387500:01:000:0892, яка знаходяться в межах поля шахти Новодонецька, має ДП «ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» на підставі спеціального дозволу на видобування корисних копалин (кам'яного вугілля, газу (метану) вугільних родовищ, германію, вод дренажних) від 11.07.2003 р. №3038
ОСОБА_7 , в порушення» ст.ст. 16, 17, 19, 20, 56 КУ «Про надра», діючи з прямим умислом, шляхом зняття верхнього шару ґрунту (глини) організував незаконне видобування сумішей вуглевміщуючих.
Так, ОСОБА_7 , використовуючи службове становище, надав вказівки підлеглим працівникам, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в супереч проекту землеустрою щодо рекультивації, зняти верхній шар ґрунту та заглибившись до 5 м здійснювати подальший видобуток сумішей вуглевміщуючих. На виконання вказівок директора ТОВ «ОМД -ГРУП» ОСОБА_7 працівники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не усвідомлюючи протиправність своїх дій, в період часу з 06 червня 2025 року по 28 серпня 2025 року на земельній ділянці з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892 використовуючи гусеничний екскаватор New Holland Kobelko д.н.з. НОМЕР_1 зняли верхній шар ґрунту на глибину до 3.8 метри та отримали доступ до техногенних корисних копалин сумішей вуглевміщуючих. В подальшому за вказівками ОСОБА_7 підлеглі працівники використовуючи гусеничний екскаватор та навантажувач фронтальний Cheng Gong CG958H д.н.з. НОМЕР_2 здійснили незаконне видобування сумішей вуглевміщуючих, які завантажували у вантажні автомобілі. Після чого, незаконно видобуті корисні копалини перевозились на території орендованої ТОВ «ОМД -ГРУП» площадки, яка належить філії «Автодор №7» ДП «Донецький автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за адресою: Краматорський район, с.Степанівка, вул. Поштова, 43. Враховуючи, що вказана площадка мала під'їзну залізничну колії незаконно видобуті сумішей вуглевміщуючі перевантажувались до вагонів та реалізовувались на території України.
У результаті злочинних дій ОСОБА_7 , було незаконно видобуто 6126 тон сумішей вуглевміщуючих, що згідно з висновком експерта, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, призвело до спричинення збитків у розмірі 28 257 486, 50 грн. (двадцять вісім мільйонів двісті п'ятдесят сім чотириста вісімдесят шість гривень п'ятдесят копійок).
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, а саме як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене службовою особою з використанням службового становища, що спричинило інші тяжкі наслідки.
В подальшому, ОСОБА_7 , використовуючи службове становище, в супереч проекту землеустрою щодо рекультивації, організував на земельній ділянці з кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 незаконний видобуток техногенних корисних копалин сумішей вуглевмішуючих.
В процесі незаконного видобутку корисних копалин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне розміщення відходів на території земельної ділянки загальною площею 2, 0000 гектарів, яка розташована на території Степанівської ОТГ, Краматорського (минулого Олександрівського) району, Донецької області.
Так, ОСОБА_7 діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та учасників ТОВ «ОМД - ГРУП» з метою мінімізації виробничих витрат, без отримання дозвільних документів на використання земельної ділянки під розміщення відходів, в період з 25.03.2025 по 29.09.2025 організував незаконне розміщення суміші осадових гірських порід та дрібнодисперсних часток кам'яного вугілля, на земельній ділянці з кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 - що знаходяться на території Новодонецької селищної об'єднаної територіальної громади, Краматорського (Олександрівського) району, Донецької області.
При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892 площею 2,0000 га розташована за адресою: Донецька область, Краматорський (минулий Олександрівський) район, Новодонецька селищна ОТГ (цільове призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, тобто земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення).
Всього, за вказівкою директора ТОВ «ОМД - ГРУП» ОСОБА_7 , підлеглими працівниками, які не усвідомлювали протиправність своїх дій, з використанням гусеничного екскаватора New Holland Kobelko д.н.з. НОМЕР_1 в період з 25.03.2025 по 29.09.2025 було незаконно розміщено на території земельної ділянки з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892 - 65794 м3 відходів, а саме суміші осадових гірських порід та дрібнодисперсних часток кам'яного вугілля, які були підняті з під шару ґрунту під час незаконного видобутку сумішей вуглевмішуючих.
Отже, ОСОБА_7 умисно вчинено засмічення земельної ділянки на території Новодонецької селищної територіальної громади, Краматорського району, Донецької області з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892, тобто порушення ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 13, 15 Закону України «Про управління відходами», ст.ст. 164, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», внаслідок чого заподіяно екологічного збитку (шкоди) державі на суму 523607,4 грн. (п'ятсот двадцять три тисячі шістсот сім гривень 4 копійки), що є тяжкими наслідками.
Тим самим, дії ОСОБА_7 , які полягали в незаконному розміщені відходів від збагачення вугільної промисловості, а саме суміші осадових гірських порід та дрібнодисперсних часток кам'яного вугілля спричинили псування земельної ділянки відходами, шкідливими для довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та потягло тяжкі наслідки у вигляді екологічного збитку (шкоди) державі внаслідок засмічення земельної ділянки за кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 на суму 523607,40 грн. (п'ятсот двадцять три тисячі шістсот сім гривень сорок копійок).
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в псуванні земель відходами шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило інші тяжкі наслідки, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 239 КК України.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 березня 2026 року, застосовано до підозрюваного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 4 ст. 240 КК України, ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01 травня 2026 року, із визначенням застави розміром 266 240 гривень.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурором ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 березня 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначення розміру застави в сумі 2 662 400 гривень. Вважає, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначення розміру застави в сумі 266 240 гривень, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити ОСОБА_7 процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийшов до правильного висновку про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст. 177 ч. 2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та суду - є те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінований йому кримінальних правопорушеннях, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов до правильного висновку, що обставинами, які підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - є те, що на теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, чорнових/електронних записів з алгоритмом дій учасників, пов'язаних із незаконним видобуванням корисних копалин та псуванням земель, у зв'язку з чим, підозрюванийОСОБА_7 , може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - є те, що підозрюваний ОСОБА_7 , як минулий директор підприємства мав, та на теперішній час має вплив на своїх підлеглих - свідків кримінального правопорушення, отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою володіє інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування показання. Вказані відомості можуть надати останньому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об'єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчим суддею першої інстанції також враховано, що ОСОБА_7 має постійне місце роботи , сталі соціальні зв'язки, займається благодійністю.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов законного та обґрунтованого висновку про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти її втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчим було доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, яка перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
На думку колегії суддів, розмір застави, визначений слідчим суддею, є виправданим на початковій стадії кримінального провадження, не є завідомо непомірним для підозрюваного та зможе забезпечити належну поведінку останнього, урівноважити інтереси сторін щодо запобігання встановлених судом ризиків з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді - не обґрунтовані та були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Кам'янського від 03 березня 2026 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: