Справа № 635/8442/25
Провадження № 3/635/127/2026
30 березня 2026 року селище Покотилівка Харківського району
Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області О.М. Пілюгіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця села Суданка Первомайського району Харківської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 у військовому званні солдат, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
судом встановлено, що ОСОБА_1 08 вересня 2025 року об 11:30 за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Дніпровська, 293, керував транспортним засобом Geely CK, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та очей, тремтіння пальців рук; відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в медичному закладі КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер».
ОСОБА_1 подав суду письмові пояснення, в яких вину у вчиненні про адміністративне правопорушення визнав, вказав, що керував транспортним засобом в нетверезому стані у зв'язку з тим, що на той час перебував у тимчасовій відпустці вдома та напередодні вживав алкогольні напої, а на ранок наступного дня був терміново відкликаний командуванням на службу для виконання військового обов'язку. Також зазначив, що щиро кається та така ситуація сталася з ним вперше, до адміністративної відповідальності жодного разу не притягувався. 3 урахуванням того, що і при проходженні служби для виконання бойових завдань ОСОБА_1 доводиться керувати транспортними засобами, тому є необхідність в наявності у нього посвідчення водія. За викладених обставин ОСОБА_1 просить суд не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лєдєньова С.М. подала суду письмові пояснення, в яких просила винести відносно ОСОБА_1 постанову з накладенням адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами. В обґрунтування клопотання посилалася на те, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 визнає, щиро кається, при цьому запевняє, що така ситуація з ним сталася вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. З урахуванням того, що і при проходженні служби йому доводиться керувати транспортними засобами, і для виконання бойових завдань є необхідність в наявності посвідчення водія. Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю. У зв'язку з чим захисник просить суд застосувати аналогію права. На час скоєння адміністративного правопорушення та розгляду справи, ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України № 342/2022 призваний у Збройні Сили України. Позбавлення його права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що вимагає санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, призведе до неможливості виконання належним чином обов'язку щодо захисту держави. Дії вчинені ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-які обставини, що обтяжують його відповідальність, відсутні. Виходячи з принципу справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, вирішальним у визначенні як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню. В даному випадку, застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права буде несправедливим та недоцільним. Враховуючи вищевикладені обставини, визнання ОСОБА_1 своєї вини, наявність пом'якшуючих відповідальність обставин та відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, з урахуванням особи винного, воєнного стану в Україні та те, що він на захищає Батьківщину, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber» за номером телефону останнього, що вказаний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лєдєньова С.М. в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій вказала, що 03 березня 2026 року на адресу суду було направлено письмові пояснення з викладенням усіх відомих обставин, обґрунтуванням правової позиції; станом на 30 березня 2026 року додаткові докази та пояснення відсутні, у зв'язку з чим захисник просила розглядати справу за її відсутності.
Суд, дослідивши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Лєдєньової С.М., матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступного.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447249 від 08 вересня 2025 року; даними акту огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за даними якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARLJ 0409; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 вересня 2025 року, за даними якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер»; даними письмового зобов'язання ОСОБА_1 , даними відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447249 від 08 вересня 2025 року.
Крім того суду надані: довідка інспектора САП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Дудко І. від 10 вересня 2025 року, за даними якої згідно облікової бази ІП НПУ підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_4 від 29 вересня 2017 року; довідка «Армор»; копія посвідчення водія ОСОБА_1 з застосунку «Дія»; копія свідоцтва серії НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу Geely CK, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; копія довідки № 1553/6409 від 17.05.2025, видана солдату ОСОБА_1 про перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ; копія службової характеристики ОСОБА_1 ..
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 08 вересня 2025 року об 11:30 за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Дніпровська, 293, керував транспортним засобом Geely CK, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та очей, тремтіння пальців рук; відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в медичному закладі КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер».
Щодо посилання захисника на необхідність врахування пом'якшуючих відповідальність обставин та відсутність обтяжуючих обставин, відсутності тяжких наслідків від правопорушення, особи ОСОБА_1 , воєнного стану в Україні та захисту ним Батьківщину, та призначення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами суд приходить до наступного.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
За вимогами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючі обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, судом не враховуються.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не приймає до уваги посилання захисника, як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.
Згідно з п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі прийняття судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з осіб визнаних винними у вчиненні адміністративного правопорушення, на користь держави стягується сума судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2026 року становить суму в розмірі 665,60 гривень.
Сума судового збору на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 4 ч. 1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 283-285 КУпАП, п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд через Харківський районний суд Харківської області, протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М. Пілюгіна