Справа №541/4310/25
Провадження № 2/638/366/26
25 березня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Гребенюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань успрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Шевченківського районного суду міста Харкова за останньою відомою зареєстрованою адресою надійшов вказаний позов.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 22833,00 грн., з яких 9000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7780,50 грн. - заборгованість по відсотках, 1552,50 грн. заборгованість за комісією, 4500,00 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою, витрати на професійну правничу допомогу 4500,00 грн, та судовий збір.
Позов обгрунтовано тим, що 03.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів у кредит № 8348155. За договором було надано кредит відповідачеві в сумі 9000,00 грн. строком на 360 днів із сплатою процентів, останній отримавши кошти своїх забов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належно не виконав через що утворилась заборгованість, яку заявлено у позові до стягнення.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за даним кредитним договором позивачу.
Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова 09.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представник позивача подав заяву згідно якої просив справу розглянути за його відсутністі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позов підтримав та просив його задовільнити.
Відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак, він в судове засідання не з'явився, причини не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин судом, згідно ч. 2 ст. 247, ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
03.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8348155 (далі за текстом - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору відповідач отримав в безготівковій формі кредит у сумі 9000,00 грн, строком 360 днів, із сплатою процентів за ставкою 0,95 % в день (фіксована), комісії 17,25% - 1552,50 грн., дата надання кредит 03.06.2025, дата повернення 28.05.2026, неустойка 450 грн. на день (п.п. 2.1-2.2 Кредитного договору). Крім того, Кредитним договором у пп. 2.2.9 визначено можливість сплати відсотків за зниженою ставкою 0,285% на день у разі сплати до дати першого обов'язкового платежу - 02.07.2025 (пп. 2.2.5) комісії та процентів за користування кредитом у сумі, не менше 2322,00 грн.
Кредитним договором у п. 1.26. визначено поняття: «перший обов'язковий платіж» - грошові кошти, які включають в себе Комісію за надання кредиту та фактично нараховані Проценти за користування кредитом, що сплачуються Позичальником в Першому обов'язковому платежі.
В дату повернення Кредиту Позичальник має повернути Кредитодавцю останній Мінімальний обов'язковий платіж в який входить сума отриманого Кредиту, вказана в п.п. 2.2.1 п. 2.2 Договору, та фактично нараховані Проценти (п. 2.9 Кредитного договору).
У п. 6.13 Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення Позичальником сплати Першого обов'язкового платежу/Мінімального обов'язкового платежу (що включають в себе нараховану Комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми Кредиту) на шістдесят другий календарний день, Кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове повне погашення Заборгованості.
Кредитний договір було підписано відповідачем електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора - 008163, що було відправлено на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить довідка про ідентифікацію.
У кредитному договорі наведено e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 та номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
За інформацією АТ КБ «Приватбанк», витребуваною судом за клопотанням позивача ОСОБА_1 емітовано картку НОМЕР_1 . Як свідчить виписка по рахунку до вказаної картки 03.06.2025 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 9000 грн.
Згідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 16.10.2025 за період з 03.06.2025 по 01.09.2025 нараховано заборгованості за відсотками 7780,50 грн., за неустойкою за період з 03.07.2025 по 12.07.2025 - 4500 грн., заборгованість за комісією 1552,50 грн. та за тілом кредиту - 9000 грн. Суми заборгованості узгоджуються з умовами Кредитного договору та первиними документами.
Відповідач не здійснював сплату кредиту, комісії та відсотків.
Матеріали справи не містять підтвердження направлення позивачем відповідачу вимоги про дострокову сплату кредиту і заборгованості.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (Фактор) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Кредитним договором в момент підписання реєстру прав вимог (п. 1.1 пп. 2.1.3 Договору факторингу).
Такий реєстр за № 16/10/25-01 було складено 16.10.2025. За цим Реєстром прав вимог передано право вимоги за Кредитним договором у розмірах, що визначені в розрахунку ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
За правилом частинипершоїстатті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи частини першої статті 1054 ЦК України визначають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).
Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
В постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний суд дійшов висновку, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Законом України «Про споживче кредитування» у п. 1-1 ст. 1 визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит визначено п. 11 названого закону, як грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Як встановлено статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).
Враховуючи наведене позивачем доведено належними і достатніми доказами, що було укладено Кредитний договір відповідачем на вищевказаних умовах, отримано кредит і наявність заборгованості право вимоги якої перейшло до позивача.
За встановлених обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 7780,50 грн., комісією 1552,50 грн., а всього 9333 грн.
У стягненні тіла кредиту в сумі 9000 грн. слід відмовити. Цю суму відповідач має сплатити в дату повернення Кредиту - 28.05.2026 (п. 2.9 Кредитного договору). А право позивача отримати достроково суму кредиту наразі не порушено, адже позивач не вимагав дострокового повернення кредиту у відповідності до п. 6.13 Кредитного договору та положень ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» (вимога про дострокову сплату кредиту і відсотків за нього у формі, визначеній названою статтею Закону України «Про споживче кредитування» відповідачу не направлялася).
Правилами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє наразі.
Отже, сума нарахованої неустойки стягненню не підлягає.
Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача у розмірі 990,03 грн. (40,87% - розмір задоволених позовних виомг).
Для захисту своїх прав та отримання професійної правничої допомоги позивач уклав з Адвокатом Ткаченко Ю.С. Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 (далі - Договір). Даним договором в п. 1.1 передбачено, що Адвокат має здійснити заходи, спрямовані на стягнення належної до сплати позивачу заборгованості за договорами позики. Пунктом 4.1 Договору визначено, що за вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції винагорода складає 500,00 грн., за підготовку позовної заяви - 4000,00 грн. Факт надання правничої допомоги засвідчується Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги у відповідності до п. 4.4 Договору.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно витягу з Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 6 ФП від 23.10.2025 Адвокатом надано правничу допомогу позивачеві щодо вивчення документів, їх аналізу, та складання позову відносно боржника ОСОБА_1 на 500,00 грн. та 4000,00 грн., а разом 4500,00 грн.
За таких обставин з відповідача на користь позивача, згідно ст. 137, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1839,15 грн. (40,87% - розмір задоволених позовних виомг).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за Договором кредитної лінії №8348155 від 03.06.2025 в розмірі 9333 грн.(девять тисяч триста тридцять три грн. 00 коп.), з яких: заборгованість за відсотками 7780,50 грн.; заборгованість за комісією 1552,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судовий збір 990,03 гривні (дев'ятсот дев'яноста грн. 03 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1839,15 грн. (тисяча вісімсот тридцять дев'ять грн. 15 коп.).
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 43311346).
Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, РНОКПП: НОМЕР_3 (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 30.03.2026.
Суддя В. В. Гребенюк