30 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12578/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №160/12578/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №047050026184 від 11.03.2024 про відмову призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути ОСОБА_1 заяву від 28.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026184 від 11.03.2024 про відмову призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012 та повторно розглянути заяву від 28.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці, а тому рішення пенсійного органу є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не має необхідного пільгового стажу для призначення пенсії. Також, відповідач зазначає про відсутність підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012 у зв'язку з не проведенням атестації робочого місяця у спірний період.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 28.02.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка за принципом екстериторіальності направлена на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області 11.03.2024 прийняло рішення №047050026184 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи.
В рішенні також зазначено, що необхідний страховий стаж становить не менше 25 років, а необхідний пільговий стаж - 10 років.
Страховий стаж особи становить 38 років 3 місяці 17 днів.
Пільговий стаж за Списком №2 становить 6 років 9 місяців 3 дні.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012, оскільки за зазначений період на підприємстві не проведено атестацію робочих місць (а.с. 25-26).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як вбачається рішення №047050026184 відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012, оскільки за зазначений період на підприємстві не проведено атестацію робочих місць.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
За правилами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документом, на підставі якого органи ПФУ перевіряють наявність трудового стажу особи, є трудова книжка. Уточнюючі довідки надаються у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано довідку ПАТ «Дніпровський металургійний завод» №16.4/99 від 05.03.2021 згідно з якою позивач з 01.01.2011 по 31.05.2014 працювала у виробництві чорної металургії (сталесплавне виробництво), що передбачено списком №2 розділом ІІІ, підрозділом - 2, пунктом а, позицією - 3.2а постанови КМУ №36 від 16.01.2003. При цьому, в зазначеній довідці вказано про те, що в 2011-2012 р.р. на заводі проведена атестація робочих місць, результати якої затверджено наказом №661 від 30.07.2012 (а.с. 27-28).
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а зробила висновок, який у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковим для врахування під час розгляду аналогічних спорів, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи те, що відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому матеріали справи містять довідку ПАТ «Дніпровський металургійний завод» №16.4/99 від 05.03.2021 в якій зазначено про проведення атестації робочих місць за 2011-2012 роки, результати якої затверджено наказом №661 від 30.07.2012, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи позивача з 30.01.2011 по 29.07.2012.
Оскільки відповідач протиправно не зарахував вищезазначений період роботи позивача до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №047050026184 від 11.03.2024 та як наслідок необхідності його скасування.
При цьому, належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву від 28.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №160/12578/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №160/12578/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко