Справа №383/74/26 провадження № 2/403/286/26
25 березня 2026 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 26264 грн. 00 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 4000 грн. 00 коп. та за процентами - 22264 грн. 00 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 12 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі по тексту рішення - ТОВ «Селфі Кредит»), як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, у порядку ст.ст.11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» був укладений договір про надання споживчого кредиту №1052268, за яким відповідач, шляхом безготівкового переказу на належний їй поточний рахунок, отримала кредит в сумі 4000 грн. 00 коп.. Вказаний кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного одноразового ідентифікатора після ідентифікації особи відповідача в інформаційній системі кредитодавця та розміщений в особистому кабінеті відповідача. Враховуючи, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати процентів та інших платежів, а також заміну у порядку укладення договору факторингу №21062024 від 21 червня 2024 року сторони кредитора у договорі №1052268 від 12 жовтня 2023 року з ТОВ «Селфі Кредит» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості.
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» згідно письмового клопотання від 19 березня 2026 року прохав розглядати справу без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.75).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду 18 лютого 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.61-62).
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 25 березня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12 жовтня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит»», як товариством, та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено договір №1052268 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (далі - Договір, кредитний договір), який відповідно до положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений у формі електронного правочину шляхом направлення товариством в особистий кабінет споживача, створений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства через веб-сайт (мобільний застосунок «Selfie Credit») тексту даного договору та підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді коду - В819, автоматично сформованого та надісланого їй товариством на зазначений нею, як клієнтом, номер мобільного телефону НОМЕР_1 (пункти 9.6, розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін») (а.с.17 зворот - 20).
Згідно умов укладеного Договору (пункти 1.2, 1.3, 2.1, 2.2) ТОВ «Селфі Кредит» надає відповідачу ОСОБА_1 на умовах, встановлених цим Договором, кредит в розмірі 4000,00 грн. в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 , протягом двох календарних днів з моменту укладення договору (12 жовтня 2023 року або 13 жовтня 2023 року), а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За змістом пунктів 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 3.1 Договору: 1) строк кредиту складає 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; 2) стандартна процента ставка за користування кредитом становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; 3) знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується у разі, якщо відповідач до 11 листопада 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; 4) нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: 1) детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (пункт 1.4).
Згідно підписаного відповідачем Додатку №1 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), який є невід'ємною частиною Договору, чиста сума кредиту складає 33052,00 грн., з яких 4000,00 грн. - сума кредиту, а 29052,00 грн. - проценти за користування кредитом. Сума першого платежу складає 12,00 грн., щомісячного платежу за період з 11 грудня 2023 року по 06 вересня 2024 року складає по 2640 грн. грн., останнього платежу 06 жовтня 2024 року - 6640,00 грн. (а.с.21).
Судом встановлено, що 12 жовтня 2023 року відповідач по справі ОСОБА_1 також була ознайомлена з умовами кредитування шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора В819 паспорту споживчого кредиту (а.с.16-17).
12 жовтня 2023 року ТОВ «Селфі Кредит» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 4000 грн. 00 коп. на картку (електронний платіжний засіб) за № НОМЕР_3 , що відповідає сумі кредиту, способу його надання та реквізитам платіжної картки відповідача згідно з п.п.1.3, 2.1 Договору (а.с.23).
21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) було укладено договір факторингу №21062024, за яким: 1) клієнт відступає (передає) фактору права вимог боржників, які входять до портфелю заборгованості, а фактор набуває права вимоги клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування в сумі, що дорівнює договору у порядку та строки, встановлені цим договором (пункт 6.1); 2) права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників та виконання фактором вимог п.7.2 договору (пункт 6.2.3); 3) фактор сплачує клієнту фінансування шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена в пункті 7.1 цього договору, протягом двох робочих днів з дати підписання сторонами цього договору (пункт 7.2); 4) сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 2479762,78 грн. без ПДВ (пункт 7.1) (а.с.28 зворот-33).
Платіжною інструкцією №3392 від 21 червня 2024 року підтверджується оплата фактором на користь ТОВ «Селфі Кредит» за відступлені права вимоги до боржників за договором №21062024 від 21 червня 2024 року суми фінансування, визначеної в пунктах 7.1 та 7.2 цього договору (а.с.34 зворот).
Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 21 червня 2024 року до договору факторингу №21062024 був підписаний його сторонами 21 червня 2024 року(а.с.34).
Як вбачається із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21062024, ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором від 12 жовтня 2023 року на загальну суму заборгованості 26264,00 грн., з яких: залишок по тілу кредиту складає 4000,00 грн., залишок по відсотках - 22264,00 грн. (а.с.33 зворот).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором за період з 12 жовтня 2023 року по 21 червня 2024 року, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 4000,00 грн., за процентами - 22264,00 грн.. Суми внесених відповідачем платежів на погашення зазначеної заборгованості відсутні (а.с.23 зворот-28).
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 12 жовтня 2023 року кредитного договору та отримання від ТОВ «Селфі Кредит» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі або частково відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що договір №1052268 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 12 жовтня 2023 року був підписаний відповідачем по справі після її ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця ТОВ «Селфі Кредит» за допомогою одноразового ідентифікатора В819, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавців та позикодавців за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання нею одноразового ідентифікатора, укладення зазначеного вище кредитного договору було б технічно неможливим.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.
Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо здійснення саме відповідачем електронного підпису кредитного договору за допомогою надісланого їй одноразового ідентифікатора В819 суду надано не було.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором №1052268 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 12 жовтня 2023 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 4000,00 грн., а заборгованість за процентами - 22264,00 грн..
Наведений позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 щодо заборгованості за кредитом та процентами відповідає умовам кредитного договору, в тому числі щодо: 1) нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою 0,01% (пункт 1.5.2 Договору) протягом перших тридцяти днів до 10 листопада 2023 року, що становить по 0,4 грн. в день (0,01% від 4000,00 грн.), що складає в загальній сумі 12,00 грн. (30 днів х 0,4 грн.); 2) перерахунок станом на 15 листопада 2023 року процентів за період з 12 жовтня 2023 року по 10 листопада 2023 року за стандартною процентною ставкою 2,2%, передбаченою пунктом 1.5.1 Договору, що становить по 88,00 грн. в день (2,2% від 4000,00 грн.), з огляду на невиконання відповідачем вимог пункту 1.5.2 Договору щодо сплати до 11 листопада 2023 року або протягом трьох календарних днів після цього коштів у сумі не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів або часткового дострокового повернення кредиту, що становить 2628,00 грн. (30 день х 88,00 грн. - 12,00 грн.); 3) нарахування процентів з 12 листопада 2023 року по 21 червня 2024 року за стандартною процентною ставкою 2,20% в день, що складає 88,00 грн. (2,20% від 4000,00 грн.), в межах строку кредитування, визначеного в пункті1.4 Договору (360 днів); 4) сума процентів до стягнення становить 22264,00 грн. (253 дні х 88,00 грн.).
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений до73говором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності зазначеного вище кредитного договору, укладеного за її участю, а також укладеного в подальшому щодо права вимоги за цим договором договору факторингу.
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги заборгованості за договором №1052268 від 12 жовтня 2023 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Судом також враховується, що у даній справі відповідачем дії фінансових установ щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та її розміру.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором №1052268 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 12 жовтня 2023 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом) у розмірах та строки, передбачені цим договором, право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №21062024 від 21 червня 2024 року, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за: тілом кредиту в сумі 4000 грн. 00 коп. та за процентами в сумі 22264 грн. 00 коп., а всього в загальному розмірі 26264 грн. 00 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2622 грн. 40 коп. (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).
За змістом ч.2 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв'язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. та надано на їх обгрунтування копії: 1) договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як клієнтом, та адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. (а.с.37 зворот); 2) акт №618 наданих послуг правової (правничої) допомоги) від 12 січня 2026 року, з якого вбачається сума наданих послуг відповідно до договору №0107 від 01 липня 2025 року 8000,00 грн. 00 коп. (а.с.38); 3) детального опису наданих послуг від 12 січня 2026 року за вказаним вище договором про надання правової допомоги, з якого вбачається загальний перелік послуг та витраченого часу: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв. та подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., а всього витраченого часу - 6 год. 30 хв. (а.с.38 зворот); 4) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком М.І. (а.с.39 зворот).
В судове засідання представник позивача не з'явився. Згідно з поданим клопотанням прохав розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.75).
На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1. щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із п.1 ч.1 ст.26 Закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги може бути договір про надання правничої допомоги.
За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону до інших видів правничої допомоги належить адвокатська діяльність з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд вважає повноваження адвоката Усенка М.І. такими, що підтверджені належним документом, передбаченим п.1 ч.1 ст.26 Закону, без необхідності застосування положень п.п.1 та (або) 2 ч.4 ст.62 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України»(пункти 24-26), від 23січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).
З наданого представником позивача акту №618 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 12 січня 2026 року та детального опису наданих послуг до цього акту вбачається визначення суми наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року в загальній сумі 8000,00 грн. без конкретизації вартості кожної з наданих послуг, а лише визначення тривалості в часі надання такої послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв. та подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., а всього витраченого часу - 6 год. 30 хв.
Разом з тим, спір по справі не є складним; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та умови кредитного договору, що, як наслідок, не потребувало від адвоката Усенка М.І. проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у зв'язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, категорія справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами не є складною, а тому суд, враховуючи подання позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд», та необхідність врахування принципу співмірності вартості наданих адвокатом послуг з ціною позову (26264,00 грн), приходить до висновку про достатність витрачання адвокатом Усенком М.І. 1 год. 30 хв. часу для надання такої послуги як складення позовної заяви та подання її до суду від імені клієнта.
Погодження правової позиції клієнта у справі не є необхідною послугою при наданні правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а тому виключається судом із переліку наданих адвокатом Усенком М.І. послуг та не враховується судом при розподілі судових витрат на правничу допомогу позивачу (див. зазначену вище постанову Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20).
Крім того, матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження ознайомлення адвоката Усенка М.І. саме з матеріалами кредитної справи або вжиття ним заходів з метою самостійного отримання цих документів, необхідних для підготовки позовної заяви до суду.
Враховуючи, що умовами укладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з ТОВ «Селфі Кредит» договору факторингу №21062024 від 21 червня 2024 року передбачено передання позивачу, як новому кредитору, всієї документації, яка підтверджує права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі, а також кількість доданих до позовної заяви документів, які можуть стосуватись такого права вимоги (зокрема, кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, довідка про перерахунок кредитних коштів, розрахунок заборгованості), суд приходить до висновку про недоведеність адвокатом Усенком М.І. дійсності наданої ним послуги у виді ознайомлення з матеріалами кредитної справи та оцінює надану ним послугу як ознайомлення виключно з тими документами, які були додані до позовної заяви та на здійснення якої було достатньо часу 30 хв..
З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви та додатків до неї і подання їх до суду через підсистему «Електронний суд») адвоката Усенка М.І. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 8000,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою, неспівмірною з ціною позову; включає послуги, процесуальна необхідність вчинення яких в контексті обставин даної справи не є необхідною (погодження правової позиції) або є недоведеною (ознайомлення з матеріалами кредитної справи), а тому суд, з урахуванням ціни позову, вважає достатнім витрачання адвокатом Усенком М.І. часу на проведення консультації (30 хв.), ознайомлення з доданими до позовної заяви документами, на яких грунтується право вимоги до відповідача (30 хв.), та складання позовної заяви (1 год. 30 хв.) загальною тривалістю 2 год. 30 хв. та приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №1052268 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 12 жовтня 2023 року в загальній сумі 26264 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч двісті шістдесят чотири гривні 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в порядку розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, буд.№1, корпус №28, м.Львів, поштовий індекс 79029, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 30 березня 2026 року.
Суддя С.Ю.Атаманова