30 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31909/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2025, (суддя суду першої інстанції Ремез К.І.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/31909/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
02.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 912140823707 від 24.05.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» № 889 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 17.05.2024 з урахуванням довідок про складові заробітної плати № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 17.05.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про складові заробітної плати. За принципом екстериторіальності, розгляд заяви позивача здійснило Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Зокрема, рішенням №912140823707 від 24.05.2024 їй частково відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2025 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, а саме: не врахував, що пенсію позивачеві призначено не на підставі ЗУ «Про державну службу», а на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.05.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу» на підставі довідок виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та за наслідком цього розгляду 24.05.2024 винесено рішення №92140823707 про часткову відмову у перерахунку пенсії, оскільки Законом України "Про державну службу" №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Вважаючи відмову відповідача в перерахунку пенсії протиправною позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на перерахунок пенсії з огляду на те, що їй вже була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VІІІ).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а стаття 42 цього Закону визначає підстави перерахунку призначених пенсій.
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, (далі - Порядок №622) встановлено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, особа, яка має станом на 01 травня 2016 року певний стаж державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Разом з тим, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.
Як видно зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги позивач наголошує, що в 2017 році їй було призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак вона продовжувала працювати, в подальшому в 2024 році, після звільнення з державної служби, вона звернулась із заявою про перерахунок пенсії, шляхом переведення з одного виду пенсії на інший (ЗУ «Про державну службу») із врахуванням довідок про складові заробітної плати № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024.
Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області відмовило ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з огляду на те, що вона отримує пенсію державного службовця, а ст. 37 ЗУ «Про державне службу» не передбачає права на перерухнок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 та від 26.02.2026 судом було витребувано у Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області пенсійну справу ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвал Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області надало до суду електронну копію пенсійної справи ОСОБА_1 , в якій містяться окремі документи пенсійної справи.
На підставі наданих документів судом встановлено, що відповідно до Форми РС-право позивачу 29.09.2017 зроблено розрахунок стажу для умов призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», також матеріали справи містять розрахунок відомостей заробітної плати за період трудової діяльності позивача для умов призначення пенсії за віком.
Крім того, серед наданих пенсійним органом документів містяться рішення про перерахунок пенсії позивача (індексація заробітку). В розділі шифр пенсії зазначено « 101 Пенсія за віком».
Жодних документів на користь того, що позивачеві була призначена пенсія на підставі ст. 37 ЗУ «Про державну службу» подані до суду матеріали пенсійної справи не містять.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області також не містить жодних посилань на те, коли саме та на підставі якого рішення позивачеві вже була призначена пенсія державного службовця.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, на його покладено обов'язок довести правомірність ухваленого ним рішення, не надав до суду належних та допустимих доказів тих обставин, на яких ґрунтується його рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимог ОСОБА_1 зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії на підставі додатково наданих довідок, суд зазначає таке.
Як вже зазналось відповідач відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивача виходив з того, що ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про державну службу», відтак вона не має права на перерахунок пенсії.
Натомість, під час розгляду справи такі твердження пенсійного органу не підтвердились.
Як видно з рішення про відмову в проведенні перерахунку відповідач не надав належної оцінки обставинам спірного питання, зокрема не вирішив чи має право позивач на перерахунок пенсії відповідно до заяви від 17.05.2024 як особа, які пенсія призначена на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не надав оцінки наданим позивачем додатковим документам (довідкам) в контексті наведеного правозастосування.
Колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не здійснило належного розгляду заяви позивача по суті вимог.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 17.05.2024. В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок слід відмовити, оскільки станом на даний час такі вимоги є передчасними.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.04.2025 в адміністративній справі №160/31909/24 - скасувати та ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.05.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управлення Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, подану 17.05.2024, з урахуванням висновків суду в цій справі.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211.20 грн за подання адміністративного позову та 1816.80 грн за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник