30 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17292/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025, (суддя суду першої інстанції Сластьон А.О.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/17292/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
12.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.05.2025 №046350019747 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.05.2025.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 вона звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та документами щодо призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №046350019747 від 30.05.2025 їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника за відсутності необхідного страхового стажу. Позивач із рішенням не погоджується та вважає його протиправним, у зв'язку із чим звернулася до суду з позовом.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03.11.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.05.2025 №046350019747 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 . Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 23.05.2025 призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Вирішив питання про судовий збір.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні підстави для призначення позивачці пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу заявниці - 32 роки.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
23.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за втратою годувальника на підставі ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 30.05.2025 прийняло рішення №046350019747 про відмову в призначенні позивачу пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу (32 роки).
З оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж померлого годувальника становить 77 років 09 місяців 00 днів.
Страховий стаж заявника становить 30 років 10 місяців 24 дні.
Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV).
Згідно зі статтею 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058-IV.
Так, відповідно до частини першої цієї статті пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Зазначена норма п.1) ч. 2 ст. 36 Закону №1058-IV є чіткою та ясною.
Частиною першою статті 37 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно із частиною першою статті 38 цього ж Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні та до яких, зокрема, відносяться чоловік або дружина померлого годувальника, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Формулювання ст. 36 Закону №1058-IV не ставить право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника в залежність від наявності у особи страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, як про це зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні.
Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
З аналізу ст. 36 Закону №1058-IV вбачається, що в спірних правовідносинах право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатній особі, до якої відноситься дружина померлого за умови, що вона досягла пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-IV (60 років).
Вимоги щодо страхового стажу в ст. 36 Закону №1058-IV стосуються виключно померлого годувальника, у зв'язку із втратою якого у особи виникає право на призначення пенсії.
На час звернення до відповідача за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, позивач досягла 60-річного віку.
Натомість, відмова у призначенні позивачу пенсії обґрунтована тим, що страховий стаж позивача складає 30 років 10 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
За приписами статей 26 та ч. 2 ст. 36 Закону №1058-IV підставою для віднесення членів сім'ї померлого годувальника до непрацездатних є виключно досягнення останніми пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком.
Наявність страхового стажу є обов'язковою умовою стосовно годувальника, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону №1058-IV.
Отже, законодавець чітко розрізняє ці поняття і встановлює відповідні умови для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Позивач не звертався за призначенням пенсії за віком, для призначення якої, окрім досягнення пенсійного віку, необхідним є наявність страхового стажу.
Натомість, як видно з рішення пенсійного органу № 046350019747 від 30.05.2025, факт досягнення позивачем пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV не заперечується відповідачем.
Оскільки станом на час звернення позивача за призначенням пенсії вона досягнула пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV, у розумінні приписів частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV, ОСОБА_1 вважається непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника та має право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
При цьому, суд першої інстанції правильно вказав на безпідставність тверджень пенсійного органу, наведених у рішенні №046350019747 від 30.05.2025, щодо необхідності обов'язкової наявності у позивача відповідного страхового стажу, оскільки за приписами статті 36 Закону України №1058-ІV підставою для віднесення позивача до непрацездатного члена сім'ї померлого годувальника є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціх про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №046350019747 від 30.05.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника є протиправним та підлягає скасуванню. Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідача ( ГУ ПФУ в Тернопільській області) призначити позивачеві пенсію по втраті годувальника, оскільки саме ним було ухвалене рішення про відмову в призначенні пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі № 160/17292/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.В. Шлай