31 березня 2026 року м. Рівне№460/1875/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доПівнічно-західного апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України
про визнання протиправним та скасування наказу, -
05.02.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Північно-західного апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 №7-ос/к «Про встановлення надбавок за вислугу років державним службовцям суду у 2025 році» в частині встановлення ОСОБА_1 з 01.01.2025 надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання Північно-західного апеляційного господарського суду здійснити перерахунок і виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2025 у розмірі, встановленому наказом від 01.08.2023 №124-ос/к, у розмірі 50 відсотків посадового окладу, розрахованому відповідно до ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII в редакції, чинній на час набуття права на встановлення такого розміру надбавки (з 25 серпня 2023 року); зобов'язання Державної судової адміністрації України як розпорядника державних коштів першого рівня забезпечити виділення коштів для виплати надбавки за вислугу років з 1 січня 2025 року в розмірі 50 відсотків посадового окладу.
Ухвалою судді Дудар О.М. від 07.02.2025 відкрито провадження в справі №460/1875/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
10.02.2025 головуючою суддею заявлено самовідвід щодо розгляду зазначеної справи і ухвалою суду від 10.02.2025 заяву судді Дудар О.М. про самовідвід у справі №460/1875/25 задоволено.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №460/1875/25 визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.
Ухвалою від 11.02.2025 адміністративну справу №460/1875/25 прийнято до провадження судді Друзенко Н.В. і ухвалою від 11.02.2025 провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/7215/24.
Ухвалою від 16.03.2026 провадження в адміністративній справі №460/1875/25 поновлено.
Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що вона є працівником Північно-західного апеляційного господарського суду, державним службовцем та працює на посаді головного спеціаліста сектору по взаємодії зі ЗМІ. Станом на 01.01.2025 її стаж державної служби становив понад 18 років. З 25.08.2023 її стаж державної служби становив 17 років, що надало підставу роботодавцю встановити надбавку у розмірі 50 відсотків посадового окладу, передбачену ст.52 Закону України «Про державну службу та постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 «Про обчислення стажу державної служби». Така надбавка була встановлена, нарахована та виплачена згідно Наказу керівника апарату від 01.08.2023 № 124-ос/к. Однак, Наказом керівника апарату від 13.01.2025 №7-ос/к позивачці було зменшено розмір обумовленої надбавки шляхом її встановлення на 2025 рік у розмірі 30 відсотків посадового окладу. Вважає, що внаслідок таких протиправних дій були порушені її права на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу».
Згідно з відзивом на позов, Північно-західний апеляційний господарський суд вимоги не визнає. Свої заперечення сторона відповідача обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, у 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16 та 17 цього розділу та частині сьомій статті 50 Закону України «Про державну службу». Пунктом 13 цього розділу встановлено, що у 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з: 1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України; 2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Вказані норми є чинними, не конституційними не визнавались та не скасовувались, а тому підлягають виконанню.
Державна судова адміністрація України правом подання відзиву на позов не скористалася.
Дослідженими по справі доказами суд встановив таке.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця 16.07.2007.
З 19.10.2018 працює на посаді головного спеціаліста сектору по взаємодії зі ЗМІ Північно-західного апеляційного господарського суду.
Наказом керівника апарату суду №124-ос/к від 01.08.2023 ОСОБА_1 з 25.08.2023 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 % посадового окладу, як такій, що має стаж державної служби понад 17 років.
Наказом керівника апарату «Про встановлення надбавок за вислугу років державним службовцям суду на 2025 рік» №7-ос/к від 13.01.2025, відповідно до ч.1 ст.150, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 5, 50, 52 Закону України «Про державну службу, абз.28 п.3, п.11, п.13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», враховуючи проведену у 2024 році класифікацію посад державних службовців Північно-західного апеляційного господарського суду, велено встановити державним службовцям надбавку за вислугу років на державній службі з 01.01.2025 по 31.12.2025 згідно з додатком 1 до цього наказу.
Службі управління персоналом наказано підготувати розрахунки стажів державних службовців суду на 2025 рік та взяти до уваги, що надбавка за вислугу років на державній службі у 2025 році встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Згідно з додатком 1 до наказу ОСОБА_1 , яка обіймає посаду головного спеціаліста сектору по взаємодії зі ЗМІ Північно-західного апеляційного господарського суду, та має 18 років 4 місяці 9 днів стажу державної служби, розмір надбавки на 2025 рік встановлено у розмірі 30 відсотків посадового окладу.
Не погодившись з наказом №7-ос/к від 13.01.2025 у частині встановленого їй розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2025 на рівні 30% місячного посадового окладу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 та включає в себе такі складові:
- основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців);
- додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці; включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій);
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
За частиною першою статті 13 Закону №108/95-ВР, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням регулює Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.
Частина перша статті 5 Закону №889-VIII визначає, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, Законом України «Про державну службу» та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В силу вимог частини другої цієї ж статті, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
А згідно з частиною четвертою - особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
Відповідно до частини першої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою цієї ж статті, розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу. Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів.
А в силу вимог частини шостої - схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону №889-VIII державний службовець має право, в тому числі на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно з частиною першою статті 46 Закону №889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років.
За приписами частин першої-другої статті 50 Закону №889-VIII (в редакції на 01.01.2025) держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
надбавки за вислугу років;
надбавки за ранг державного службовця;
премії (у разі встановлення).
Згідно з частиною четвертою цієї статті джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.
А відповідно до частини восьмої - особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 52 Закону №889-VIII (в редакції до 01.01.2025) було передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.
Разом з тим, абзацом 28 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024, дію частини першої статті 52 зупинено на 2025 рік в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад, згідно із Законом №4059-IX від 19.11.2024.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» № 4282-IX від 11.03.2025, який у відповідній частині набрав чинності з 01.04.2025, частину першу статті 52 Закону №889-VIII викладено в такій редакції: «1. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.».
Пунктом 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 установлено, що у 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16 та 17 цього розділу та частині сьомій статті 50 Закону України «Про державну службу».
Пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 установлено, що в 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:
1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;
2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Слід зауважити на тому, що пункт 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2024 передбачав аналогічні норми про те, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу.
Таким чином, Законом №3460-ІХ на 2024 рік і Законом №4059-IX на 2025 рік запроваджено інше правове врегулювання умов та порядку оплати праці державних службовців, зокрема, структури заробітної плати державного службовця та порядку обчислення надбавки за вислугу років.
При цьому, обидва закони містить застереження про те, що Закон №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Вказані положення є чинними, в установленому законом порядку неконституційними не визнавались, а суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями надавати оцінку їх відповідності Конституції України.
Слід зазначити, що норми Закону №889-VIII та Законів №3460-ІХ та №4059-IX є нормами одного ієрархічного рівня, а тому, з урахуванням принципу «lex posterior derogat priori» підлягає застосуванню закон, прийнятий у часі пізніше, тобто Закон №4059-IX.
Водночас, вказані нормативно-правові акти не співвідносяться між собою як загальний та спеціальний, оскільки у сфері оплати праці загальним законом є Закон №108/95-ВР, а Закон №889-VIII визначає особливості регулювання оплати праці державних службовців, у тому числі, з урахуванням особливостей оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя, які визначаються Законом №1402-VIII.
Окремо слід наголосити на тому, що введені із січня 2024 року Законом № 3460-IX і продовжені Законом №4059-IX та Законом №4282-IX особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці державних службовців.
Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 19.02.2026 рішення у зразковій справі №240/7215/24, зауважила на тому, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №474 затверджено Стратегію реформування державного управління України на період до 2021 року. Частиною цієї Стратегії є Концепція реформування системи оплати праці державних службовців, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 622-р.
Реалізація Концепції передбачала зміну системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби, що спрямована, зокрема, на:
- осучаснення структури заробітної плати державного службовця, зменшення кількості її змінних складових (квартальна і річна премія у разі встановлення) та спрощення підходів до їх формування;
- запровадження системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби - установлення посадових окладів на посадах державної служби на основі їх цінності, що позбавить необхідності додаткового поділу державних органів на рівні та встановлення додаткових коригуючих коефіцієнтів для державних органів або за функціональним напрямом діяльності на посаді;
- визначення посадового окладу як ключового (найвагомішого) елемента в структурі заробітної плати державного службовця за умови, що частка фіксованих виплат становить не менш як 70 відсотків, а інших (змінних) виплат не більш як 30 відсотків.
Відповідно до Концепції шляхами її реалізації є, зокрема, зміни щодо:
- підвищення конкурентоспроможності заробітної плати на посадах державної служби - протягом п'яти років передбачається досягти від 70 до 90 відсотків розміру заробітної плати на посадах аналогічного рівня складності та відповідальності у приватному секторі (з використанням середніх показників оплати праці у приватному секторі);
- подальшого посилення ролі посадового окладу внаслідок оптимізації структури заробітної плати державного службовця, а саме зменшення максимальної надбавки за вислугу років до 30 відсотків (за умови підвищення посадових окладів) або врахування «ефективної вислуги» як кроків у запровадженій системі грейдів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року
№831-р «Деякі питання реформування державного управління України» затверджено Стратегію реформування державного управління України на 2022 - 2025 роки, відповідно до якої підвищення престижу держави та її конкурентоспроможності як роботодавця, створення можливості залучати та утримувати на державній службі найбільш кваліфікованих фахівців зумовлює необхідність проведення реформи системи оплати праці державних службовців, яка передбачатиме, зокрема, підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати, посилення ролі сталої частини та обмеження варіативної частини (частини, яка може змінюватися рішенням керівника) в структурі заробітної плати на індивідуальному рівні та фонду заробітної плати кожного державного органу (частка сталої частини заробітної плати повинна становити не менш як 70 відсотків, а варіативної частини - не більш як 30 відсотків), зменшення та усунення розриву в оплаті праці державних службовців. Зменшення частки премій сприятиме запобіганню встановленню керівником розміру заробітної плати на власний розсуд, а також зниженню ризику політизації державних службовців.
Черговим (проміжним) етапом реалізації цієї реформи стало прийняття Кабінетом Міністрів України: постанови від 23 жовтня 2023 року №1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад, та Алгоритм проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану; постанови №1409, якою затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад. А також ухвалення законодавцем Закону №3460-IX, Перехідні положення якого визначили структуру заробітної плати державного службовця та порядок обчислення й виплати її елементів, зокрема згаданих особливостей обчислення розміру надбавки за вислугу років.
Реформування системи публічного управління в Україні здійснюється з урахуванням європейських стандартів належного адміністрування. Зокрема, з метою реалізації програми Європейського Союзу «Ukraine Facility Plan», запровадженої Регламентом Європейського Парламенту та Ради ЄС від 29 лютого 2024 року № 2024/792, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244-р схвалено План України, відповідно до якого в межах Компоненту І передбачено «Реформу оплати праці державних службовців». Ухвалене в межах реформи законодавство повинно забезпечити: впровадження оплати праці на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням; чітке розподілення заробітної плати на фіксовану (або гарантовану) частину (не менше 70 відсотків) і варіативну (стимулюючу) частину (не більше 30 відсотків); зниження надбавки за вислугу років з 50 відсотків до 30 відсотків (розділ І «Реформа державного управління» секції 2).
Отже, зміни в підходах до оплати праці державних службовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2 відсотків за кожен рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема, виконанням програми Європейського Союзу «Ukraine Facility Plan».
Такі зміни не пов'язані з потребою збалансування чи оптимізації видатків Державного бюджету України, зокрема й у зв'язку з уведенням воєнного стану. Навпаки, кінцевою метою запровадженої реформи є збільшення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів та підвищення конкурентоспроможності оплати праці державних службовців у порівнянні з приватним сектором.
Велика Палата Верховного Суду підсумувала, що зміни, введені законодавцем, щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі не були довільними та свавільними, адже зазначені зміни були елементами такого тривалого процесу, як реформа оплати праці державних службовців, яка заздалегідь оголошена державою та поступово нею впроваджена. Ці зміни носили системний характер і зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу, тому ці зміни мали зрозумілу легітимну мету - підвищення рівня незалежності та фінансової забезпеченості певної категорії державних службовців, покращення статусу державного службовця загалом.
Додатково у цьому аспекті згадано, що в межах реформи оплати праці державних службовців статтю 52 Закону №889-VIII було викладено в новій редакції, а саме в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» №4282-IX від 11.03.2015, який набрав чинності 01 квітня 2025 року. Частина перша згаданої статті визначає, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Отже, законодавець фактично імплементував приписи, які були ним раніше визначені в абзаці другому пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, у частину першу статті 52 Закону № 889-VIII, що є проявом послідовності дій законодавця у впровадженні реформи оплати праці державних службовців.
Також Велика Палата Верховного Суду вважала за доцільне унаочнити правові наслідки, які настали для державних службовців у системі правосуддя, із запровадженням реформи структури їхньої заробітної плати. Зокрема, вказала на те, що відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (зі змінами), посадовий оклад головного спеціаліста органу, юрисдикція якого поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, був встановлений на рівні 5600 грн. У разі застосування ставки надбавки за вислугу років, яка була чинною до 01 січня 2024 року (50 %), відповідний державний службовець мав би право на фіксовану частину заробітної плати в розмірі 8400 грн (5600 + 50 %), а також на надбавку за ранг та премію (у випадку її встановлення). Для порівняння, відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році та у 2025 році, що затверджена Постановою №1409, посадові оклади головних спеціалістів у такому ж органі залежать від їхнього рівня, грейду та сім'ї посад і варіюються від 7100 до 11362 грн. Наведене пов'язано з тим, що посада головного спеціаліста може бути віднесена роботодавцем до VІІ рівня (вищий фаховий), VІІІ рівня (середній фаховий) та ІХ рівня (початковий фаховий), кожен із яких має декілька можливих грейдів залежно від оцінки продуктивності та інших критеріїв роботи працівника.
Відтак, навіть якщо взяти для розрахунку найменший можливий оклад, визначений Постановою №1409 (в разі встановлення найнижчих рівня та грейду посади), то розмір заробітної плати з урахуванням надбавки за ранг і премії складатиме 9230 грн (7100 + 30 %), що є більшим порівняно з розміром винагороди державного службовця під час застосування норм права, актуальних станом на 31.12.2023.
Наведене наочно підтверджує, що внаслідок проведеної реформи оплати праці державних службовців їхні посадові оклади, які є основою для нарахування інших надбавок та стимулюючих виплат, зокрема й надбавки за вислугу років, збільшилися. Відповідно загальний розмір заробітної плати державних службовців теж збільшився.
Позивачка не навела суду жодних аргументів стосовно того, що внаслідок застосованого наказом №7-ос/к від 13.01.2025 обмеження надбавки за вислугу років зменшився фактичний розмір її заробітної плати як державного службовця. Наведене ж вище свідчить на користь того, що матеріальне забезпечення позивачки у 2025 році навпаки покращилось.
За наведеного, суд взагалі не вбачає порушеного права, яке підлягає судовому захисту.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Північно-західний апеляційний господарський суд не мав підстав для незастосування положень пункту 11, 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як і абзацу 28 пункту 3 цього ж розділу, якою на 2025 рік зупинено дію частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад, які є чинними, у встановленому порядку неконституційними не визнавались.
За неведеного, оспорюваний наказ є правомірними та обґрунтованим.
Також відсутні будь-які правові підстави для того, щоб надбавку за вислугу років, встановлену наказом №124-ос/к від 01.08.2023, тобто до посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017, застосовувати до посадових окладів, затверджених постановою Кабінет Міністрів України №1409 від 29.12.2023.
Якщо ОСОБА_1 з якихось причин не влаштовувала зміна моделі оплати її праці, пов'язана з проведенням класифікації посад державної служби за новим алгоритмом, вона повинна була заявити про це на відповідному етапі роботодавцю.
Разом з тим, ОСОБА_1 погодилася з класифікацією посад державної служби в Північно-західному апеляційному господарському суді, а відповідно і зі схемою посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2025 році.
Позивачка фактично просить про вибіркове застосування законодавства, а саме в межах єдиної реформи оплати праці державних службовців погоджується зі збільшенням посадового окладу, втім заперечує проти зменшення розміру надбавки за вислугу років, хоча законодавець розглядає це як невід'ємну частину впроваджуваних ним змін.
Оскільки позивачка не оспорювала застосування до неї інших складових реформи оплати праці працівників державної служби (зокрема, в частині підвищення посадового окладу), посилаючись на єдиний економічно невигідний для неї аспект цієї реформи, то немає підстав вважати, що зменшення розміру надбавки за вислугу років призвело до зменшення її заробітної плати загалом, тобто погіршило її становище чи звузило наявний у неї обсяг прав як державного службовця.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_1 в позові до Північно-західного апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 №7-ос/к «Про встановлення надбавок за вислугу років державним службовцям суду у 2025 році» в частині встановлення ОСОБА_1 з 01.01.2025 надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання Північно-західного апеляційного господарського суду здійснити перерахунок і виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2025 у розмірі, встановленому наказом від 01.08.2023 №124-ос/к, у розмірі 50 відсотків посадового окладу, розрахованому відповідно до ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII в редакції, чинній на час набуття права на встановлення такого розміру надбавки (з 25 серпня 2023 року); зобов'язання Державної судової адміністрації України як розпорядника державних коштів першого рівня забезпечити виділення коштів для виплати надбавки за вислугу років з 1 січня 2025 року в розмірі 50 відсотків посадового окладу, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31 березня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Північно-західний апеляційний господарський суд (вул. Яворницького, 59,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 42261284) Відповідач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5,м. Київ,00020, ЄДРПОУ/РНОКПП 26255795)
Суддя Н.В. Друзенко