31 березня 2026 року м. РівнеСправа №460/19749/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.02.2023 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням суду у справі №460/14804/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідки від 28.10.2024 №5к/вих./4.2/10991 з врахуванням основних, додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням виплачених раніше сум. Відповідно до перерахунку пенсії на виконання вказаного судового рішення відповідачем з 01.02.2023 і по даний час застосовано граничний розмір пенсії з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначив, що Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачені обмеження пенсій максимальним розміром, а тому вважає такі дії відповідача протиправними, які порушують гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 30.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.
За змістом довідки про доставку електронного листа вказана ухвала доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в підсистемі “Електронний суд» 30.10.2025.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №460/22127/23, яке набрало законної сили 14.12.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату проіндексованої пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження її максимальним розміром.
Крім того, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №460/14804/24, яке набрало законної сили 11.08.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 28.10.2024 №5к/вих./4.2/10991, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, згідно з яким основний розмір пенсії позивача становить 35087,84 грн, а з урахуванням максимального розміру - 20930,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024, згідно з яким основний розмір пенсії позивача становить 35087,84 грн, з урахуванням індексації (2024 рік) - 36587,84 грн. Розмір пенсії (з надбавками) становить 36587,84 грн, а з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025, згідно з яким основний розмір пенсії позивача становить 35087,84 грн, з урахуванням індексації (2024-2025 роки) - 38087,84 грн. Розмір пенсії (з надбавками) становить 38087,84 грн, а з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
20.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із запитом на отримання публічної інформації щодо обрахунку розміру його пенсії.
Листом від 23.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомлено позивача, що на виконання рішення суду у справі №460/14804/24 органом Пенсійного фонду проведено перерахунок розміру пенсії позивача, який станом на 01.02.2023 становить 35087,84 грн. Крім того, покликаючись до положень ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а також статті 7 Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік зазначив, що до виплати позивачу підлягає пенсія, зокрема, з 01.02.2023 - 20930,00 грн; з 01.03.2024 та з 01.03.2025 - 23610,00 грн.
Вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII в редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015 чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно зі статтею 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Починаючи з 2017 року та до моменту ухвалення даного рішення суду інших змін до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII не вносилося.
Таким чином, з 20.12.2016 до моменту ухвалення даного рішення суду обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18 (№К/9901/66965/18) та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17 (№К/9901/52961/18), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Суд наголошує, що на час виникнення спірних правовідносин відсутня норма закону, яка визначає максимальний розмір пенсії. Отже суд вважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 із застосуванням обмеження її максимального розміру протиправними, оскільки такі здійснені не у спосіб, визначений законом.
Суд підкреслює, що право позивача на обрахунок його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням у справі №460/22127/23, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Суд зауважує, що на момент ухвалення судом рішення у цій судовій справі змін у чинному законодавстві України, які створюють підстави для обмеження розміру пенсії військовослужбовця, не відбулося, а тому судове рішення у справі №460/22127/23 залишається обов'язковим для виконання відповідачем і на даний час.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Вказана стаття крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд зауважує, що на момент ухвалення судом рішення у цій судовій справі змін у чинному законодавстві України, які створюють підстави для обмеження розміру пенсії військовослужбовця, не відбулося.
Враховуючи викладене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2023 без обмеження її граничним розміром, з врахуванням проведених виплат.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, що кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України), суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.02.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 31 березня 2026 року.
Суддя Н.О. Дорошенко