про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
31 березня 2026 року м. Рівне№460/3782/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), у якому просить суд (дослівно):
визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нездійснення розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 27.08.2025 та 24.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення № 4704975 від 27.08.2025 на медичний огляд ОСОБА_1 до розгляду по суті заяви від 27.08.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення ОСОБА_1 Акта про відмову від підпису повістки на призов;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення ОСОБА_1 29.08.2025 до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 і відправлені у складі команди;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та його розшук ТЦК та СП.
Підстави позову: Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.
Ухвалою суду від 10.03.2026 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позову шляхом подання суду: виправленої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи), в частині визначення позовних вимог до кожного з відповідачів окремо та наведення обґрунтування цих позовних вимог саме до кожного з відповідачів та доказів сплати суми судового збору (оригіналу платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (доказів важкого фінансового становища).
23.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої долучено позовну заяву в новій редакції та квитанцію про сплату судового збору. Згідно з позовною заявою у новій редакції, позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нездійснення розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 27.08.2025 та 24.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення № 4704975 від 27.08.2025 на медичний огляд ОСОБА_1 до розгляду по суті заяви від 27.08.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення ОСОБА_1 Акта про відмову від підпису повістки на призов;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення ОСОБА_1 29.08.2025 до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 і відправлені у складі команди;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та його розшук ТЦК та СП.
Отже, у встановлений в ухвалі строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається судом до розгляду.
За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено:
1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);
3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України;
4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);
5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
6) позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);
7) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
У вступній частині позовної заяви, представник позивача зазначає ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особу, яка на думку представника, має приймати участь в судовому розгляді справи як третя особи. З цього приводу суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 49 КАС України передбачено, зокрема, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Заявляючи таке клопотання ініціатор має довести наявність правового зв'язку у заявленої особи зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Відтак, формальне зазначення у тексті вступної частини позовної заяви реквізитів особи, як третьої особи, не є безумовною та автоматичною підставою для вирішення такого питання судом, оскільки таке клопотання має бути обґрунтоване позивачем. При цьому, прохання про залучення третьої особи та обґрунтування підстав для такого залучення позовна заява не містить.
Отже, наразі відсутні підстави для залучення ІНФОРМАЦІЯ_5 до участі у справі як третьої особи.
Крім того, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме належним чином засвідчених копій: повістки про призов на військову службу від 28.08.2025, розписки про ознайомлення з вимогами ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Акту про відмову від підпису повістки на призов, довідки ВЛК та видачу військового квитка, Акту про відмову підпису про ознайомлення з нормами статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", довідки військово-лікарської комісії комісії від 28.08.2025 № 2025-0828-1300-2084-0, картки обстеження та медичного огляду, поіменного списку від 29.08.2025, облікової картки, відеозапису доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапису відмови військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки, журналу реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3 за 29.08.2025, документу в якому зареєстровано Акт про відмову від підпису повістки.
Розглянувши заявлене представником позивача клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій стаття 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї .
Крім цього, частина друга статті 80 КАС України містить вимоги до форми клопотання про витребування доказів. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Вказане вище, узгоджується з приписами частин другої та четвертої статті 79 КАС України згідно з якими позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Аналізуючи положення наведених вимог КАС України, якими чітко встановлений порядок подання клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку, що підставою для його задоволення є лише неможливість самостійно надати докази з підтверджуючими документами про те, що усі належні дії, спрямовані на отримання відповідного доказу, здійснені та (або) з зазначенням у клопотанні при витребуванні доказів причин неможливості самостійно отримати відповідний доказ.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21.10.2010 у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47 зазначено: "Суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.".
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Оскільки, зміст клопотання представника позивача про витребування доказів не відповідає вимогам статті 80 КАС України, а саме до клопотання про витребування доказів не додано жодних підтверджень про неможливість отримання витребуваних документів самостійно та не надано ніяких пояснень стосовно вжитих заходів або причин неможливості самостійного отримання витребуваних доказів, суд не вбачає підстав для його задоволення.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
Суд, на підставі частини третьої статті 257 та частини п'ятої статті 262 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257-262 КАС України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Поліщук О.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, в строки визначені статтею 258 КАС України.
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Куль Ілони Василівни, про залучення третьої особи, - відмовити.
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Куль Ілони Василівни, про витребування доказів, - відмовити.
Роз'яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КАС України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК