Справа № 420/40705/24
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 25.11.2024, яким на старшого матроса ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення вимог абз. 2 ст. 6, абз. 3-5, 11 ст. 11, ст. 16, абз. 2 ст. 30, абз. 2 ст. 37, абз. 2 ст. 51, абз. 1 ст. 127, абз. 5-6, 11, 16 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 1, абз. 2, 5, 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; абз. 36, 38, 51-52, 75-77, 86 частини 2 Посадової інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ;
скасувати фінансові наслідки накладення дисциплінарного стягнення у вигляді утримання 20% премії з грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_1 за листопад 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконувала всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією.
Безпосереднім ініціатором проведення службового розслідування та наданням необхідних матеріалів для службового розслідування є майор ОСОБА_2 . Він є упередженою та заінтересованою особою в певних результатів службового розслідування.
В акті службового розслідування Відповідач стверджує, що «Під час аналізу виконання посадових обов'язків старшим матросом ОСОБА_1 виявлено ряд суттєвих недоліків у веденні обліку руху військового майна продовольчої служби, що мав здійснюватися за допомогою меморіальних ордерів №№9,13, 16».
Проте не було додано до акту службового розслідування копії зазначених ордерів. Також, Відповідач не зазначив: як саме були отримані меморіальні ордери №№9,13, 16, як були зафіксовані суттєві недоліки у веденні обліку руху військового майна продовольчої служби за вказаними ордерами, хто саме зафіксував ці недоліки тощо.
Щодо посилання на оборотну відомість №08/24 продовольчої служби за серпень 2024 року. Слід звернути увагу, що продовольчу службу Позивач прийняла в серпні 2024 року, до серпня службу вела інша людина.
З наданого папірця, що зазначений як «оборотна відомість №08/24 продовольчої служби за серпень 2024» вбачається це не остаточна роздруківка відомості. З даного документу видно, що сальдо на початок місяця (дебет та кредит) не збігаються, що в свою чергу не збігається з сальдо на кінець місяця.
Отже, якщо в попередньому місяці бухгалтером були допущені помилки, в даному випадку в липні, то ці помилки автоматично перейдуть на наступний місяць серпень і як слід ці помилки будуть відображатися в відомості за серпень. Тобто, бухгалтеру необхідно виправити помилку в попередньому місяці, а саме що найменше за липень.
Позивач отримала ведення служби в серпні та не має відношення до ведення служби в липні, червні тощо. Відповідач посилається на помилки, які Позивач не могла зробити. Слід зазначити, що за серпень місяць сальдо дебету та кредиту збігаються. З наведеного вбачається, що службове розслідування було проведено упереджено, особою яка не має будь якого уявлення про ведення бухгалтерського обліку, про порядок складання та подання звітів тощо.
Також позивач наголошує, що притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача відбулось після подання рапортів від 23.10.2024, 24.10.2024 та доповідної записки на ім'я майора ОСОБА_2 , акту приймання-передачі служби, а також направлення рапортів командиру військової частини НОМЕР_1 щодо неправомірних дій майора ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_5 .
На переконання позивача, підставою для винесення догани є її звернення (рапорти) до Генерального штабу ЗСУ та ДБР, ВМФ тощо. В своїх зверненнях Позивач вказує про порушення з боку колег військовослужбовців трудової дисципліни, умов праці та виконання службових обов'язків тощо. Також, вона вказувала на порушення та тиск з боку майора ОСОБА_2 .
Зазначене дає підстави вважати, що наказ майора ОСОБА_2 , затверджений оспорюваним наказом, є таким, що винесений з особистих мотивів.
Суд перевіряє не так винність/невинність конкретної особи, як дотримання справедливої процедури притягнення до відповідальності, надання можливості військовослужбовцю пояснити свою поведінку, співвідношення справедливого балансу інтересів військовослужбовця і загальнодержавного блага - інтересів і завдань військової служби. Це ті загальні критерії і принципи, на яких будується розгляд спорів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі й військовослужбовців.
Процесуальні дії
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 року справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.
Ухвалою суду від 03.01.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.
16.01.2025 за вхід.№ЕС/4703/25 надійшов відзив на позов, в якому наголошено, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України (пункт 4 частини 5 розділу I) вимагає від командирів вживати всі необхідні заходи для підтримання військової дисципліни та запобігання порушенням. У межах цих обов'язків майор ОСОБА_2 мав право ініціювати розгляд питання про порушення виконавської дисципліни підлеглим шляхом подання рапорту.
Рапорт начальника фінансово-економічної служби є обґрунтованим, оскільки він є посадовою особою, яка безпосередньо контролює виконання обов'язків своїми підлеглими, зокрема ОСОБА_1 , та несе відповідальність за стан дисципліни у ввіреному йому підрозділі.
Позивач зауважує, що копії меморіальних ордерів №9, 13 та 16 не були долучені до матеріалів службового розслідування, що, на її думку, ставить під сумнів обґрунтованість висновків розслідування. Однак таке твердження є необґрунтованим, оскільки усунення виявлених помилок у зазначених документах було виконане відповідно до статутних вимог та посадових обов'язків начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера. Виявлені помилки у меморіальних ордерах були зафіксовані у акті службового розслідування, який є офіційним документом, що підтверджує порушення. Усунення цих помилок підтверджує своєчасність і ефективність дій начальника служби, який виконав свої обов'язки із забезпечення належного стану облікових даних.
Позивач стверджує, що недоліки в оборотній відомості №08/24 спричинені помилками попереднього бухгалтера, але при цьому жодних доказів, зокрема власного рапорту про виявлення таких помилок, надано не було. Така позиція Позивача суперечить її службовим обов'язкам, які передбачають виявлення і документування недоліків, а також забезпечення виправлення помилок, допущених у бухгалтерському обліку. У випадку виявлення помилок, допущених попередником, Позивач зобов'язана була вжити заходів для їх фіксації шляхом складання відповідних рапортів або службових записок, а також повідомити свого командира для організації їх виправлення. Позивач, як особа, відповідальна за ведення продовольчого обліку, мала не лише прийняти ведення документації, але й перевірити її достовірність і відповідність вимогам. Виявлення помилок попередніх періодів є частиною її функціональних обов'язків, а їх ігнорування або неподання відповідного рапорту свідчить про неналежне виконання обов'язків.
Позивач вказує, що накладення дисциплінарного стягнення було здійснено з особистих мотивів і пов'язане із поданням нею рапортів про недоліки в роботі фінансово-економічної служби та скарг на майора ОСОБА_2 . Однак, відповідно до статті 113 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військовослужбовці не можуть бути піддані відповідальності за подання заяв, пропозицій чи скарг. Дисциплінарне стягнення, накладене на Позивача, не має жодного зв'язку з її рапортами, оскільки його підставою стали зафіксовані факти неналежного виконання службових обов'язків, підтверджені матеріалами службового розслідування.
Рапорти Позивача, подані на адресу командування, були отримані та зареєстровані, а деякі з них містять зауваження щодо організації роботи у підрозділі. Однак їхній зміст жодним чином не впливає на правомірність притягнення її до відповідальності, адже дисциплінарне стягнення базується на конкретних порушеннях порядку виконання службових обов'язків, які задокументовані відповідно до чинного законодавства.
Позивач зазначає, що накладені стягнення мають фінансові наслідки у вигляді зменшення премії. Зменшення премії є передбаченим наслідком дисциплінарного стягнення відповідно до чинного законодавства і застосовується до всіх військовослужбовців, незалежно від їхнього рангу чи посади. Це положення не має характеру дискримінації чи упередженості.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
21.01.2025 за вхід.№ЕС/6373/25, на виконання ухвали від 20.01.2025, військовою частиною НОМЕР_1 надано відзив на позов з додатками, який тотожний з відзивом від 16.01.2025.
21.01.2025 за вхід.№ЕС/6177/25 надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача наголошено на тому, що доводи, викладені у відзиві не спростовують твердження позивача щодо відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку.
Ухвалою суду від 24.02.2025 у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху відмовлено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.
09.05.2025 за вхід.№ЕС/45035/25 надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких зазначено про те, що ні у справі №420/38034/24, ні у справі №420/1732/25 судами не встановлено фактів, які б свідчили про те, що накази командира був виданий з особистих мотивів, зловживання владою або перевищення повноважень. Відповідно, твердження позивачки про упередженість або тиск з боку керівництва не знайшли свого підтвердження в жодному з судових рішень i є суб'єктивною оцінкою.
19.05.2025 за вхід.№ЕС/48642/25 надійшли додаткові пояснення позивача, в яких наголошується на тому, що при виконанні своїх обов'язків, Позивач керується виключно наказами командира військової частини. Тобто, на виконання службових обов'язків Позивачем не впливають накази начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера, начальника групи бухгалтерського обліку.
В абзаці 91 розділу 2 Посадової Інструкції, зазначено, що в обов'язки Позивача входить «Виконувати інші доручення, вказівки та розпорядження начальника фінансово- економічної служби-головного бухгалтера, начальника групи бухгалтерського обліку та звітності в частині, що стосується організації та ведення фінансового господарства».
Доручення, вказівки та розпорядження не тотожні наказу та за своєю організаційно-розпорядчою функцією нижче наказу.
З пункту 3.2. акту службового розслідування вбачається, що начальник фінансово-економічної служби головний бухгалтер в/ч НОМЕР_1 згідно рапорту на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2024 № 8367, вказав, що Позивач не виконала у встановлений строк (до 24.10.2024) усний наказ (законну вимогу) начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , а саме: « 22 жовтня 2024 року начальник фінансово-економічної служби - головний бухгалтер військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 своєю законною та обґрунтованою вимогою зобов'язав старшого матроса ОСОБА_1 здійснити прийняття справ та взяти на облік матеріальні цінності, які належать до служби засобів ближнього бою та розвідки, у строк до 17:30 24 жовтня 2024 року. Ця вимога була спрямована на забезпечення належного обліку матеріальних цінностей та виконання встановлених службових завдань у межах компетенції фінансово-економічної служби».
З зазначеного вбачається, що начальник фінансово-економічної служби головний бухгалтер в/ч НОМЕР_1 , за відсутності повноважень надавати накази з приводу виконання службових обов'язків Позивачем, зобов'язує Позивача здійснити прийняття справ та взяти на облік матеріальні цінності.
Тобто, начальник фінансово-економічної служби головний бухгалтер в/ч НОМЕР_1 перевищує свої службові обов'язки, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень.
Наказ начальник фінансово-економічної служби головний бухгалтер в/ч НОМЕР_1 надає наказ не як командир військовослужбовця з приводу несення військової служби, а як начальник фінансово-економічної служби головний бухгалтер та виключно з питань виконання службових обов'язків Позивачем як бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби.
Щодо «…недоліків у веденні обліку руху військового майна продовольчої служби, що мав здійснюватися за допомогою меморіальних ордерів №№ 9,13, 16». До акту службового розслідування, наказу не надані копії зазначених ордерів. Відповідач не зазначив: як саме були отримані меморіальні ордери №№ 9, 13, 16, як були зафіксовані суттєві недоліки у веденні обліку руху військового майна продовольчої служби за вказаними ордерами, хто саме зафіксував ці недоліки тощо. І саме головне: як ці недоліки вплинули на ведення обліку руху військового майна продовольчої служби. Коли та ким були виправлені ці недоліки.
Крім того, Рішення по справі №420/38034/24 та №420/1732/25 не набрали законної сил та оскаржуються, також, не мають ніякого відношення до підстав та предмета позову по справі, що розглядається та не є предметом доказування.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №145 від 27.05.2025 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням головуючого судді Токмілової Л.М. з 20.05.2025 у довготривалій соціальній відпустці, що підтверджується даними табелю обліку робочого часу та службовою запискою начальника відділу управління персоналом Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025. Керуючись ч.1 ст.37 КАС України та п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (зі змінами), п.16 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених Зборами суддів 01.04.2025 №2 призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/40705/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 року справа розподілена на суддю Потоцьку Н.В.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року прийнято до провадження справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.07.2025.
У підготовчому засіданні 01.07.2025 оголошено перерву до 16.07.2025.
16.07.2025 за вхід.№ЕС/72026/25 надійшли додаткові пояснення у справі В/Ч НОМЕР_1 , в яких, серед іншого, зазначено про наявність судових справ, зокрема, 420/30610/24, №420/38034/24, №420/38532/24, №420/4106/25 та №420/1732/25, в яких надана оцінка діям позивача при виконанні нею службових обов'язків.
16.07.2025 за вхід.№72024/25 (17.07.2025 за вхід.№ЕС/72476/25) надійшли пояснення по справі позивача, в яких міститься стислий опис справ 420/30610/24, №420/38034/24, №420/38532/24, №420/4106/25 та №420/1732/25.
Ухвалою суду від 16.07.2025 провадження у справі зупинено до 03.09.2025.
05.08.2025 за вхід.№ЕС/79784/25 надійшла заява про вступ у справу адвоката ОСОБА_1 - Пятигорец Володимира Івановича.
06.08.2025 за вхід.№80050/25 надійшла заява позивача, якою вона повідомила про розірвання договору з адвокатом Боличевським С.П.
02.09.2025 за вхід.№ЕП/3578/25 надійшла заява позивача про перенесення судового засідання через відсутність адвоката.
03.09.2025 за вхід.№ЕС/91642/25 надійшла заява адвоката Пятигорец Володимира Івановича про припинення надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
Підготовче засідання відкладено на 21.10.2025.
20.10.2025 за вхід.№ЕС/110870/25 надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки 20.10.2025 між позивачем та адвокатом Красношлик А.О. укладено договір про надання правничої допомоги №586 у справі №420/40705/24.
Підготовче засідання відкладено на 13.11.2025.
13.11.2025 за вхід.№ЕС/120168/25 надійшли додаткові пояснення у справі представника позивача, в яких зазначено наступне.
По-перше, одним з аргументів наявності підстав для винесення оскаржуваного наказу є те, що Позивач «не виконувала або виконувала частково свої службові обов'язки протягом 118 календарних днів», що становить 54% від загального періоду служби.
Однак, саме ж службове розслідування (на підставі доповідної начальника медичного пункту) встановлює, що ці 118 днів включають періоди «звернення за медичною допомогою, проходження медичних обстежень, стаціонарного лікування та амбулаторного лікування зі звільненням від виконання службових обов'язків».
Звертаємо увагу, що хвороба, яка підтверджена медичними документами та стала підставою для офіційного звільнення від обов'язків, є об'єктивною обставиною, яка виключає вину військовослужбовця, внаслідок чого, Відповідач протиправно ототожнив об'єктивну неможливість виконання обов'язків через стан здоров'я з винним «неналежним виконанням».
По-друге, в оскаржуваному наказі зазначається що ОСОБА_1 "продемонструвала наднизький рівень знань" (27% правильних відповідей) та вказало на необхідність проведення додаткових заходів для підвищення кваліфікації або перегляду професійної придатності.
Вищезазначене має розглядатись як недолік у системі організації роботи з особовим складом у військовій частині (ненадання належного часу для адаптації, навчання, інструктажу), а не як провину військовослужбовця. Наголошуємо, що встановлення службовим розслідуванням низького рівня знань (що вимагає навчання) та притягнення до відповідальності за технічні помилки (Меморіальні ордери № 9, 13, 16) свідчить про те, що командування не забезпечило належних умов для виконання обов'язків (навчання, інструктаж, час для адаптації), а одразу застосувало заходи дисциплінарної відповідальності до позивача.
Оцінка знань без прив'язки до конкретного порушення не утворює склад проступку, оскільки не є неправомірною дією чи бездіяльністю, вчиненою військовослужбовицею та, як наслідок, не може бути підставою для притягнення її за це до дисциплінарної відповідальності.
По-третє, зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що ОСОБА_1 нібито допущено технічні помилки у меморіальних ордерах № 9, 13, 16.
Представник наголошує, що обов'язковою складовою притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є шкідливі наслідки від вчинених особою дій і причинний зв'язок між ними та поведінкою особи. Сам перелік формальних недоліків у меморіальних ордерах без доведення наслідків для обліку/звітності/збереження майна та без встановлення особистої вини конкретного військовослужбовця - не утворює складу проступку.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
По-четверте, як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу: «Під час проведення перевірки виявлено, що старший матрос ОСОБА_1 не надала "Зведений акт списання матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку" відповідно до Додатку 15 наказу Міністерства оборони України №757, зі змінами.
Вказане порушення задокументовано у Додатку 4 до рапорту за вх. від 03.10.2024 №7731. Старший матрос ОСОБА_1 порушила вимоги абзаців 51-52 частини 2 Посадової інструкції ОСОБА_1 , що мало прояв у ненаданні "Зведеного акту списання матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку" відповідно до Додатку 15 наказу Міністерства оборони України №757. Такі дії можна розцінювати як неналежне виконання посадових обов'язків, що прямо суперечить вимогам, викладеним у Посадовій інструкції ОСОБА_1, а саме пунктом ч. І , 2, 4, та може призвести до фінансових неточностей та складнощів у проведенні подальших аудиторських перевірок».
Згідно абзацу 4 пункту 6 розділу VII Наказу Міністерства оборони України від 29.03.2021 №81 «Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту» єдиний акт списання готується комісією із списання військового майна за участі відповідних начальників служб забезпечення військової частини (згідно з номенклатурою військового майна, яке пропонується до списання).
Тобто складання зведеного акту - колегіальна функція, і покладати персональну вину за його «ненадання» на одну особу без доведення її обов'язку одноособово його підготувати та надати - неправомірно.
В оскаржуваному наказі міститься вказівка, що це порушення «може призвести до фінансових неточностей та складнощів у проведенні подальших аудиторських перевірок». Слово «може» вказує на спекулятивний, а не доведений характер наслідків, що недостатньо для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
По-п'яте, твердження відповідача, що позивач «демонструє відсторонену поведінку», «не проявляє належної зацікавленості», має «труднощі у веденні конструктивного діалогу» є виключно суб'єктивною оцінкою, припущеннями та думкою особового складу фінансово-економічної служби, а не об'єктивним фактом порушення.
По-шосте, в оскаржуваному наказі зазначено: «Старший матрос ОСОБА_1 надала скріншоти своєї переписки з начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 , у яких вона звертається до нього на «Ви» і виключно по імені. Такий спосіб звертання суперечить вимогам абзацу 2 статті 51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з яким військовослужбовці зобов'язані дотримуватися порядку звертання до старших за військовим званням, використовуючи службовий етикет та відповідну форму ввічливості. Ці дії свідчать про порушення встановлених норм військової субординації та етикету, які є обов'язковими для підтримання належного порядку у військовій частині».
Частиною 2 ст. 51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вимагає, щоб підлеглі у службових справах зверталися до старших за військовим званням із додаванням «Пане (пані)» перед званням (напр.: «Пане майоре»). Але ця вимога викладена в блоці правил, що одночасно передбачають «стати у стройове положення», тобто регламентують переважно очні (стройові/поза строєм) ситуації, а не формат писемної електронної комунікації. У переписці відсутні елементи, нерозривно пов'язані з цією нормою (стройове положення, тощо), отже, автоматичне перенесення формули звертання з очної ситуації на месенджер потребує окремого визначеного локального порядку/вказівки, доведеної під підпис військовослужбовця.
По-сьоме, в оскаржуваному наказі зазначається: «У своєму рапорті за вх. від 29.10.2024 №8367 майор ОСОБА_2 зазначив, що старший матрос ОСОБА_1 , бухгалтер групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 не виконала у встановлений строк (до 24.10.2024) усний наказ (законну вимогу) начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 …».
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 вимагав до 17:30 24.10.2024 «здійснити прийняття справ та взяти на облік матеріальні цінності» (засоби ближнього бою та розвідки). Зі змісту поданого 24.10.2024 рапорту ОСОБА_1 вбачається, що документи ще не були опрацьовані попереднім бухгалтером (електронні таблиці незавершені, меморіальні ордери за жовтень - неопрацьовані). Тобто виконання наказу у встановлений строк об'єктивно залежало від попередньої підготовки документів іншою службовою особою, яку на момент строку не було завершено. Це ставить під сумнів здійсненність наказу у заданий дедлайн.
Дії позивача були добросовісним виконанням обов'язків бухгалтера щодо забезпечення законності обліку, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а не умисним невиконанням наказу, внаслідок чого безпідставним є накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Підготовче засідання відкладено на 11.12.2025.
Ухвалою суду від 11.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання, провадження у справі поновлено і закрито підготовче провадження у справі, Розгляд справи по суті призначено на 13.01.2026 року.
Судове засідання по суті відкладено на 26.01.2026 через перебування головуючого судді на лікарняному.
В судовому засіданні по суті 26.01.2026 заслухано вступне слово представника позивача та відкладено судове засідання на 02.02.2026 через проблеми роботи ВКЗ.
В судовому засіданні заслухано вступне слово представника відповідача і оголошено перерву до 16.02.2026.
13.02.2026 за вхід.№ЕС/16449/26 надійшли додаткові пояснення у справі представника відповідача, в яких зазначено наступне. 25.10.2024 відповідно до акту приймання-передачі служби від 25.10.2024 старший матрос ОСОБА_1 прийняла «Службу засобів ближнього бою та розвідки». Як вбачається з рапорту старшого матроса ОСОБА_1 від 08.11.2024, відповідно до актів приймання-передачі служб, вона тимчасово передає у тимчасове виконання протягом відпустки за рішенням майора ОСОБА_2 - «Продовольчу службу» ОСОБА_12 , а «Службу засобів ближнього бою та розвідки»
ОСОБА_3 Виходячи з вищенаведеного старший матрос ОСОБА_1 виконувала свої посадові обов'язки відповідно до інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 з 18.03.2024 по 11.11.2024.
Після повернення зі щорічної відпустки 25.11.2024, введення обліку «Продовольчої служби» та «Службу засобів ближнього бою та розвідки» старшому матросу ОСОБА_1 до подальшого введення не було.
16.02.2026 за вхід.№ЕС/16537/26 надійшли додаткові пояснення представника позивача, де, серед іншого, наголошено, що старший матрос ОСОБА_1 прийняла справи та взяла на облік матеріальні цінності 25.10.2024, після завершення належної їх обробки старшим матросом ОСОБА_5 , включаючи внесення даних до меморіальних ордерів зведеної оборотної відомості та інших звітних документів за жовтень. Даний факт підтверджується актом приймання - передачі служби від 25.10.2024. Таким чином, позивач не ухилялась від виконання вимоги начальника фінансово-економічної служби - головний бухгалтер військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 , а виконала її в повному обсязі після приведення документів у відповідність відповідальним за це військовослужбовцем.
В судовому засіданні 16.02.2026 оголошено перерву до 23.02.2026.
Судове засідання відкладено на 17.03.2026.
17.03.2026 за вхід. №29066/26 надійшли додаткові пояснення представника позивача, який наголошував на протиправності оскаржуваного наказу, оскільки однією із підстав накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 25.11.2024 є невиконання у встановлений строк (до 24.10.2024) усного наказу начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , в той же час як за це ж саме порушення її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 від 02.11.2024 - має місце ситуація, коли ОСОБА_1 фактично двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме порушення, що є грубим порушенням чинного законодавства.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень.
17.03.2026 року розгляд справи продовжено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
ОСОБА_1 проходила військову службу у в/ч НОМЕР_2 .
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) №18-PC від 18.03.2024 старшого матроса ОСОБА_1 призначено на посаду бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_2 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №67 від 18.03.2024 старшого матроса ОСОБА_1 вирішено вважати такою, що з 19.03.2024 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою.
Під час проходження військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 25.11.2024, на старшого матроса ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана» за порушення вимог абз. 2 ст. 6, абз. 3-5, 11 ст. 11, ст. 16, абз. 2 ст. 30, абз. 2 ст. 37, абз. 2 ст. 51, абз. 1 ст. 127, абз. 5-6, 11, 16 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 1, абз. 2, 5, 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; абз. 36, 38, 51-52, 75-77, 86 частини 2 Посадової інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .
Судом також встановлені такі обставини.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №229 від 02.09.2024 в частині оголошення про дисциплінарне стягнення - догана, старшому матросу ОСОБА_1 , за порушення військової дисципліни, що полягає у порушенні ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Рішенням суду від 01.09.2025 у справі №420/30610/24, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 від 02.11.2024, яким старшому матросу ОСОБА_1 , оголошено дисциплінарне стягнення «догана» за порушення порядку виконання наказу, що полягає у порушенні ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Рішенням суду від 31.03.2025 у справі №420/38034/24, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №124 від 13.11.2024 яким на старшого матроса ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - "догана".
Рішенням суду від 03.06.2025 у справі №420/38532/24, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №124 від 13.11.2024 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.01.2025 №2, яким старшого матроса ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - "сувора догана".
Рішенням суду від 26.01.2026 у справі №420/4106/26 у задоволені позову відмовлено. Рішення не набрало законної сили.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС, яким старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 звільнено з займаної посади і призначено на нижчу посаду до цієї самої військової частини начальником бібліотеки клубу, ВОС НОМЕР_5;
Рішенням суду від 25.04.2025 у справі №420/1732/25, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.
Згідно зі статтею 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі по тексту Статут №548-XIV).
Відповідно до статті 3 Статуту №548-XIV військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 9 Статуту №548-XIV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту №548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту №548-XIV визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Положеннями статей 26, 27 Статуту №548-XIV передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від інших видів відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно до статті 49 Статуту №548-XIV військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі по тексту Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Так, відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно із статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно зі статтями 83-85 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
Відповідно до частини 1 статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі по тексту - Порядок №608).
Пунктом 1 розділу II Порядку №608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування.
Передбачено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2024 №296, зі змінами, внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.10.2024 №311 «Про призначення службового розслідування стосовно причин та умов, що сприяли неналежному виконанню службових обов'язків старшим матросом ОСОБА_1 , бухгалтером групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 », майором ОСОБА_15 , старшим офіцером відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що призвели до неналежного виконання службових обов'язків, а також встановлення ступеня вини старшого матроса ОСОБА_1 , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт за вхід. №7731 від 03.10.2024 з додатками та рапорт №8367 від 29.10.2024.
Службовим розслідуванням встановлено порушення ОСОБА_1 абз. 2 ст. 6 (вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець), абз. 3-5, 11 ст. 11 (бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни), ст. 16 (кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями), абз. 2 ст. 30 (підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою), абз. 2 ст. 37 (військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін), абз. 2 ст. 51 (підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово "Пане (пані)". Наприклад: "Пане (пані) лейтенанте"), абз. 1 ст. 127 (солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна), абз. 5-6, 11, 16 ст. 128 (сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників)) Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (в редакції станом на 15.11.2025); ст. 1 (військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України), абз. 2, 5, 6 ст. 4 (додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (в редакції станом на 09.08.2024); абз. 36, 38, 51-52, 75-77, 86 частини 2 (вести синтетичний облік за рухом військового майна відповідної служби із застосуванням відповідних облікових регістрів, а саме: меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів»; меморіальний ордер №13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» в т.ч. МШП; меморіальний ордер №16 "Накопичувальна відомість позабалансового обліку"; на підставі первинних документів, що були підставою для списання військового майна відпрацьовувати акт списання; кожного місяця надавати "Зведений акт списання матеріальних цінностей закуплених у централізованому порядку" до фінансово-економічного управління (додаток 15 до наказу МОУ №757, зі змінами згідно №543/нм від 05.09.2023р), а також звітувати щодо введення в експлуатацію, списання чи передачі майна перед центрами забезпечення від яких воно було отримано; відповідати за оформлення, облік та зберігання книг, карток, журналів та справ (далі - облікових регістрів) за закріпленою службою, що заведені у фінансово-економічній службі військової частини відповідно до номенклатури - з цією метою: вести накопичення облікових документів у справах, що заведені відповідно до номенклатури фінансово-економічної служби із оформленням їх у відповідності до вимог ведення діловодства, а саме: меморіальні ордери №9,13,16,17 (за закріпленими службами); складати та нести відповідальність за облікові регістри із правильним їх оформленням та контролювати наявність: зазначення правильного (відповідно до номенклатури) найменування облікового регістру; дати початку та дати закінчення справи: нумерації всіх сторінок, періоду на який вона відкрита, рік початку та рік закінчення, засвідченої підписом начальника фінансово-економічної служби та скріпленої печаткою "Для пакетів") Посадової інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування прийнято наказ №130 від 25.11.2024, яким наказано за порушення вимог абз. 2 ст. 6, абз. 3-5, 11 ст. 11, ст. 16, абз. 2 ст. 30, абз. 2 ст. 37, абз. 2 ст. 51, абз. 1 ст. 127, абз. 5-6, 11, 16 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV; ст. 1, абз. 2, 5, 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил, абз. 36, 38, 51-52, 75-77, 86 частини 2 Посадової інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «СУВОРА ДОГАНА».
Як встановлено судом із мотивувальної частини наказу №130, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало таке: 1) суттєві недоліки у веденні обліку військового майна продовольчої служби, що мав здійснюватись за допомогою меморіальних ордерів №9, 13, 16; 2) ненадання "Зведеного акту списання матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку" відповідно до Додатку 15 наказу Міністерства оборони України №757, зі змінами; 3) не виконання усного наказу начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера В/Ч НОМЕР_1 щодо прийняття справ та взяття на облік матеріальних цінностей, які належать до служби засобів ближнього бою та розвідки до 17.30 24 жовтня 2024; 4) порушення ст. 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо постійного вдосконалення своїх знань за фахом, умінь та навичок, що підтверджується результатами проведеного тестування.
Щодо меморіальних ордерів суд зазначає наступне.
Як вбачається із Посадової інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , до її обов'язків входить вести синтетичний облік за рухом військового майна відповідної служби із застосуванням відповідних облікових регістрів, а саме: меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів»; меморіальний ордер №13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» в т.ч. МШП; меморіальний ордер №16 "Накопичувальна відомість позабалансового обліку".
Із матеріалів справи судом встановлено, що 04.09.2024 бухгалтер ФЕС старший матрос ОСОБА_19 подав рапорт на ім'я начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера В/Ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 , в якому зазначено таке: «На Вашу усну вказівку доповідаю, що мені на перевірку надійшли меморіальні ордери з обліку майна продовольчої служби в/ч НОМЕР_1 за серпень 2024 року підготовлені бухгалтером фінансово-економічної служби ОСОБА_1 .
В ході перевірки встановлені такі недоліки:
МО №9 - в графі назва документа зазначено частини дат документів, а в графі дата - невідомі дати;
МО №9 (переміщення) - в графі номер документа накладної №289 від 11.07.2024 зазначено №290;
МО №16 - аркуш з підписами виконавця, перевіряючого та керівника роздрукований окремо від самого документа;
МО №13 - в документі присутній акт зміни якісного стану, щодо списання запасів, який потрібно було провести в МО №10 або МО №17».
Вказані обставини були перевірені під час проведення службового розслідування та підтверджені, про що зазначено у акті.
Під час проведення службового розслідування, 15.10.2024 було опитано ОСОБА_19 , який підтвердив факти, викладені у рапорті від 04.09.2024. У поясненнях стоїть підпис ОСОБА_19 , який підтверджує, що бере на себе повну матеріальну відповідальність за будь-які наслідки надання неправдивих пояснень, даних, інформації, підроблених документів чи їх копій.
У позовній заяві та додаткових поясненнях позивач та його представник стверджують, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Проте, на переконання суду, вказана норма закону не звільняє позивача від виконання своїх обов'язків, передбачених Посадовою інструкцією, щодо повноти та достовірності даних, відображених у меморіальних ордерах.
Також представник позивача наголошує, що до акту службового розслідування не додано копії цих меморіальних ордерів, заповнених з недоліками.
Так дійсно, матеріали службового розслідування не містять таких копій.
Водночас суд зазначає, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Натомість, у процесуальних заявах позивача та його представника відсутні будь-які спростування щодо виявлених недоліків, що на думку суду свідчить про те, що позивач не спростовує наявність недоліків.
При цьому, позивач наголошує, що як вбачається з оскаржуваного наказу, він не містить інформацію щодо негативних наслідків, спричинених недоліками у меморіальних ордерах, отже, для технічних облікових похибок (неповна дата в графі, описка в номері накладної, підписи на окремому аркуші) дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани очевидно є неспівмірним.
Суд відхиляє таке твердження позивача, оскільки співмірність дисциплінарного стягнення є дискрецією відповідача, який при визначення виду дисциплінарного стягнення враховує низку критеріїв, зокрема, наявність діючих дисциплінарних стягнень.
Також суд вважає необгрунтованим твердження позивача щодо відсутності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вказане порушення через відсутність негативних наслідків, спричинених недоліками у меморіальних ордерах.
При розгляді справи суд враховує, що Посадова інструкція містить обов'язки позивача щодо ведення синтетичного обліку за рухом військового майна відповідної служби із застосуванням відповідних облікових регістрів, а саме: меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів»; меморіальний ордер №13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» в т.ч. МШП; меморіальний ордер №16 "Накопичувальна відомість позабалансового обліку" і в поєднанні з частиною 4 цією інструкції (бухгалтер несе відповідальність за невиконання або неякісне (несвоєчасне) виконання посадових обов'язків) визначає відповідальність позивача.
Відтак, суд дійшов висновку про доведеність порушення позивачем посадових обов'язків і цій частині.
Щодо надання "Зведеного акту списання матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку" суд зазначає таке.
У Посадовій інструкції позивача зазначено, що вона зобов'язана на підставі первинних документів, що були підставою для списання військового майна відпрацьовувати акт списання; кожного місяця надавати "Зведений акт списання матеріальних цінностей закуплених у централізованому порядку" до фінансово-економічного управління (додаток 15 до наказу МОУ №757, зі змінами згідно №543/нм від 05.09.2023р), а також звітувати щодо введення в експлуатацію, списання чи передачі майна перед центрами забезпечення від яких воно було отримано.
Вказані обов'язки визначені в імперативній формі.
Згідно з ст.6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, військовослужбовцю дозволено не виконувати лише явно злочинний наказ.
Статтею 60 Конституції України також передбачено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Водночас згідно з ч. 2 ст. 41 КК України наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Суд дійшов висновку, що посадова інструкція ОСОБА_1 , затверджена командиром військової частини НОМЕР_1 є обов'язковою для виконання позивачем.
Таким чином, позивачка, будучи військовослужбовцем, зобов'язана була виконати обов'язки, визначені у посадовій інструкції, і на підставі первинних документів, що були підставою для списання військового майна відпрацьовувати акт списання.
Натомість ОСОБА_1 не виконала свої посадові обов'язки у встановленому порядку, чим допустила порушення військової дисципліни.
Суд відхиляє твердження представника позивача про те, що згідно абзацу 4 пункту 6 розділу VII Наказу Міністерства оборони України від 29.03.2021 №81 «Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту» єдиний акт списання готується комісією із списання військового майна за участі відповідних начальників служб забезпечення військової частини (згідно з номенклатурою військового майна, яке пропонується до списання). Тобто складання зведеного акту - колегіальна функція, і покладати персональну вину за його «ненадання» на одну особу без доведення її обов'язку одноособово його підготувати та надати - неправомірно.
Як вбачається із посадової інструкції, до обов'язків позивача входить відпрацювання акту списання військового майна на підставі первинних документів та подання "Зведеного акту списання матеріальних цінностей закуплених у централізованому порядку" до фінансово-економічного управління (додаток 15 до наказу МОУ №757, зі змінами згідно №543/нм від 05.09.2023р).
Своїх обов'язків позивач не виконала, що фактично не заперечується позивачем та її представником.
Визначальною ознакою недбалого ставлення до військової служби є наявність у особи реальної можливості належним чином виконати свої службові обов'язки.
Як свідчать матеріали справи, рапорти, подані позивачем до командира військової частини НОМЕР_1 не містять інформації про відсутність реальної можливості відпрацьовувати акт списання та надати "Зведений акт списання матеріальних цінностей закуплених у централізованому порядку" до фінансово-економічного управління (додаток 15 до наказу МОУ №757, зі змінами згідно №543/нм від 05.09.2023р).
За встановлених обставин суд дійшов висновку про підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 в цій частині.
Щодо не виконання у встановлений строк (до 24.10.2024) усного наказу (законної вимоги) начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 про прийняття справ та взяття на облік матеріальних цінностей, які належать до служби засобів ближнього бою та розвідки, у строк до 17:30 24 жовтня 2024 року суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, в провадженні Одеського оружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 від 02.11.2024, яким старшому матросу ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «догана» за порушення порядку виконання наказу, що полягає у порушенні ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, накладена 23.10.2024 року начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером в/ч НОМЕР_1 .
Дисциплінарне стягнення було накладено за невиконання наказу безпосереднього керівника щодо прийняття «Служби засобів ближнього бою та розвідки озброєння»
Рішенням суду від 31.03.2026 у справі №420/38034/24 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом встановлено таке: «…22.10.2024 року ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_5 поставив задачу ОСОБА_1 до 24.10.2024 року, згідно з її функціональними обов'язками, прийняти справи та облік служби засобів ближнього бою та розвідки, що підтверджується доповіддю ОСОБА_2 до ТВО помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби в/ч НОМЕР_1 .
Позивачка 24.10.2024 року подала до ОСОБА_2 рапорт, у якому повідомила, що бухгалтер ОСОБА_5 хоче передати їй для ведення «Службу засобів ближнього бою та розвідки озброєння» у вигляді електронних таблиць та 17 неопрацьованих документів за вересень-жовтень 2024 року. В електронних таблицях меморіальних ордерів не міститься таблиць за жовтень, тобто з 01.10.2024 по 24.10.2024 року по цій службі бухгалтером ОСОБА_5 не проведено документи, які вона прийняла, при цьому в оборотній відомості по рахунку 1018/3 міститься інформація по ОСОБА_23 під назвою жовтень, тобто якась інформація внесена, якась ні. Просила передати їй в належному стані «Службу засобів ближнього бою та розвідки озброєння» після проведення ОСОБА_5 документації, яку вона мала вже опрацювати та після закриття місяця з передачею їй Зведеної оборотної відомості за жовтень та усіх меморіальних ордерів, оборотних відомостей та KCO.
На рапорті ОСОБА_1 від 24.10.2024 року наявна резолюція ОСОБА_2 наступного змісту:
« 1) Старший матрос ОСОБА_1 : Прийняти службу до 17:30 год 24.10.2024. Опрацювати накладні за жовтень місяць разом зі старшим матросом ОСОБА_5 ;
2) Старший матрос ОСОБА_5 : Надати всебічну допомогу у проведенні накладних за жовтень місяць до 30.10.2024. Передати службу старшому матросу ОСОБА_1 до 17:30 год 24.10.2024 з наданням актів передачі.».
Таким чином, безпосереднім керівником позивачки ОСОБА_2 22.10.2024 року (усно) та 24.10.2024 року (у вигляді резолюції на рапорті) наказано позивачці прийняти від ОСОБА_5 «Службу засобів ближнього бою та розвідки озброєння» до 17:30 год 24.10.2024 року.
У зв'язку з неприйняттям позивачкою «Служби засобів ближнього бою та розвідки озброєння» у встановлений строк, ОСОБА_2 . 25.10.2024 року усно оголосив ОСОБА_1 догану за порушення ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що полягає у порушенні порядку виконання наказу.
Обставини усного оголошення догани та роз'яснення керівником причин накладення дисциплінарного стягнення 25.10.2024 року підтверджуються власне позивачкою в її рапорті до командира в/ч НОМЕР_1 від 25.10.2024 року, у зв'язку з чим суд не приймає доводи позивачки, що безпосередній керівник не довів до її відома в чому конкретно полягає порушення порядку невиконання наказу.
В подальшому цього ж дня 25.10.2024 року о 17:37 год позивачкою прийнято «Службу засобів ближнього бою та розвідки озброєння», що підтверджується актом приймання-передачі служби від 25.10.2024 року…».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 рішення першої інстанції від 31.03.2025 залишено без змін.
Суд погоджується із твердженням представника позивача, що оскільки однією із підстав накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 25.11.2024 є невиконання у встановлений строк (до 24.10.2024) усного наказу начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , в той же час як за це ж саме порушення її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 від 02.11.2024 - має місце ситуація, коли ОСОБА_1 фактично двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме порушення, що є порушенням чинного законодавства.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень.
Щодо встановлення факту недостатнього рівня знань у сфері бухгалтерського обліку судом встановлено наступне.
У наказі №130 від 25.11.2024, зокрема, зазначено: «…Окрім того, за результатами проведеної перевірки знань бухгалтерського обліку старший матрос ОСОБА_1 продемонструвала наднизький рівень знань, що зафіксовано у Додатку 6 до рапорту за вх. від 03.10.2024 37731.
3 15-ти запитань старший матрос ОСОБА_1 дала правильну відповідь тільки на 4, що складає 27%.
Недостатній рівень знань у сфері бухгалтерського обліку створює ризики для належного виконання посадових обов'язків, може призвести до помилок у фінансовій звітності та негативно впливає на загальну ефективність роботи бухгалтерської служби. Враховуючи обов'язковість компетентного підходу до обліку та дотримання вимог бухгалтерських стандартів, виявлене порушення свідчить про необхідність проведення додаткових заходів для підвищення кваліфікації або перегляду професійної придатності до займаної посади…».
Представник позивача наголошує, що оцінка знань без прив'язки до конкретного порушення не утворює склад проступку, оскільки не є неправомірною дією чи бездіяльністю, вчиненою військовослужбовицею та, як наслідок, не може бути підставою для притягнення її за це до дисциплінарної відповідальності.
Разом з цим, суд зазначає, що у спірному наказі недостатній рівень знань у сфері бухгалтерського обліку не кваліфікується як дисциплінарний проступок. У наказі №130 від 25.11.2024 відповідачем наголошується на необхідність проведення додаткових заходів для підвищення кваліфікації або перегляду професійної придатності до займаної посади.
Вказане підтверджується тим, що в подальшому, відповідно до витягу з протоколу комісії з питань проходження військової служби військової частини НОМЕР_1 №17 від 29 листопада 2024 року, комісією розглянуто питання з розгляду кандидатури старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , щодо призначення на нижчу посаду - з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей на підставі «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами), наказу Міністра оборони України 10.04.2009 №170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (зі змінами) за результатами службової діяльності та неналежне виконання обов'язків взятих на себе під час укладення Контракту про проходження військової служби.
Висновкам комісії за результатом голосування за зазначене питання визнано, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає. Доцільно призначити на нижчу посаду з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС, старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 звільнено з займаної посади і призначено на нижчу посаду до цієї самої військової частини начальником бібліотеки клубу, ВОС НОМЕР_5.
Наказ №113-РС від 18.12.2024 позивач оскаржила в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі №420/1732/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішенням суду встановлено: «… При цьому, суд враховує, що протягом 2024 року відносно Позивача накладено 5 дисциплінарних стягнень: Наказ №229 від 02.09.2024 (догана); Наказ №290 від 02.11.2024 (догана); Наказ №124 від 13.11.2024 (догана); Наказ №130 від 25.11.2024 (сувора догана); Наказ №2 від 08.01.2025 (сувора догана).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на норми Дисциплінарного статуту Збройних сил України, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності є відмінним від висновку комісії з питань проходження військової служби.
Суд зазначає, що законодавець надав можливість ухвалення кадрових рішень як на підставі висновку атестування, так і на підставі висновку комісії, яка виконує ті ж самі функції оцінювання відповідності військовослужбовця займаній посаді. Зміна формулювання не змінює правової сутності процедури. Атестування як механізм оцінювання поступово інтегровано в роботу комісій, що дозволяє забезпечити системність і неупередженість ухвалення кадрових рішень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість спірного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС…».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокатка Красношлик Анастасія Олександрівна, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №420/1732/25.
Крім того, суд не приймає доводи позивачки, що оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення винесений відносно ОСОБА_1 з особистий мотивів керівництва, враховуючи наступне.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2023 у справі №420/15045/21 зазначив, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Згідно з ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту передбачені дисциплінарні стягнення, які можуть бути накладені на військовослужбовців, а саме:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Під час розгляду справи встановлено та сторонами не заперечується, що у зв'язку з неприйняттям позивачкою «Служби засобів ближнього бою та розвідки озброєння» у встановлений строк, ОСОБА_2 . 25.10.2024 року усно оголосив ОСОБА_1 догану за порушення ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що полягає у порушенні порядку виконання наказу.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, з огляду на об'єктивно підтверджені факти порушення позивачкою вимог абз. 2 ст. 6, абз. 3-5, 11 ст. 11, ст. 16, абз. 2 ст. 30, абз. 2 ст. 37, абз. 2 ст. 51, абз. 1 ст. 127, абз. 5-6, 11, 16 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 1, абз. 2, 5, 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; абз. 36, 38, 51-52, 75-77, 86 частини 2 Посадової інструкції бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , а також враховуючи преюдиційні обставини попередньої поведінки військовослужбовця суд вважає достатніми такі обставинами для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
З огляду на це суд вважає, що дії посадових осіб відповідача щодо оголошення позивачці суворої догани (накладення дисциплінарного стягнення) за неналежне виконання службових обов'язків є правомірними, а позовна заява не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.