Справа № 420/5927/26
31 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Керівниці Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвої Наталії Володимирівни, Офісу Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Керівниці Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвої Наталії Володимирівни, Офісу Президента України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність керівниці Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвої Наталії Володимирівни по відмові у наданні публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 лютого 2026 року про надання копії подання, внесеного на розгляд Президенту України про присвоєння спеціального звання вищого начальницького складу - генерала Державного бюро розслідувань ОСОБА_2;
- зобов'язати Офіс Президента України надати публічну інформацію на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 лютого 2026 року про надання копії подання, внесеного на розгляд Президенту України про присвоєння спеціального звання вищого начальницького складу - генерала Державного бюро розслідувань ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 09.03.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Судом було зазначено, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову із коректним зазначенням відомостей про відповідача, із наданням доказів надіслання уточненої позовної заяви з додатками відповідачам відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством.
При цьому, в ухвалі від 09.03.2026 року суд акцентував увагу на тому, що позивачем до адміністративного позову були додані докази надіслання позовної заяви разом із додатками відповідачам на електронну пошту. Водночас, надіслання відповідачам на електронну пошту адміністративного позову при поданні його до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, не відповідає вимогам ч. 9 ст. 44 КАС України, та не свідчить про дотримання позивачем приписів ч.2 ст.161 КАС України.
Копію ухвали суду від 09.03.2026 року доставлено до кабінету Електронного суду позивача 10.03.2026 року.
11.03.2026 року позивач надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що Адміністрація Президента України не є юридичною особою, а тому код ЄДРПОУ їй не присвоювався. При цьому, позивач в обґрунтування свого твердження посилався на лист Адміністрації Президента України від 07.10.2016 №12-09/2345 та зазначив, що за відсутності відомостей про наявність у відповідачів зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд позивач використав офіційну електронну адресу Офісу Президента України vidkrytist@apu.gov.ua. Направлення на електронну адресу адміністративного позову з додатками іншому відповідачу - Керівниці Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвій Наталії Володимирівні, яка є державним службовцем, позивач обґрунтовує приписами Закону України №889-VIII "Про державну службу", (далі - Закон №889-VIII), статтею 9-1 якого унормовано порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів.
Інших документів позивачем на виконання ухвали від 09.03.2026 року до суду надіслано не було.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст.44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається з відомостей, наявних у КПП «ДСС», відповідачі по справі не мають зареєстрованих електронних кабінетів в системі «Електронний суд».
Враховуючи вищевказане, позивачу необхідно було надати до суду докази надіслання Керівниці Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвої Наталії Володимирівни та Офісу Президента України, як окремим відповідачам по справі, адміністративного позову з додатками в паперовій формі листом з описом вкладення, як особам, які не мають зареєстрованого електронного кабінету.
Разом з тим, позивачем не було надано до суду доказів надіслання в паперовій формі листом з описом вкладення відповідачам адміністративного позову з додатками.
На думку суду, надіслання відповідачам на електронну пошту адміністративного позову при поданні його до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, не відповідає вимогам ч. 9 ст. 44 КАС України, та не свідчить про дотримання позивачем приписів ч. 2 ст. 161 КАС України.
При цьому, суд вважає також помилковим посилання позивача на приписи ст. 9-1 Закону України №889-VIII в якості обґрунтування належного повідомлення другого відповідача у справі - Керівника Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвої Наталії Володимирівни, оскільки порядок звернення до адміністративного суду та подання позовної заяви не регламентується положеннями цього закону.
Як було зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021 року у справі №480/3260/20 Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. При цьому у рішенні суду зазначено, що формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Аналізуючи вищевказані обставини, суд доходить висновку, що станом на 31.03.2026 року позивач зазначені в ухвалі суду від 09.03.2026 року недоліки у справі №420/5927/26 у повному обсязі в десятиденний строк не усунув, клопотань про продовження строку на усунення недоліків не надав та не повідомив суд про об'єктивну неможливість усунення недоліків у строк, що був встановлений судом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що позивачем у встановлений чинним законодавством термін не було усунуто недоліків адміністративного позову, визначених судом, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу та додані до неї матеріали.
Суд звертає увагу позивача на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Керуючись приписами ст.ст. 4, 5-11, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Керівниці Департаменту з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації Офісу Президента України Сергеєвої Наталії Володимирівни, Офісу Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький