Справа № 420/24500/25
31 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" до Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи: Одеська обласна рада, товариство з обмеженою відповідальності “БОРДСЕЛ», товариство з обмеженою відповідальності “КРАУД СОНГ» про визнання протиправним та скасування наказу від 11.03.2025 № 2805-п та податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2025 р. № 18244/15-32-07-01-19, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" до Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи: Одеська обласна рада, товариство з обмеженою відповідальності “БОРДСЕЛ», товариство з обмеженою відповідальності “КРАУД СОНГ» про визнання протиправним та скасування наказу від 11.03.2025 № 2805-п та податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2025 р. № 18244/15-32-07-01-19.
08.08.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.08.2025 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Подане клопотання представник обґрунтовує тим, що наказ №2805-п від 11.03.2025 року таким, що реалізований, тому провадження підлягає закриттю.
19.08.2025 року від представника позивача надійшли заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що доводи відповідача, наведенні у заяві про закриття провадження у справі, не містять належного обґрунтування, а також не містять жодного посилання на норму КАС України, згідно із положеннями якої суд має закрити провадження у справі.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Разом з тим, пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що “правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, “розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.
Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України та суд роз'яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повертаючись до даної справи, суд зазначає, що звернення до суду з позовом не повинно мати на меті відновлення правопорядку, як-от констатація допущення суб'єктом владних повноважень певного правопорушення.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Відтак, спір щодо дій посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області не може бути предметом адміністративного позову, а відтак і не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тлумачення поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі №9901/497/18.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізованого його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
За обставин розглядуваного спору, на підставі спірного наказу посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області були зроблений виїзд, а посадових осіб контролюючого органу було допущено до проведення перевірки, в результаті чого і була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я", за результатами якої складено акт перевірки №12585/15-32-07-01-14 від 25.03.2025 та підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2025 р. № 18244/15-32-07-01-19.
Надання судом оцінки наказу, який вже реалізований, не може у такому випадку відновити порушені права та інтереси підконтрольного суб'єкта, оскільки відносного нього вже завершено контролюючий захід.
За викладених вище обставин, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого оскарження, але може бути підставами для позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також у порядку жодного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки заявлені позовні вимоги не підлягають судовому розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й судовому розгляду взагалі, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Суд роз'яснює позивачеві, що згідно з ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Провадження у справі № 420/24500/25 за позовом Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" до Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи: Одеська обласна рада, товариство з обмеженою відповідальності “БОРДСЕЛ», товариство з обмеженою відповідальності “КРАУД СОНГ», в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 11.03.2025 № 2805-п - закрити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО