Справа № 420/24500/25
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" до Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи: Одеська обласна рада, товариство з обмеженою відповідальності “БОРДСЕЛ», товариство з обмеженою відповідальності “КРАУД СОНГ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2025 р. № 18244/15-32-07-01-19, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я", до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2025 р. № 18244/15-32-07-01-19.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач стверджує, що обов'язковою умовою для призначення позапланової перевірки, у випадку виявлення недостовірних даних у поданих деклараціях, є не надання платником податків протягом 15 робочих днів пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу. При цьому, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що запит контролюючого органу повинен містити у собі посилання на виявлену недостовірність даних. Зі змісту наказу від 11.03.2025 р. № 2805-п не вбачається, яку саме недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, що підпадають під предмет перевірки, виявлено ГУ ДПС у Одеській області, що стала у подальшому підставою для прийняття наказів про проведення фактичних перевірок. Крім того, у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено у рамках яких заходів ГУ ДПС у Одеській області встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом. Відповідач не надав доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення підприємством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.
Позивач вказує, що п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України імперативно вимагає, щоб запит контролюючого органу містив зазначення виявленої недостовірності даних. Метою такої вимоги є надання платнику податків конкретної інформації для підготовки вичерпних пояснень та документальних підтверджень. Відсутність такого зазначення в запиті від 21.01.2025 №831/КПР/15-32-07-01-06 унеможливлювала для ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» надання пояснень по суті можливих "недостовірностей", адже їх не було сформульовано контролюючим органом. Таким чином, контролюючий орган позбавив Позивача законного права на ефективне реагування, що вказує на відсутність законної підстави для проведення перевірки, навіть якщо б Позивач не надав відповіді. Крім того, запит був сформульований досить широко, запитуючи значний перелік документів. Відповідь ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» є максимально повною з огляду на об'єктивні обставини (зміна керівництва та бухгалтерії).
Крім того, Відповідачем порушений Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204.
У Відповідача як суб'єкта владних повноважень не було законних підстав для перевірки та не було підтвердження реальності виявлених порушень, а також ним не дотримано встановлених процедур прийняття та вручення ППР.
01.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що правомірність та обґрунтованість ППР № 18245/15-32-07-01-19, що стосується донарахування податку на додану вартість, є предметом розгляду в іншій судовій справі - № 420/15078/25. Будь-які посилання Відповідача на обґрунтованість донарахувань, відсутність первинних документів та "нереальність" господарських операцій є спробою підмінити предмет спору та відвернути увагу суду від ключових порушень, що були допущені Відповідачем, а саме: Відсутність законних підстав для призначення перевірки. Неналежне оформлення оскаржуваного наказу. Порушення процедури вручення оскаржуваного ППР (а саме - взагалі його невручення, про наявність цього ППР Позивач дізнався з відзиву ДПС у справі № 420/15078/25). Відповідач у своєму відзиві не надав жодного доказу, що підтверджує надсилання Позивачу ППР № 18244/15-32-07-01-19. Відсутність опису вкладення в конверті, в якому отримав Позивач ППР № 18245/15-32-07-01-19 без розрахунку до нього, відсутність на конверті напису «з описом» свідчать, що у Відповідача немає доказів того, які саме документи він відправляв. Це є прямим порушенням процедури, оскільки неможливо встановити, чи були обидва ППР в одному конверті, і чи було одне з них взагалі надіслано. Також, як ми вже зазначали, навіть ППР № 18245/15-32-07-01-19 було надіслано без обов'язкового додатку - розрахунку, що прямо передбачено п. 4 розділу II Порядку № 1204. Це додатково підтверджує, що Відповідач не дотримувався встановленої законом процедури прийняття та вручення податкових повідомлень-рішень.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що всі вимоги дотримано: 1) Недостовірність даних податковий орган мав обґрунтовані сумніви щодо реальності операцій позивача з ТОВ «ОДЕСА-МЕДІЯ», «Палітра Одеси», «Міськпреса» (контрагенти з ознаками фіктивності) в жовтні 2020 р., що вплинуло на показники ПДВ. 2) Ненадання належної відповіді - позивач не подав запитувані первинні документи, тим самим не усунув сумніви у достовірності його декларації. Отже, юридичний факт, з яким закон пов'язує право на перевірку, настав. За таких обставин ГУ ДПС мало право і обов'язок реалізувати свою контрольну функцію шляхом перевірки. Підстави для перевірки були задокументовані у матеріалах податкового органу (податкова інформація, аналіз ЄРПН тощо), і наказ ґрунтувався на цих матеріалах.
Відповідач вказує, що податкове повідомлення-рішення (ППР) №18245/15-32-07-01-19 від 22.04.2025 було прийняте і надіслане позивачу відповідно до вимог ст.86 та ст.58 ПКУ. Цей факт жодним чином не доведено з боку Позивача, та доводи які зазначено в позовній заяві не впливають на законність самої перевірки чи обґрунтованість донарахування - вони розглядаються окремо як процедурні моменти.
05.09.2025 відповідачем надані додаткові пояснення, в яких вказано, що жодна норма податкового законодавства, ані Порядок №207 не зобов'язує контролюючий орган надсилати поштову кореспонденцію обов'язково з описом вкладенням, а керуючись ст. 42.2 ПКУ ГУ ДПС в Одеській області дотрималось норм законодавства.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву було залишено без руху.
08.08.2025 суд ухвалив відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 31.03.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 11.03.2025 № 2805-п.
IV. Обставини, встановлені судом
21.01.2025 року відповідач направив до Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" запит № 831/КПР/15-32-07-01-06 щодо надання інформації та їх документального підтвердження щодо господарських операцій з придбання товарів (послуг) за періоди: жовтень 2020 по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ «ОДЕСА-МЕДІЯ», ТОВ «Палітра Одеси», ТОВ «Міськпреса».
07.02.2025 позивач на запит від 21.01.2025 року надав інформацію та копії документів.
11.03.2025 відповідач видав наказ №2805-р про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період діяльності з 01.10.2020 по 31.10.2020 по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «ОДЕСА-МЕДІЯ», ТОВ «Палітра Одеси», ТОВ «Міськпреса» з питань дотримання вимог податкового з податку на додану вартість.
За результати проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області був складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 12585/15-32-07-01-17 від 25.03.2025.
Позивач надав заперечення на акт перевірки, які 17.04.2025 року розглянуті та внесено зміни у розділ ІІ «Загальні положення» акту № 12585/15-32-07-01-17 від 25.03.2025.
22.04.2025 року відповідач на підставі висновків акту перевірки прийняв, зокрема, податкове повідомлення - рішення № 18244/15-32-07-01-19, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Згідно з п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп.78.1.4);
Правовий аналіз пп.78.1.4 дає можливість дійти висновку, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 зазначено, що наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом.
Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.
Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 “Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.
Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.
Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку).
Згідно з п.73.3 ст.73.3 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Відповідно до п.п.73.3.1, 73.3.2, 73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов'язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;
8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу. У запиті зазначаються:
посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
підстави для надіслання запиту;
опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Верховний Суд у постанові від 06.10.2020 у справі №280/1475/19 зауважив, що обов'язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов'язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв'язку з чим виникла необхідність надання такої інформації.
Водночас, згідно постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №813/1757/18 окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови підприємства у наданні інформації на такі запити. Разом з тим, запити податкового органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.
Також, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.09.2018 у справі № 813/4042/17 , призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану відповідь на такий запит. Якщо платник податку, на думку контролюючого органу, надав неповну відповідь на запит, контролюючий орган, не проінформувавши платника про те, якої інформації недостатньо, не має законних підстав для видачі наказу про призначення перевірки. Часткове надання платником податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запит.
У постанові від 31.03.2020 у справі №820/3477/16 Верховний Суд, скасовуючи наказ на перевірку, виходив з того, що платник надав відповіді на запити відповідача та копії витребуваних ним документів, проте контролюючим органом не було доведено, що надані документи, аналізувались контролюючим органом і що такі, за результатом аналізу, є недостатніми для спростування інформації про порушення платником норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для призначення перевірки позивача.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що копія запиту від 21.01.2025 року № 831/КПР/15-32-07-01-06 виготовлена не на бланку відповідача та не містить печатку контролюючого органу.
Лист від 21.01.2025 року № 831/КПР/15-32-07-01-06 хоч формально і містить посилання на статтю 73 Податкового кодексу України, проте в ньому не зазначено, яка саме з визначених пп.73.3.1 обставин була підставою для його складання.
Суд звертає увагу на сталу правову позицію, сформовану Верховним Судом, як приклад постанова від 19.08.2024 у справі № 420/5252/19, згідно з якою контролюючий орган про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.
При цьому, суд зауважує, що контролюючим органом не було зазначено а ні у запиті про надання інформації, а ні в наказі про призначення перевірки про виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем.
Запит від 21.01.2025 року № 831/КПР/15-32-07-01-06, як і наказ від 11.03.2025 № 2805-п містять лише посилання на норми ПК України, без уточнення конкретної підстави їх застосування, що не відповідає вимогам, які висуваються законодавством до індивідуального акту.
За таких підстав, з аналізу вищевикладеного слідує, що контролюючий орган, не дотримуючись приписів пункту 78.1.4 статті 78 ПК України, призначив проведення позапланової документальної перевірки позивача за відсутності у нього відповідних обгрунтованих підстав.
Отже, у спірному випадку відповідачем не було обгрунтовано правових підстав для призначення документальної перевірки, що не дозволяє стверджувати про правомірність проведення перевірки, як на тому наполягав відповідач.
У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним судом у постанові від 16 липня 2024 року у справі № 826/671/18.
В постанові від 19 січня 2025 року по справі №160/8721/23 Верховний Суд зазначив, що дії контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. Суд повторно звернув увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанови судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справах № 826/17123/18, № 816/228/17), таким обставинам (щодо процедури призначення перевірки) суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, і лише у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства (в контексті спірних правовідносин - правомірність застосування пониженої ставки податку при виплаті дивідендів).
Крім того, у постанові від 24 грудня 2024 року по справі № 580/9282/23 Верховний Суд звертав увагу, що при встановлені обставини щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно і робити висновки по суті таких порушень.
Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, а також враховуючи те, що судом встановлено наявність процедурних порушень, які пов'язані з відсутністю підстав, в межах цих правовідносин, для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, що, в свою чергу, є наслідком того, що акт перевірки є недопустимим доказом у цій справі, відсутні підстави для надання правової оцінки реальності господарських операцій (з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку) та надання оцінки встановленим відповідачем порушенням норм податкового законодавства, які викладені в цьому акті перевірки.
Відповідно суд робить висновок про недоведеність з боку відповідача існування законних підстав для проведення перевірки, що, на думку суду, є істотним порушенням, яке виключає легальність результатів такої перевірки, зокрема законність податкового повідомлення-рішення, яке було винесене за наслідками такої перевірки,та яке є предметом позову у цій справі. Таким чином, суд робить висновок про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, на підставі ч.1 ст.139 КАС України суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління в Одеській області від 22 квітня 2025 р. № 18244/15-32-07-01-19.
3.Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; 65044 Одеська область, м.Одеса, вул. Семінарська, буд.5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Одеського обласного комунального підприємства "ВИДАВНИЦТВО "ЧОРНОМОР'Я" (ЄДРПОУ 05905705, 65008, Одеська область, місто Одеса, пл.Дерев'янка Бориса, будинок 1) судові витрати в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні),40 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО