Справа № 420/7698/26
31 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому - ОСОБА_1 , у період з 19.07.2022 по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премій, що визначили їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом зменшення розміру прожиткового мінімуму для робочих осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та початкового складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплатити щомісячної грошової компенсації суму податку з доходів фізичних осіб, які отримують з грошового забезпечення, грошових виноградарів та інших виплат, наданих військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та початкового складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
зобов'язати відповідача здійснити йому - ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільнення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії, що визначити їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом зменшення розміру прожиткового мінімуму для робочих осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та початкового складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплатити щомісячної грошової компенсації суму податку з доходів фізичних осіб, які отримують з грошового забезпечення, грошових виноградників та інших виплат, охоронюваних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки та не направлення до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за послугою років оновленого грошового атестату та довідки на його - ОСОБА_1 , ім'я про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні дні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
зобов'язати відповідача видати оновлені грошові атестати та довідки на його - ОСОБА_1 , ім'я про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також подана заява про поновлення строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду судом встановлено за відомостями автоматизованої системи діловодства суду, що позивач ОСОБА_1 звертався до суду з вказаними вимогами але за більший період, а саме з 29.01.2020 по 20.05.2023 року (справа №420/35844/25).
Ухвалою суду від 27.10.2025 року позову залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову, а саме зазначення часу отримання грошового атестату, оскільки причини пропуску строку .
Ухвалою суду від 07.11.2025 року по справі№420/35844/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. В ухвалі суду вказано, що враховуючи ненадання позивачем доказів на підтвердження дати вручення йому грошового атестату, суд вважав необхідним прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та витребувати у відповідача докази вручення позивачу грошового атестата. Питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом буде вирішено після надання до суду витребуваних доказів про вручення грошового атестата. Відповідач подав до суду докази отримання позивачем грошового атестату 01.07.2025 року, тобто позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду.
Оскільки в заяві про поновлення строку звернення до суду були відсутні посилання на обставини, які можуть бути визнані судом поважними щодо причин пропуску строку звернення до суду, ухвалою суду від 06.01.2026 року по справі№420/35844/25 позов залишений без руху та позивачу наданий строк для подання заяви про поновлення строку із зазначеннях інших причин поважності його пропуску.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року по справі№420/35844/25 позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишений без розгляду в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 року. Продовжений розгляд справи в частині інших позовних вимог.
В ухвалою суду від 18.02.2026 року по справі№420/35844/25 зазначено про безпідставне посилання представника позивача на Рішення Конституційного Суду від 11.12.2025 року у справі №1-7/2024(337/24), оскільки позивач був звільнений зі служби, а також відсутність поважності причин пропуску тримісячного строку звернення до суду.
Дослідивши заяву про поновлення строку звернення до суду по цій справі №420/7698/26 судом встановлено, що позивачем не приведено будь-яких нових причин поважності пропуску строку ніж ті, що визнані неповажними ухвалою суду від 18.02.2026 року по справі№420/35844/25.
Суд вважав, що позивачем не приведено поважності причин пропуску строку для звернення до суду з цим повозом, а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Ухвалою суду від 24.03.2026 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин поважності його пропуску.
Представник позивача подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому не зазначено будь-яких інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, а наведені доводи, з яких представник вважає, що строк не пропущений.
Зокрема, представник позивача вважає, що оскільки спірні правовідносини почались до внесення змін в ст.233 КЗпПУ щодо трьохмісячного строку звернення до суду, тобто до 19.07.2022 року, то строк звернення до суду не пропущений.
Вказані доводи представника позивача суд вважає неспроможними, оскільки за сталою судовою практикою, строк звернення до суду не розповсюджується на правовідносини до 19.07.2022 року. Щодо строку звернення до суду, то за правовим висновком Верховного Суду, його необхідно обчислювати не з 19.07.2022 року, з 01.07.2023 року, оскільки 30.06.2023 року закінчилась дія карантину,під час якого строк звернення до суду за положеннями КЗпПУ були призупинені.
Отже тримісячний строк звернення до суду для позивач сплинув 01.10.2023 року. Проте з первинним позовом у справі №420/35844/25 він звернувся більш ніж через два роки - 22.10.2025 року, тобто з пропущеним строком звернення до суду, у зв'язку з чим у справі №420/35844/25 позов позивача залишений без розгляду в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 року ухвалою суду від 18.02.2026 року, яка набрала законної сили.
Іншою причиною поважності пропуску строку звернення до суду представник вважає те, що на його запит відповідь була отримана у 2025 році, а тому з цього періоду необхідно обчислювати строк звернення до суду.
Проте таки доводи є неспроможними. Посилання на отримання позивачем на його заяву повідомлення відповідача не спростовує факт пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки сам запит направлений фактично через два роки після звільнення позивача.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2025 у справі №160/28405/24 вказав, що направлення позивачем до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2025 року у справі №990/20/25 зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
З аналізу зазначених вище законодавчих норм убачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права під час прийняття на публічну службу, проходження чи звільнення з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем та відсутність підстав для поновлення цього строку.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд дійшов висновку, що представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено підстав поважності пропуску строку звернення до суду з цим, тому у відповідності до вимог ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва