Справа № 420/8135/26
30 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 337/м від 17.01.2026 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військова частини № НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 17 від 17.01.2026 в частині зарахування до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на відповідну посаду;
зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зі списків особового складу Військової частини № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Предметом даного позову є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , прийняття наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 337/м від 17.01.2026 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , а також прийняття наказу командира військової частини № НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 17 від 17.01.2026 в частині зарахування до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом спір у даній справі є публічно-правовим спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення. За наведених обставин, до спірних правовідносин має бути застосовано місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, зі змісту позовної заяви судом встановлено, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 337/м прийнято 17.01.2026, так само як і наказ командира військової частини № НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 17.
Зазначене свідчить про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав щонайменш у січні 2026 року, однак, представник позивача через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду лише 23.03.2026, тобто з пропуском строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач/ представник позивача не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві, в порушення ст. 160 КАС України не зазначено поштовий індекс позивача, а зазначено лише його поштову адресу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказаний позов поданий позивачем 23.03.2026 року (дата формування адміністративного позову в підсистемі «Електронний суд»).
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3328,00 гривні.
Отже, за подачу адміністративного позову з однією немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (3028,00 грн*0,4). Друга вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною тому судовий збір за неї не справляється.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До адміністративного позову позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн., тобто як за одну вимогу немайнового характеру.
Однак, з прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги:
щодо оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 337/м від 17.01.2026 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
щодо оскарження наказу командира військової частини № НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 17 від 17.01.2026 в частині зарахування до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір за дві позовні вимоги.
Отже, якщо після виправлення недоліків позовної заяви не зміниться кількість та характер позовних вимог, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму у розмірі 1331,20 грн. (2662,40 - 1331,20 (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 1064,96 грн. = 1331,20*0,8)).
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:
надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначення у позові поштового індексу позивача;
надання документу про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 1064,96 грн. = 1331,20*0,8)), або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України “Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами;
подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук