про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
30 березня 2026 р. № 400/3083/26
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26 березня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача, які полягають у відмові звільнити позивача з військової служби на підставі абзацу першого підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
зобов'язання відповідача звільнити позивача з військової служби на підставі абзацу першого підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24 позов позивача до відповідача задоволено частково, зокрема зобов'язано відповідача розглянути рапорт позивача від 26.03.2024 про звільнення з військової служби в запас на підставі абз.1 пп. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, за наслідком розгляду якого прийняти наказ про звільнення з військової служби або відмову у задоволенні рапорту, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
29.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по адміністративній справі № 380/12356/24.
У листі від 19.02.2026 № 642/4433 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 380/12356/24 розглянуто поданий ним 26.03.2024 рапорт про звільнення з військової служби і відмовлено в його задоволенні.
19.12.2025 від представника позивача до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій позивач просив зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24, яка ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 була задоволена.
09.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу у справі № 380/12356/24 про прийняття звіту відповідача від 04.03.2026 як доказ виконання рішення суду.
20.03.2026 до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача у справі № 380/12356/24 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Однак позивач, не погоджуючись з повнотою виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з новим позовом, підставою якого є його незгода з рішенням відповідача, прийнятого на виконання вищезазначеного судового рішення.
Відповідно до частин другою та четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Тому наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отож судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Даний позов позивача фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме: постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24.
Разом із тим, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За вказаних обставин ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов'язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинну постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24.
Поряд з цим, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24 порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно зі статтю 378 КАС України, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 380/12356/24, яка набрала законної сили, та яким вирішено питання щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Водночас суд врахував, що 20.03.2026 до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача у справі № 380/12356/24 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на день розгляду позовної заяви позивача у справі № 380/12356/24 судове рішення за результатами розгляду заяви позивача, що надійшла до П'ятого апеляційного адміністративного суду 20.03.2026, відсутнє.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 19, 132, 170, 171, 243, 248, 256, 293-295, 297 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Копію позовної заяви залишити в Миколаївському окружному адміністративному суді.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук