справа № 380/5110/26
30 березня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету в розмірі 90445,37 грн,
Військова частина НОМЕР_1 (позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ОСОБА_1 (відповідач/ ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача збитків, завданих державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 90445,37 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач вказує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 січня 2024 року № 25-ОС солдата ОСОБА_1 знято зі всіх видів забезпечення з 19 грудня 2023 року, але фактично він не виконував обов'язки військової служби з 15 вересня 2023 року.
Суддя зауважує, що саме з цієї дати (15 вересня 2023 року) позивач стягує з відповідача грошові кошти в розмірі 90445,37 грн.
До позовної заяви позивач долучив копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 січня 2024 року № 25-ОС «Про особовий склад», яким відповідача знято з усіх видів забезпечення з 19 грудня 2023 року, проте, жодних доказів на підтвердження того, що відповідач фактично не виконував обов'язків військової служби з 15 вересня 2023 року, як про це зазначено у позовній заяві, позивач суду не надав.
Отже, на виконання вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач до позовної заяви не додав усі наявні в нього докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі надсилаються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
До позовної заяви позивач на підтвердження факту надіслання відповідачу в паперовій формі копії позовної заяви з доданими до неї документами долучив копію супровідного листа від 23 березня 2026 року № 10/4612-26-Вих «Про направлення позовної заяви».
Однак, суддя не враховує такий супровідний лист, як доказ надіслання в паперовій формі копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, оскільки таким доказом відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 44 КАС України є саме лист з описом вкладення, якого до позовної заяви не долучено.
З огляду на вказане позивачу належить подати до суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Водночас «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджується розрахунковими листами за вересень - грудень 2023 року відповідачу виплачено грошове забезпечення за вересень 2023 року, за жовтень 2023 року, за листопад 2023 року та за грудень 2023 року.
Водночас згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 січня 2024 року № 25-ОС «Про особовий склад» відповідача знято з усіх видів забезпечення з 19 грудня 2023 року.
Отже, початок перебігу строку звернення до суду щодо стягнення з відповідача виплачених йому грошових коштів за вищевказані місяці розпочався з 05 січня 2024 року, тобто з моменту видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу від 05 січня 2024 року № 25-ОС «Про особовий склад», яким відповідача знято з усіх видів забезпечення.
Натомість позивач звернувся з цим позовом до суду 23 березня 2026 року, що свідчить про пропуск ним встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду для суб'єкта владних повноважень.
Як на поважність пропуску строку звернення до суду позивач у позовній заяві покликається на те, що відповідно до інформації, зазначеної на офіційному сайті Статистика повітряних тривог (https://air-alarms.in.ua), з початку 2024 року по березень 2026 року на території Чернігівської області зафіксовано 1510 тривог. Середня тривалість тривог становить 4 - 5 годин. З огляду на це для забезпечення збереження життя особового складу прикордонного загону проводиться розсередження особового складу на час тривог. Також в управлінні прикордонного загону, як і загалом по місту Чернігову, здійснюються заходи щодо відключення електропостачання та інтернету, що унеможливлює вчасне відпрацювання судових справ та інших документів. З початку 2024 року прикордонний загін є стороною у більш ніж 820 справах у судах різних інстанцій. Персонал групи юридичного забезпечення становив 3 особи. Також персонал групи юридичного забезпечення прикордонного загону задіяний у заходах забезпечення оборони України, стримування та відсічі окупаційних військ Російської Федерації, захисту безпеки населення та інтересів держави. Військова частина НОМЕР_1 , яка відповідно до статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» входить до структури Державної прикордонної служби України, з 24 лютого 2022 року переведена на воєнний стан і залучена разом зі Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до забезпечення оборони України, стримування та відсічі окупаційних військ Російської Федерації, захисту безпеки населення та інтересів держави. Основним завданням військової частини НОМЕР_1 під час дії воєнного стану є захист територіальної цілісності та суверенітету України.
Просить суд поновити строк звернення з цим позовом до суду.
Оцінюючи наведені вище доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, суд ураховує таке.
Визначені процесуальним законом строки звернення з позовом до суду - це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а спір вирішено. З іншого боку строк звернення до суду є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк звернення до суду суд може лише якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Отже, суд може поновити процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, за умови, що причини їх пропуску є поважними та підтверджені належними й допустимими доказами.
Одночасно з цим обов'язок подання доказів поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду на підставі вимог статті 77 КАС України покладається на заінтересовану особу, яка звертається з відповідним клопотанням до суду.
Покликання позивача на велику кількість повітряних тривог, відключення електроенергії та інтернету, статус сторони у значній кількості справ суд оцінює критично, оскільки строк звернення з цим позовом до суду пропущений позивачем майже на два роки, відповідно, зазначені обставини не можуть самі собою «виправдовувати» такий значний період пропуску позивачем процесуального строку.
Водночас суд погоджується з доводами позивача про те, що запровадження державою воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення оборони України, стримування та відсічі окупаційних військ Російської Федерації, захисту безпеки населення та інтересів держави, тобто обставини, наведені позивачем у позовній заяві, можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення з позовом до суду, водночас у суду повинні бути наявні відповідні докази, які б підтверджували доводи позивача, що внаслідок запровадження державою такого правового режиму він дійсно був позбавлений можливості вчасного звернення до суду.
Однак жодних таких доказів позивачем не надано.
Отже, суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які вказані у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки суд визнав неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, які вказані у позовній заяві, то позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, які вказані у позовній заяві.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету в розмірі 90445,37 грн залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- доказів на підтвердження того, що відповідач фактично не виконував обов'язків військової служби з 15 вересня 2023 року, як про це зазначено у позовній заяві;
- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення;
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.