31 березня 2026 рокусправа № 380/1143/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить :
- Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, що оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум № 50/в від 30 травня 2025 року щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 ;
- Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 одноразову грошову допомогу у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 як членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 військовослужбовця, санітара 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 пов'язані з проходженням військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум №50/в від 30.05.2025, смерть ОСОБА_2 , так, пов'язана із проходженням військової служби. Згідно з пунктом 5 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони від 30.05.2025 № 50/в відмовлено в частині призначення одноразової грошової допомоги дружині, дітям та батькам померлого ОСОБА_2 .. Причиною відмови названо те, що згідно з висновком експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи від 04.08.2022 № 1053 в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,89%. Смерть ОСОБА_2 є наслідком дорожньо-транспортної пригоди. Вказує, що наявність у його крові 0.89% етилового спирту (що, саме по собі є невеликою кількістю) не може бути підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги по його смерті для позивачки. Та обставина, що причина смерті ОСОБА_2 пов'язана із проходженням, військової служби, відповідачем не заперечувалась та підтверджена доказами, які, додані до позовної заяви. Отже, ДТП, що стало причиною смерті ОСОБА_2 , безпосередньо, пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби. Вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з цієї підстави. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 26.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№14159 від 23.02.2026) в якому проти позову заперечив. Відповідач зазначає, що згідно із витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК № 241 від 23.01.2025 травма (08.07.2022) рядового ОСОБА_2 "Тупа поєднана травма тіла" (етиловий спирт в крові 0,89%о) підтверджена витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, одержана в результаті нещасного випадку (ДТП, невідповідність дій водія вимогам пунктів 10.01., 11.3., 12.1., 13.1. та 13.3. ПДР ), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби. На момент події солдат ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак даний факт не став основною перебував в стані причиною смерті. Відповідно до висновку судово-медичного експерта від 04.08.2022 року № 1053 на підставі проведеної експертизи трупа ОСОБА_2 встановлено, що: "Смерть гр. ОСОБА_2 є наслідком дорожньо-транспортної пригоди". У цьому висновку також зазначено про додаткові методи досліджень, а саме - висновок експерта № 04.08.2022 року № 1053 згідно з яким у крові трупа ОСОБА_2 , виявлено етиловий спирт в кількості 0.89% проміле. Відповідно до витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум № 50/в від 30 травня 2025 року, причина смерті, так, пов'язані із проходженням військової служби. Вважає, що вказані докази свідчать про вчинення солдатом ОСОБА_2 , адміністративного правопорушення в тій мірі, яка надає можливість зробити висновок про обґрунтованість відмови виплаті спірної допомоги за пунктами "а" і "б" частини 1 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ. Вказує, що обставини смерті ОСОБА_2 , не відносяться до визначених Законом випадків можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Тому, відмовляючи у призначенні допомоги, Комісія Міністерства оборони України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив (вх.№16296 від 02.03.2026) у якій критично оцінює доводи відповідача, наведені у відзиві. Просить задовольнити позовні вимоги.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 26.02.2022 року, що підтверджується витягом із наказу військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.02.2022 № 43.
ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 .
Як встановлено актом службового розслідування згідно усного наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенанта ОСОБА_7 солдат ОСОБА_2 на власному автотранспортному засобі, який не був зареєстрований та поставлений на облік у військовій частині у супроводі старшого солдата ОСОБА_8 вирушив з села Кобзарці Баштанського району Миколаївської області до міста Баштанка Миколаївської області.
Через 5-7 хвилин після виїзду, близько 09 години 20 хвилин 08.07.2022 року на автомобільній дорозі Баштанка-Березнегувате між селами Явкіне та Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області транспортний засіб Volkswagen Transporter під керуванням солдата ОСОБА_2 здійснюючи обгін транспортного засобу, що рухався у попутному напрямку здійснив виїзд на зустрічну смугу де допустив зіткнення з транспортним засобом "Урал 4210". Внаслідок ДТП загинув солдат ОСОБА_2 та був травмований старший солдат ОСОБА_8 .
За фактом дорожньо-транспортної пригоди Слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області було відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №12022150000000159.
Постановою старшого слідчого Слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській капітана поліції Одінцова О.І. від 31.07.2023 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000159 від 08.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Як слідує із витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК № 241 від 23.01.2025 травма (08.07.2022) рядового ОСОБА_2 "Тупа поєднана травма тіла" (етиловий спирт в крові 0,89%о) підтверджена витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, одержана в результаті нещасного випадку (ДТП, невідповідність дій водія вимогам пунктів 10.01., 11.3., 12.1., 13.1. та 13.3. ПДР ), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
Згідно з витягу наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.09.2022 року №248 відповідно до пункту 15 розділу II, пункту 4 розділу VI Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, рядового ОСОБА_9 санітара 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 ВИКЛЮЧИТИ з 12.09.2022 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з дотриманням всіх вимог щодо порядку та умов отримання грошової допомоги, подали відповідні заяви з усіма необхідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який передав дані матеріали до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.
Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 №289411 та №289311 від 29 липня 2025 року позивачам стало відомо, що згідно з витягом з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 50/в від 30 травня 2025 року, комісія відмовила у виплаті такої допомоги.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних зі призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 50/в від 30 травня 2025 року, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги батькові ОСОБА_3 , матері ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_1 , донькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.07.2025 № 59/в зі змінами, внесеними 18.07.2025 протоколом №27/зм, позивач звернулася з позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Вирішуючи вказаний спір суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-ХІІ).
Згідно з статтею 16 пунктом 1 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 16 Закону України №2011-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Статтею 16-1 Закону України №2011-ХІІ визначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї загиблих (померлих) осіб, до яких зокрема належать вдова (вдівець), батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).
Пунктом «б» частини 1 статті 16-4 Закону встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво, захворювання), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975 - у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено випадки, коли призначається одноразова грошова допомога
Пунктом 5 Порядку №975 встановлено кому призначається і виплачується одноразова грошова допомога
Відповідно до пункту 29 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних зі призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 50/в від 30 травня 2025 року, смерть ОСОБА_2 , так, пов'язані із проходженням військової служби.
Як слідує із витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК № 241 від 23.01.2025 травма (08.07.2022) рядового ОСОБА_2 "Тупа поєднана травма тіла" (етиловий спирт в крові 0,89%о) підтверджена витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, одержана в результаті нещасного випадку (ДТП, невідповідність дій водія вимогам пунктів 10.01., 11.3., 12.1., 13.1. та 13.3. ПДР ), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 11.07.2022 року № 2577, причиною смерті ОСОБА_2 ,, «тупа поєднана травма тіла, внаслідок ДТП».
Солдат ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 08.07.2022 перебував на військовій службі, що підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №248 від 12.09.2022. Причиною його смерті стала тупа поєднана травма тіла, отримана внаслідок нещасного випадку (ДТП), ТАК, пов'язана з проходженням військової служби, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №2577 від 11 липня 2022 року, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 18 липня 2022 року, матеріалами службового розслідування, довідкою №200 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №5795 від 11 вересня 2022 року та витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №241 від 23 січня 2025 року.
Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов'язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону України № 2011-XII.
Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19, аналізуючи положення пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII та пункту 19 Порядку № 975, дійшов висновку, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Судом з акту службового розслідування встановлено, що відповідно до усного наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенанта ОСОБА_7 солдат ОСОБА_2 на власному автотранспортному засобі VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний реєстраційний знак НОМЕР_9 , який не був зареєстрований та поставлений на облік у військовій частині, у супроводі старшого солдата ОСОБА_8 вирушив з села Кобзарці Баштанського району Миколаївської області до міста Баштанка Миколаївської області. На момент виїзду автотранспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний реєстраційний знак НОМЕР_10 був у технічно справному стані. Поїздка під час якої сталася ДТП, мала службову мету забезпечення життєдіяльності підрозділу (заправка газових балонів, отримання запчастин до автомобілів). Це означає, що ДТП сталося в контексті виконання дій в інтересах підрозділу, тобто під час належного проходження служби. Саме тому, і довідка №90/1 від 29 травня 2024 року про проходження військової служби, витяг з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №241 від 23 січня 2025 року, довідка №200 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №5795 від 11 вересня 2022 року фіксують причинний зв'язок як «пов'язаний з проходженням військової служби». За таких умов твердження про настання смерті «під час проходження служби» є не припущеннями, а прямим підтвердження наведеного факту та також свідчить, про виконання службових обов'язків ОСОБА_2 згідно з відомостями з акту службового розслідування.
Трактування положень пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 (справа № 802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа № 813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18).
Відтак, зазначені вище обставини прямо обґрунтовують причинно-наслідковий зв'язок між отриманою травмою, смертю військовослужбовця та проходженням ним військової служби. За таких обставин даний випадок повністю підпадає під правове регулювання пункту 2 зазначеної норми Закону, а тому відмова відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги є необґрунтованою, такою, що суперечить вимогам закону та порушує право позивача на соціальний захист.
Крім того суд враховує, що відповідач не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_2 , притягався до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП в судовому порядку, а тому посилання відповідача, як на підставу для відмови у виплаті одноразової допомоги на те, що загибель (смерть) ОСОБА_2 , є наслідком вчинення адміністративного правопорушення також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Будь-які належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть, відсутні, та відповідачем до матеріалів справи не долучені, а тому слід зробити висновок про те, що доводи відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини із посиланням на статтю 16-4 частину 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підтверджуються матеріалами справи.
Тобто, допомога не призначається, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного / наркотичного сп'яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19.
Суд зауважує, що у цьому у випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
За таких обставин суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_2 , на момент смерті у стані алкогольного сп'яніння є необґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті матері та дружині померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
Таким чином, відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу є безпідставним.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на те, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.
За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивачів є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та додані до них документи про призначення та виплату позивачам одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю військовослужбовця ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 у справі № 480/4122/22, який вказав, що «належним способом захисту порушеного права позивачки за встановлених у справі обставин є зобов'язання МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року».
Під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 293, 295, КАС України, суд,
1.Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_11 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил,6, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, що оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум № 50/в від 30 травня 2025 року щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого ОСОБА_2
3.Зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 як членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 військовослужбовця, санітара 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 пов'язані з проходженням військової служби та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням правової оцінки наданої судом.
4.В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) судовий збір у сумі 1064,96 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна