справа№ 380/22121/24
з питань прийняття звіту про виконання судового рішення
31 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період: з 06.12.2022 по 25.01.2023; з 06.02.2023 по 24.04.2023; з 01.05.2023 по 19.05.2023 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період : з 06.12.2022 по 25.01.2023; з 06.02.2023 по 24.04.2023; з 01.05.2023 по 19.05.2023 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної. медичної) комісії у зв'язку і пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шуліги Юлії Романівни залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24 - залишено без змін.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року у справі №380/22121/24 заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвалою суду від 28 листопада 2025 року у справі №380/22121/24 заяву представника військової частини НОМЕР_1 про заміну боржника виконавчого провадження - задоволено; замінено боржника в адміністративній справі № 380/22121/24: Військову частину НОМЕР_2 на його правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 2 грудня 2025 року у справі №380/22121/24 продовжено строк Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) для подання звіту про виконання рішення суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24. Встановлено строк Військовій частині НОМЕР_1 для подання звіту про виконання рішення суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року у справі №380/22121/24 звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24, за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії - прийнято.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2026 року у справі №380/22121/24; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі №380/22121/24 - скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено у прийнятті звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року; встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у тридцятиденний термін з дати отримання копії цієї постанови подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24. Зазначає про те, що військовою частиною НОМЕР_1 вжито всіх залежних заходів для виконання рішення, зокрема здійснено нарахування, проведено перевірку та уточнення розрахунків, усунуто технічні помилки, підготовлено фінансові документи та подано заявки на фінансування. Нарахування виконано у повному обсязі. Водночас виплата нарахованих сум не здійснена у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України унеможливлює проведення видатків. Отже, рішення суду виконано в частині, що залежить від відповідача, а невиплата зумовлена об'єктивними обставинами, які не свідчать про протиправну бездіяльність чи ухилення від виконання рішення суду.
ОСОБА_1 подав до суду заперечення на звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24. Зазначає про те, що відповідач не надав суду жодних належних доказів направлення заявок до ФЕУ КСВ ЗСУ та отримання відповідей на них, що свідчить про формальний характер поданого звіту та відсутність підтвердження вжиття реальних заходів для виконання рішення суду. Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань є необґрунтованим, оскільки додаткова винагорода за постановою Кабінету Міністрів України №168 є складовою грошового забезпечення та підлягає виплаті за КЕКВ 2112, а не 2800, що підтверджується вимогами Інструкції та роз'ясненнями Державної казначейської служби України. Таким чином, дії відповідача свідчать про недобросовісність та штучне затягування виконання судового рішення шляхом застосування неправильного коду бюджетної класифікації, що порушує принцип обов'язковості судових рішень та право позивача на ефективний судовий захист. Відсутність фінансування не може бути підставою для невиконання судового рішення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ та Конституційного Суду України. Отже, рішення суду залишається невиконаним, а поданий звіт не відповідає вимогам КАС України, що є підставою для відмови у його прийнятті та застосування заходів процесуального примусу.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду заперечення на заяву про накладення штрафу у якому вказує про наступне. Заява представника позивача про накладення штрафу вважає необґрунтованою, що базується на довільному тлумаченні норм права, ігнорує фактичні обставини справи та свідчить про зловживання процесуальними правами. Військовою частиною НОМЕР_1 вжито всіх можливих заходів для виконання судового рішення: здійснено нарахування, перевірку та уточнення розрахунків, підготовлено фінансові документи та неодноразово ініційовано фінансування. Рішення виконано в частині, що залежить від відповідача. Невиплата обумовлена виключно відсутністю бюджетних асигнувань, а здійснення видатків без них заборонено бюджетним законодавством, що виключає вину відповідача та наявність протиправної бездіяльності. Застосування штрафу відповідно до КАС України можливе лише за наявності вини та реальної можливості виконання рішення, які у цьому випадку відсутні. Доводи щодо КЕКВ та вимоги про надання внутрішніх документів є безпідставними та не впливають на вирішення питання про відповідальність. Отже, підстави для накладення штрафу відсутні, а дії відповідача є правомірними, добросовісними та здійсненими у межах повноважень.
ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначає про таке. Відповідач посилається на нібито усталену практику Верховного Суду щодо відсутності вини у разі об'єктивної неможливості виконання рішення, однак наведені ним правові позиції фактично відсутні в офіційних джерелах та ЄДРСР, що свідчить про подання недостовірної інформації. Верховний Суд у ухвалі від 15.01.2026 у справі №240/14153/24 прямо вказав, що такі дії порушують принцип добросовісності (ст. 45 КАС України) та можуть розцінюватися як неналежне виконання процесуальних обов'язків і прояв неповаги до суду. Посилання на відсутність фінансування є безпідставним, оскільки за практикою ЄСПЛ та правовими позиціями Конституційного Суду України і Верховного Суду, нестача бюджетних коштів не звільняє від обов'язку виконання судового рішення та не підтверджує його фактичного виконання. Доводи відповідача щодо неможливості надання доказів (фінансових заявок, листування тощо) під приводом обмеженого доступу є необґрунтованими, оскільки такі документи не відносяться до державної таємниці та можуть бути надані з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних. При цьому відповідач не надав жодних належних доказів вжиття заходів для виконання рішення, що порушує обов'язок доказування (ст. 77 КАС України). Фактична бездіяльність відповідача підтверджується також неправильним застосуванням КЕКВ (2800 замість 2112), що перешкоджає проведенню виплат і свідчить про недотримання фінансової дисципліни, а не про об'єктивну неможливість виконання рішення. Таким чином, доводи відповідача є необґрунтованими, не підтверджені доказами та свідчать про ухилення від виконання судового рішення. Наявні підстави для застосування заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу на керівника відповідача, оскільки відсутні об'єктивні перешкоди та не доведено належних дій щодо виконання рішення.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду додаткові пояснення, де зазначає про наступне. Відповідач подав звіт про виконання рішення суду, в якому підтверджено вжиття всіх необхідних заходів: здійснення нарахувань, перевірку розрахунків, підготовку фінансових документів та ініціювання фінансування. Отже, рішення виконано в межах повноважень військової частини. Невиплата нарахованих сум зумовлена виключно відсутністю бюджетного фінансування, що не залежить від відповідача та відповідає вимогам ст. 23, пп. 20, 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють видатки поза межами асигнувань. Доводи позивача не спростовують вжитих заходів, а посилання на КЕКВ є безпідставними, оскільки визначення фінансування не належить до повноважень військової частини та саме по собі не створює бюджетного ресурсу. Відсутність виплати обумовлена об'єктивними причинами та не свідчить про протиправну бездіяльність. Підстави для застосування штрафу за ст. 382-3 КАС України відсутні, оскільки відповідач діяв добросовісно та без умислу на невиконання рішення. Запитувані позивачем документи містять інформацію з обмеженим доступом, що в умовах воєнного стану обґрунтовано обмежує можливість їх надання.
При вирішенні питання щодо прийняття звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24, суд виходить з такого.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Між тим, 19 грудня 2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX, яким ст. 382 КАС України викладено у новій редакції, а також доповнено КАС України статтями 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно із ч. 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття звіту або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У випадку, якщо суб'єктом владних повноважень подано звіт, рішення суду в повному обсязі не виконане, проте суб'єкт владних повноважень вчинив всі залежні від нього дії для виконання судового рішення, суд повинен встановити новий строк для подання звіту.
Суд зазначає про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24 військова частина НОМЕР_1 надала до суду розрахунок додаткової винагороди ОСОБА_1 . Разом із тим з метою фактичної виплати нарахованих сум військова частина НОМЕР_1 зазначає, що систематично подаються заявки на фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» до забезпечувального фінансового органу. Вказують про те, що невиплата коштів на цей час обумовлена виключно відсутністю фінансування, а не бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 і виплата буде здійснена негайно після виділення відповідних бюджетних асигнувань.
Разом із тим військова частина НОМЕР_1 не надала до суду доказів які підтверджують систематичне подання заявок на фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» до забезпечувального фінансового органу.
Враховуючи зазначене, підстави для прийняття звіту про виконання рішення суду відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Судом враховується той аргумент, що фінансування відповідача здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України через Міністерство оборони, яке є головним розпорядником бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виконання рішення суду в частині виплати перерахованої позивачу суми грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що рішення суду у повному обсязі не виконано, а отже поданий звіт відповідача про виконання судового рішення не підлягає прийняттю судом.
Враховуючи викладені норми, а також зміст звіту про виконання судового рішення, суд вважає, що відповідачем наведені достатні факти та обставини, що підтверджують вжиття ним певних заходів з метою виконання зазначеного рішення суду.
З урахуванням наведеного, та враховуючи те, що рішення суду залишається не виконаним, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для надання звіту про виконання судового рішення на тридцять днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 121, 241-243, 248, 256, 381-1, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Ухвалив
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24.
Заяву ОСОБА_1 від 24.03.2026 про накладення штрафу та продовження строку для подання звіту - задовольнити частково.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення від 19 грудня 2024 року у справі №380/22121/24 на 30-денний строк.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 у 30-денний строк надати до Львівського окружного адміністративного суду реквізити ( відомості) щодо всіх начальників (керівників) військової частини НОМЕР_1 відповідальних за виконання судового рішення (прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, документ про призначення на посаду, посадову інструкцію (положення, тощо) з визначенням посадових обов'язків - для вирішення питання щодо накладення штрафу відповідно до статті 382 КАС України.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Брильовський Р.М.