з питань залишення первісного позову без розгляду
26 березня 2026 рокусправа № 380/16120/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Перець Ю. С.
позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1
представниці позивачки за зустрічним позовом Телегій Г. В.
представниця відповідача за зустрічним позовом Мандзиняк Г. В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання позивачки за зустрічним позовом про залишення первісного позову без розгляду в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090) пред'явило позов до фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просить суд стягнути з відповідачки податковий борг до бюджету в розмірі 364514,69 грн.
Ухвалою судді від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
25.08.2025 ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області від 27.05.2025 №0012071-1305-1301.
Ухвалою від 01.09.2025 заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Ухвалою від 01.09.2025 прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги. Об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №380/16120/25 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
20.01.2026 позивачка за зустрічним позовом подала клопотання про залишення первісного позову без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що Головне управління ДПС у Львівській області пропустило тримісячний строк звернення із вимогою про стягнення податкового боргу. Зазначає, що у довідці про суми податкового боргу платника податків по фізичній особі ОСОБА_1 від 04.07.2025, виданого Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.08.2023 по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум №380/20996/24 від 08.04.2025. Наголошує, що у разі підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення зобов'язання стає узгодженим із дати набрання рішенням законної сили. Констатує, що у разі несплати узгодженого податкового боргу податковий орган надсилає вимогу, яка містить суму боргу та термін сплати. Наголошує на тому, що зважаючи на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 №380/20996/24 набрала законної сили, саме з цієї дати сума зобов'язання, зазначена у ППР, стає узгодженою та набуває статусу податкового боргу.
23.03.2026 представниця відповідача за зустрічним позовом подала заперечення на клопотання про залишення первісного позову без розгляду. Зазначає, що приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Вказує, що згідно карток особових рахунків та довідки про наявнiсть заборгованостi фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість по платежах до бюджету в сумі 364514,69 грн. Заборгованість виникла на підставі податку на доходи фiзичних осiб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 336488,18 грн (податкове повідомлення-рішення вiд 22.08.2023 № 18807/13-01-24-09 на загальну суму 323239,51 грн; пеня - 13 248,67 грн), військовий збір - 28026,51 грн (податкове повідомлення-рішення вiд 22.08.2023 р. № 18811/13-01-24-09 на загальну суму 26922,45 грн; пеня - 1104,06 грн).
Представниця суб'єкта владних повноважень звертає увагу, що ці податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження в адміністративній справі №380/20996/24. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2025, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду. Відповідно 08.04.2025 суми податкових зобов'язань відповідача стали узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Зважаючи на наведене, просить відмовити у задоволенні клопотання про залишення первісного позову без розгляду.
У судовому засіданні 26.03.2026 позивачка за зустрічним позовом та її представниця підтримали клопотання з мотивів, викладених у ньому.
Представниця відповідача за зустрічним позовом заперечила проти задоволення заявленого клопотання з підстав, зазначених у запереченні.
Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для залишення первісного позову без розгляду, суд керується таким.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За правилами ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть зворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Строки давності та їх застосування визначені ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до абз. 1 п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Верховний Суд, аналізуючи наведені вище норми права в постанові від 25.02.2020 у справі №1340/5767/18 (адміністративне провадження №К/9901/25029/19), виснував, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.
Зазначена позиція підтримана у подальшому Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №819/1399/17 та від 18.05.2022 у справі №640/26239/20.
Відступу від зазначених висновків Верховного Суду не здійснювалося.
Судовим розглядом встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Якщо згідно з нормами ст. 54 ПК України сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПК України (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (абзац другий п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п. 56.15 ст. 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПК України).
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов'язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження.
У розглядуваній справі днем узгодження грошового зобов'язання було 08.04.2025 (день набрання законної сили ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 380/20996/24, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025). Відповідно, відлік строку давності (1095 днів) розпочався з 09.04.2025.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу не пропущено, а відтак відсутні підстави для задоволення клопотання позивачки за зустрічним позовом про залишення первісного позову без розгляду.
Керуючись ст. 122, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
у задоволенні клопотання позивачки за зустрічним позовом про залишення первісного позову без розгляду в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу складено 30.03.2026.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна