Іменем України
31 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 826/3233/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: Кисіля С. В. (головуючий суддя), Секірської А. Г., Качанка О. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Громадської організації «Спілка Порятунку Голосіїва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Азур Груп», про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,
Громадська організація «Спілка Порятунку Голосіїва» (далі - позивач-1, ГО «Спілка Порятунку Голосіїва»), ОСОБА_1 (далі - позивач-2), ОСОБА_2 (далі - позивач-3), ОСОБА_3 (далі - позивач-4) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України (далі - третя особа-1, СБУ), Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Азур Груп» (далі - третя особа-2, ТОВ«БК «Азур Груп»), в якому позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115153300647, виданий 26 листопада 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику - СБУ та генеральному підряднику - ТОВ «БК «Азур Груп».
Позовні вимоги мотивовані тим, що проєкт «Комплексна забудова земельної ділянки по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва» був розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелект Проект» у 2015 році. За результатами ознайомлення з Експертним звітом щодо розгляду проєктної документації від 29 вересня 2015 року № 7-072-15-ЕП/КО і додатком до Експертного звіту встановлено наступну невідповідність проєкту відносно містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки:
- містобудівними умовами передбачено поверховість житлових будинків 16-22 поверхи, а проєктом - 22-27 поверхів;
- містобудівними умовами та обмеженнями передбачено загальну площу житлових будинків у розмірі 144,5 тис. кв. м, а проєктом - 233,5 тис. кв. м;
- містобудівними умовами та обмеженнями передбачено загальну кількість квартир 1619: 688 однокімнатних, 680 двокімнатних, 323 трикімнатних, а проєктом передбачена загальна кількість квартир - 3269, у тому числі 2098 однокімнатних, 676 двокімнатних та 495 трикімнатних;
- кількість машиномісць в підземному паркінгу зменшилась з 675 до 41;
- кількість місць для тимчасового зберігання автомобілів проєктом по відношенню до містобудівних умов зменшена з 175 до 91 місця на стоянці;
- у проєкті в порівнянні з містобудівними умовами та обмеженнями зменшено площу багатофункціонального центру з 25,6 тис кв. м до 6,7 тис кв. м та його поверховість зменшена з 4 поверхів до 2 поверхів.
- у проєкті у порівнянні з містобудівними умовами та обмеженнями не передбачено озеленення території, ігрових майданчиків для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, майданчиків для відпочинку дорослого населення, майданчиків для господарських цілей, майданчиків вигулу собак та занять фізкультурою;
- максимально допустима щільність населення для житлової забудови встановлена у містобудівних умовах та обмежена у розмірі 400-500 люд/га, проєктом збільшена до 1378 люд/га.
Позивачі зазначають, що проєкт «Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об'єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва» розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелект Проект» у 2015 році та погоджений Експертним звітом щодо розгляду проєктної документації від 29 вересня 2015 року № 7-072-15-ЕП/КО. У той же час, додаток до Експертного звіту від 29 вересня 2015 року містить посилання на ряд документів, прийнятих (затверджених) після складання Експертного звіту. Так, на арк. 11 Додатку вказується, що будівництво колектора дощової каналізації від випуску в яр з вул. Полковника Потєхіна вздовж тальвегу яру до Дніпровських ставків, з будівництвом очисних споруд буде виконано окремим проєктом до введення в експлуатацію об'єкта згідно з листом замовника від 01 жовтня 2015 року № 11274/15. На арк. 18 Додатку містяться посилання на лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» від 07 жовтня 2015 року № 7 № 2/07-10/15 і лист Департаменту господарського забезпечення СБУ від 05 жовтня 2015 року № 19/2-5325.
Таким чином, має місце надання замовником недостовірних відомостей у поданих документах, що слугувало самостійною підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Оскільки відповідач не відмовив в наданні дозволу на забудову, хоча мав для цього законні підстави, на думку позивачів, дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає скасуванню в судовому порядку.
Також позивачі зазначають, що вони є власниками житла у будинках АДРЕСА_1 , що оточують місце будівництва. Вказані вище невідповідності проєктної документації містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки призводять до порушення планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, чим порушуються охоронювані законом інтереси власників житла у будинках, що оточують місце будівництва, у зв'язку із чим підлягають оскарженню в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2016 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 20 липня 2016 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Службу безпеки України та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Азур Груп».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/3233/16 до судового розгляду колегією суддів у судовому засіданні на 20 липня 2016 року.
У липні 2016 року Служба безпеки України подала заперечення на позовну заяву, в якому зазначено, що в цьому випадку не відбулось порушення прав та законних інтересів позивачів, як власників житла по АДРЕСА_2 , оскільки будинки АДРЕСА_1 не межують з будинком № 9, на виконання робіт біля якого наданий дозвіл. Також зазначає, що відхилення від вимог державних будівельних норм під час проєктування на комплексній забудові (будівництво житлових будинків) території - Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва погоджено 13 серпня 2015 року на засіданні секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, оформлене протоколом № 4. Рішенням вказаної секції передбачено ряд компенсаційних заходів щодо відхилень від державних будівельних норм, які було враховано під час проєктування об'єкта будівництва. Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза» проведено експертизу проєкту та отримано позитивний експертний звіт, зі змісту якого вбачається, що проєктна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями, та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки енергозабезпечення і може бути затверджений в установленому порядку. Таким чином, погодження відхилень від вимог державних будівельних норм під час проєктування комплексної забудови (будівництво житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі Києва здійснено Мінрегіоном України у відповідності та з урахуванням вимог чинного законодавства.
У липні 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України також подані заперечення на позовну заяву, в яких відповідач вказує, що видача дозволу на виконання будівельних робіт Службі безпеки України не порушує прав і законних інтересів позивачів. Відповідач також вказує, що проведення будь-якої перевірки під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт не передбачено чинним законодавством. СБУ, як замовник будівництва, звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з відповідною заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському р-ні м. Києва. За результатами розгляду зазначеної заяви Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт. Відповідач наголошує, що підстав для відмови у видачі дозволу не було.
Від ТОВ «БК «Азур Груп» у липні 2016 року також надійшли заперечення на позову заяву, в яких третя особа зазначає, що виходячи з змісту ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано або органом державного архітектурно-будівельного контролю, або адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю. Подана позивачем позовна заява не може бути підставою для скасування дозволу на проведення будівельних робіт. Усі відхилення від ДБН були затверджені 13 серпня 2015 року на засіданні секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, оформлене протоколом № 4. Рішенням вказаної секції передбачено ряд компенсаційних заходів щодо відхилень від державних будівельних норм, які були враховані під час проєктування об'єкта будівництва. Також, вказує на безпідставність доводів позивачів про те, що ряд змін до проєкту внесено після затвердження Експертного звіту, оскільки у звіті була допущена описка в даті його виготовлення, яка згодом була виправлена за заявою третьої особи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року зупинено провадження у справі № 826/3233/16 до набрання законної сили рішеннями по справах № 826/3266/16, № 826/8161/16.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року прийнято адміністративну справу до провадження, поновлено провадження у справі, замінено відповідача у справі - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Розгляд справи продовжено колегією у складі трьох суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи розпочато спочатку.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Служба безпеки України, як замовник будівництва, на підставі документів, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7», з метою здійснення комплексної забудови, звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з відповідною заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва.
Державна будівельна інспекція України видала СБУ дозвіл на виконання будівельних робіт від 26 листопада 2015 року № ІУ 115153300647.
Вважаючи вказаний дозвіл на виконання будівельних робіт протиправним позивачі звернулись до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої стаття статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.
Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності.
За змістом частин першої, другої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.
Судом установлено, що СБУ, як замовник будівництва, на підставі документів, наданих ТОВ «Домобудівна компанія № 7», звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з відповідною заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва. За результатами розгляду поданих документів відповідач видав дозвіл на проведення будівельних робіт.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачі вважають вказаний дозвіл протиправним з огляду на те, що технічна документація, внаслідок внесених до неї змін, не відповідає плану забудови населеного пункту. Позивачі вважають, що СБУ були подані документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, відтак ДАБІ повинна була відмовити у видачі дозволу, оскільки ж дозвіл був виданий, його треба скасувати в судовому порядку.
Надаючи оцінку зазначеним доводам позивачів суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про регулювання місто будівної діяльності» підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.
Як вже зазначалось позивачі вважають, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий протиправно через те, що проєктна документація має відхилення від державних будівельних норм та плану забудови міста.
Між тим, під час розгляду справи судом установлено, що відхилення від вимог державних будівельних норм піж час проєктування комплексної забудови території по вул. Полковника Потєхіна, 9 у м. Києві за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» погоджено 13 серпня 2015 року на засіданні секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що оформлено відповідним протоколом № 4.
Суд звертає увагу, що позивачі у цій справі оскаржували Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки надані Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18 грудня 2012 року за № 16843/0/18-1/009-12 та рішення секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що оформлено відповідним протоколом № 4, у судовому порядку (справа № 826/3266/16).
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року у справі № 826/8161/16 відмовлено у задоволенні позову ГО «Спілка Порятунку Голосіїва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: СБУ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень.
Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 826/3266/16 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, у решті позовних вимог - відмовлено.
При розгляді справи № 826/3266/16 судами встановлено наступне.
Під час проєктування Товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» звернулось до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з заявою від 29 липня 2015 року № 11261/14 про погодження відхилення від чинних будівельних норм, до якої додано наступні документи: інформацію про основні технічні характеристики об'єкта будівництва; порівняльну таблицю по проєктним рішенням для об'єкту, що є обґрунтованими та вимушеними відхиленнями від чинних державних будівельних норм та правил, які мають компенсаційний характер; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 18 грудня 2012 року № 16843/0/18-1/009-12.
Зазначене звернення розглянуто 13 серпня 2015 року на засіданні секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, оформленого протоколом № 4.
Відповідно до витягу з протоколу № 4 вирішено вважати за можливе відхилення від вимог державних будівельних норм у частині:
- вимог пункту 7.50 та таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова сільських та міських поселень» в частині зменшення до 25 метрів відстані від вікон об'єкта до існуючого гаражного кооперативу з кількістю гаражів більше 300;
- вимог пункту 3.7 ДБН 360-92** в частині збільшення щільності населення кварталу з неповним комплексом закладів і підприємств місцевого значення до 1387 чол/га;
- вимог пункту 3.16 ДБН 360-92** в частині зменшення на 20-30% площ прибудинкових майданчиків від нормативної;
- вимог пункту 6.1 ДБН 360-92** в частині зменшення місткості дитячої дошкільної установи на території ділянки до 120 місць та не розташування загальноосвітньої школи;
- вимог пункту 1 таблиці 7.4а ДБН 360-92** в частині зменшення до 132 кількості паркомісць;
- вимог пунктів 5.4 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та пункту 6.48 ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» в частині сполучення ліфтами паркінгу та житлових поверхів будинку;
- вимог пункту 5.44 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» в частині улаштування виходу із сходових кліток типу Н4 до загального коридору з виходом до вестибюлю, що веде назовні;
- вимог пункту 6.47 ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» в частині улаштування одного виїзду з підземного паркінгу;
- вимог пункту 6.8.1 ДБН Б.2.2-5-2011 «Благоустрій територій» в частині розміщення дитячих майданчиків на покрівлі напівпідземної споруди (спорткомплексу);
- вимог пункту 10.30 ДБН 360-92** в частині зменшення до 1-2 годин тривалості інсоляції житлових приміщень в будинках №№ 5, 6, 8;
- вимог пункту 3.125 ДБН В.2.2-13-2003 «Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди» та пункту 2.4 ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» в частині зменшення коефіцієнту природного освітлення (КПО) у медичному та масажному кабінетах;
- вимог пункту 5 Додатку 3.1 (обов'язкового) ДБН 360-92** в частині зменшення до 12 метрів відстані від межі забудови до лісового масиву під час проєктування комплексної забудови (будівництво житлових будинків) території у Голосіївському районі м. Києва, за умови погодження питання з відповідними уповноваженими компетентними органами та подальшою реалізацією схвалених компенсаційних заходів.
Умови, викладені у рішенні секції, є обов'язковими до виконання. Без виконання умов секції, прийняте рішення вважається недійсним.
Листом від 25 серпня 2015 року № 7/14-10123 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, за підписом заступника міністра Абрамовського Р. Р., повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» про погодження відхилень від державних будівельних норм.
За змістом статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Спростувань вказаних обставин ні позивачами, ні будь-якою іншою особою до суду не надано.
Отже, станом на час подання третьою особою до ДАБІ документів для отримання дозволу на комплексну забудову, всі відхилення від ДБН були погоджені рішенням секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Відтак, вказані відхилення в проєктній документації не можуть бути розцінені судом як надання замовником будівництва до ДАБІ неправдивих відомостей, або документів, що не відповідають вимогам Закону. А тому, відповідно у ДАБІ не виникло підстав для ухвалення рішення про відмову у видачі дозволу на проведення будівельних робіт з цих підстав.
Крім того, суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза» проведено експертизу проєкту «Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об'єктів, об'єктів обслуговування житлових будинків) по вул. Полковника Птєхіна, 9 в м. Києві» та отримано позитивний експертний звіт від 09 жовтня 2015 року № 7-072-15-ЕП/КО.
З аналізу Експертного звіту вбачається, що проєктна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотримання вимог до міцності, надійності, та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями, та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки енергозабезпечення і може бути затверджена в установленому порядку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що станом на час видачі дозволу на виконання будівельних робіт не існувало визначених статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстав для відмови СБУ у видачі відповідного дозволу.
Щодо доводів позивачів про те, що деякі зміни до проєкту були внесені після затвердження експертного звіту суд зазначає, що як видно із пояснень, наданих ТОВ «БК «Азур Груп», у зв'язку з тим, що при складанні експертного звіту та додатку до нього, була допущена технічна помилка щодо дати його складання та затвердження, за зверненням замовника експертизи (Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7») вказана технічна помила була виправлена, а саме: на експертному звіті щодо розгляду проєктної документації і на Додатку до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації виправлено дату - «29 вересня 2015 року» на - «09 жовтня 2015 року».
На дозволі на виконання будівельних робіт від 26 листопада 2015 року № ІУ 115153300647 заначено: «09 жовтня 2015 року виправленому вірити».
На підтвердження вказаних обставин, третя особа надала до суду відповідні примірники експертного звіту, додатку до експертного звіту, дозволу на виконання будівельних робіт, із позначками про внесення виправлень в даті звіту.
Відтак, обставини, на які посилаються позивачі як на підставу для задоволення позову в цій частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Колегія суддів вказує, що посилання позивачів на невідповідність проєктної документації вимогам закону зводиться лише до констатації наявних відхилень проєктної документації від будівельних норм, які затверджені та погоджені у визначеному законом порядку, та відповідно такі відхилення не могли слугувати відмові у видачі дозволу на проведення будівельних робіт.
Відтак, на думку колегії суддів позивачі, на яких статтею 77 КАС України покладений обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги або заперечення, не надали суду належних і допустимих доказів того, що дозвіл на виконання будівельних робіт є протиправним та підлягає скасуванню.
Натомість, відповідачем на підставі наданих до суду доказів доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним дозволу на виконання будівельних робіт.
Стосовно посилань позивачів на те, що вони є власниками будинків по вул. Полковника Потєхіна у м. Києві, відтак комплексна забудова за адресою: вул. Полковника Потєхіна, 9 завдає шкоди їх інтересам, як власникам майна суд зазначає наступне.
В контексті завдань адміністративного судочинства (стаття 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести, а суд - встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.
Отже, право особи на звернення до ЄСПЛ пов'язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово «жертва» в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджувальне порушення. Отже, стаття 34 стосується не тільки безпосередньої жертви або жертви стверджувального порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (справа «Валліанатос та інші проти Греції», №№ 29381/09 та 32684/09, п. 47, від 07 листопада 2011).
Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід «зачіпає його безпосередньо» (справи «Тенасє проти Молдови», № 7/08, п. 104, від 27 квітня 2010, «Берден проти Сполученого Королівства», № 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008).
Суд також визнав, що заявник може вимагати статус жертви порушення Конвенції, якщо він чи вона знаходяться під дією (охоплені) законодавства, яке дозволяє вживати таємні заходи спостереження, а також, якщо відсутні засоби правового захисту (справа «Роман Захаров проти Росії», № 47143/06, пп. 173-178, від 04 грудня 2015). Проте для того, щоб мати можливість претендувати на статус жертви в такій ситуації, заявник повинен надати обґрунтовані і переконливі докази вірогідності того, що порушення, що впливає на нього або неї особисто, буде мати місце; одних підозр або припущень недостатньо (справа «Сенатор Лайнс GmbH проти Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії», №56672/00, від 10 березня 2004 року).
Суд також підкреслює, що Конвенція не передбачає подання actio popularis з метою тлумачення прав, які вона містить, або дозволу фізичним особам оскаржити положення внутрішньодержавного права тільки тому, що вони вважають, не перебуваючи під прямим впливом такого положення, що воно може суперечити Конвенції (справи «Аксу проти Туреччини», №№ 4149/04 та 41029/04, п. 50, від 15 грудня 2012 року, «Берден проти Сполученого Королівства», №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008 року).
З наведеного випливають такі ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу: а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); г) існує причинно-наслідковий взаємозв'язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджувальним порушенням.
Суд звертає увагу, що саме по собі надання дозволу на проведення будівельних робіт, за фактичної наявності для цього законних підстав, не може створювати будь-який негативний вплив на права та інтереси власників нерухомого майна, яке знаходиться поряд з об'єктом будівництва.
Водночас, у разі якщо порушення прав чи інтересів власників житлової чи нежитлової нерухомості по вул. Полковника Потєхіна в м. Києві виникне під час будівництва, останні не позбавлені права на захист своїх прав, шляхом звернення до ДАБІ із заявами про проведення перевірки дотримання вимог норм та стандартів будівництва, та за наслідками такої перевірки вимагати реалізації права ДАБІ на анулювання виданого дозволу на будівництво відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивачів є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
За положеннями статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Спілка Порятунку Голосіїва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Азур Груп», про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.В. Кисіль
Суддя Суддя А.Г. Секірська О.М. Качанок