Іменем України
31 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/169/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Чумака Сергія Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
27 січня 2026 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Чумака Сергія Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 18.11.2025, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2025 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним в розумінні Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу». Позивач має трьох неповнолітніх дітей з своєю дружиною ОСОБА_2 , а тому має право на відстрочку на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
15 липня 2025 року ОСОБА_1 направлено на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановленого Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (надалі - Постанова № 560) зразка, до якої додані усі необхідні документи.
За результатами розгляду заяви позивача про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 15.07.2025, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №ЩТ/1071 від 25.07.2025, повідомлено, що оскільки територія відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 окупована ворогом, на теперішній час рішень про надання відстрочки від призову на військову службу, тимчасово не приймається, комісія з питань надання відстрочки від призову на військову службу не збирається.
18 листопада 2025 року позивачем було подано (друге) пакет документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через ЦНАП за новою процедурою (яка діє з 01.11.2025), що підтверджується реєстраційним номером 20251118-17082 від 18.11.2025.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву не розглянуто та будь-якого рішення про надання чи відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не приймалося, а також результат розгляду заяви не надходив на електронну пошту та на поштову адресу позивача.
Саме тому, вважаємо бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нерозгляду заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по суті протиправною, відтак сторона позивача звернулася до суду з даним позовом.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Ухвалою від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 09.03.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 наступне:
- пояснення до наявності комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу, а у разі відсутності зазначити нормативно обґрунтування підстав відсутності такої комісії;
- військово-облікову картку ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 31.03.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано штраф у розмірі 3328,00 грн.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви роздруківкою військово-облікового документу з Резерв+.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.06.2024 №1309-5003339911, фактичне місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .
Згідно військово-облікового документу з Резерв + позивач є військовозобов'язаним.
У військово-обліковому документі позивача з Резерв + міститься запис про порушення ним правил військового обліку, а саме про те, що він не став на військовий облік за новою адресою. Також, міститься запис про те, що ТЦК та СП 18.01.2026 звернувся до Нацполіції, адреса проживання: АДРЕСА_2 .
15 липня 2025 року ОСОБА_1 направлено на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановленого Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (надалі - Постанова № 560) зразка.
До заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 15.07.2025 було додано засвідчені копії документів, що підтверджують право на відстрочку від призову під час мобілізації, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 15.07.2025.
За результатами розгляду заяви позивача про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 15.07.2025, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №ЩТ/1071 від 25.07.2025, повідомлено, що в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, рішенням оператора реєстру вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішень про взяття на військовий облік не приймалось. Оскільки територія відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 окупована ворогом, на теперішній час рішень про надання відстрочки від призову на військову службу, тимчасово, не приймається, комісія з питань надання відстрочки від призову на військову службу не збирається. На підставі наведеного вище, рекомендують звернутися з даним питанням до ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання, відповідно до територіальної належності.
18 листопада 2025 року позивачем було подано вдруге пакет документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через ЦНАП за новою процедурою, що підтверджується реєстраційним номером 20251118-17082 від 18.11.2025.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву не розглянуто та будь-якого рішення про надання чи відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не приймалося, доказів зворотного відповідачем не надано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби.
За вимогами ст. 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає, у тому числі, проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону № 2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Приписами ч. 1-3, 5, 7, 10 ст.1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
У відповідності до ч.1, 3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, зокрема відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Суд звертає увагу, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст. 23 Закону № 3543-XII.
Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Так, у відповідності до пунктів 56, 57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, суд виснує, що комісію відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Як встановлено судом з наявних у справі доказів, відповідачем фактично не розглянуто по суті заяву позивача від 15.07.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не прийнято за результатами такого розгляду вмотивованого рішення про надання відстрочки або про відмови в її наданні.
Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, направив йому лист від 25 липня 2025 року №ЩТ/1071, який на переконання суду є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер і не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки, що також не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 і від 16 травня 2024 року № 560.
Відповідно до п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов'язкові відомості про військовозобов'язаного:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
дату народження;
адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
адресу електронної пошти;
контактний номер телефону.
Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364.
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Судом встановлено, що позивачем після внесення змін до Порядку № 560, 18.11.2025 було подано пакет документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через ЦНАП за новою процедурою, що підтверджується реєстраційним номером 20251118-17082 від 18.11.2025.
Дана заява відповідачем не розглянута по суті та не прийнято за результатами такого розгляду вмотивованого рішення про надання відстрочки або про відмови в її наданні.
Суд зауважує, що відповідач - до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в цьому, адже відстрочка/відмова у відстрочці передбачає її письмове оформлення.
Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб'єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Суд зазначає, що у даних правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Відповідача щодо не розгляду по суті заяви позивача від 18 листопада 2025 року, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зауважує, що предметом даного позову не є встановлення наявності у позивача права на відстрочку, не розглядається питання документального підтвердження такого права, не є предметом даного позову оскарження відмови відповідача у наданні позивачу відстрочки. В рамках даної справи оскаржується (розглядається) саме бездіяльність відповідача, щодо не розгляду заяви позивача та не прийняття відповідного рішення про надання відстрочки, або про відмову у наданні відстрочки.
Суд також зазначає, що в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються нормативно-правові акти - положення Порядку № 560, в якому чітко зазначено, що для вирішення питання про надання відстрочки від призову військовозобов'язаний звертається до Р(М)ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.
Як встановлено судом позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , якого було взято на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, а тому саме вони зобов'язані розглядати заяви про надання відстрочки від призову.
Вказана обставина підтверджується копією витягу з військово-облікового документа Резерв+, в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Також, суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою суду у відповідача було витребувано пояснення щодо наявності комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу, а у разі відсутності зазначити нормативне обґрунтування підстав відсутності такої комісії та військово-облікову картку ОСОБА_1 , але ухвалу суду відповідачем не виконано та не надано витребуваних судом документів.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність відсутності комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу, а тому така комісія повинна бути створена та відповідно до Порядку № 560 розглядати заяву позивача про надання відстрочки.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що порушене право позивача на належний розгляд його заяви слід захистити, зобов'язавши відповідача повторно розглянути цю заяву та прийняти за нею рішення. При повторному розгляді питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, суд зазначає, що відповідачем не було розглянуте по суті питання надання такої відстрочки, тому суд вважає такі вимоги передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді заяви від 18.11.2025 про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення по суті про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2.506140467.1 від 26.01.2026.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву адвоката Чумака Сергія Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення по суті про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова