31 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8665/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 202320901 від 12.11.2025 про застосування фінансових санкцій у розмірі 24 000,00 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що наказ від 08.10.2025 № 1592-п про проведення фактичної перевірки прийнято відповідачем без зазначення конкретних підстав, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а також без наведення будь-якої інформації щодо можливих порушень з боку позивача, що свідчить про його безпідставність. Позивач також посилається на дію мораторію на безпідставні перевірки бізнесу, введеного рішенням РНБО, та зазначає, що не належить до суб'єктів із високим ступенем ризику. Окрім цього, позивач заперечує факт вчинення порушення, зазначаючи, що ним здійснювалась реалізація виключно гліцерину та ароматизаторів, які не є підакцизними товарами та не підпадають під визначення сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а доказів реалізації нікотину або відповідної суміші відповідачем не надано.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що фактична перевірка проведена на законних підставах відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України з метою контролю за обігом підакцизних товарів. Відповідач вказує, що під час проведення перевірки здійснено контрольну закупку, за результатами якої встановлено факт реалізації нікотину (нікобустера) у наборі з іншими компонентами, що заборонено частиною 2 статті 23 Закону № 3817-IX. Також вказав, що факт реалізації підтверджується матеріалами фото - та відеофіксації, даними СОД РРО, а податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно (а.с.18-21).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 08.10.2025 № 1597-п та направлень на перевірку від 08.10.2025 № 3098, № 3099 посадовими особами відповідача 17.10.2025 було проведено фактичну перевірку господарського об'єкта - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Героїв Земляків (Короленка), 26Б, у якому здійснює свою господарську діяльність позивач (а.с.30-31, 31зв.).
Перед початком перевірки, відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України, проведено контрольну розрахункову операцію, за результатами якої придбано гліцерин "FLAVORLAB" 8 мл за ціною 20,00 грн, ароматизатор "OCTOBAR" cold peach 5 мл за ціною 150,00 грн, а також отримано нікотин "FLAVORLAB" (нікобустер 500 мг/1 мл), який, за твердженням відповідача, був наданий безоплатно, про що складено акт від 17.10.2025 (а.с.27).
Копії наказу від 08.10.2025 №1597-п та направлень від 08.10.2025 № 3098, № 3099 було пред'явлено продавцю магазину ОСОБА_2 , яка відмовилася від підписання направлень та отримання наказу, про що також складено акт від 17.10.2025 №1293/11-28-09-01/3827109332 (а.с.26, 35).
За результатами фактичної перевірки складено акт від 20.10.2025 № 16960/11-28-09-01/3827109332, який вручено позивачу 23.10.2025 засобами поштового зв'язку (а.с.24-25, 28), згідно висновків якого, в ході перевірки встановлено порушення вимог, зокрема, ч. 2 ст. 23 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах.
На підставі вищевказаного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2025 № 202320901 (форми "С"), яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 24 000,00 грн (а.с.32, 32зв.).
Незгода позивача з таким рішенням зумовила його звернення до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Щодо порядку призначення та проведення фактичної перевірки.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, крім іншого, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України.
Податковий контроль згідно до пп. 62.1.3 п. 62.2 ст. 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.
За змістом абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до приписів п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПК України).
Відповідно до п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Наведене свідчить, що фактична перевірка може проводитися за умови дотримання наступних умов:
- повинна бути наявною одна з визначених пп.80.2.1 - 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки;
- підставою для проведення перевірки повинно бути рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом (процесуальна підстава);
- копія вказаного рішення має вручатися платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (процедурна підстава).
Відповідно до статті 80 ПК України, нормативне регулювання передбачає окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов'язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у в постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 2040/7330/18.
Так у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов'язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
З матеріалів справи вбачається, що в наказі ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.10.2025 № 1597-п зазначено, з посиланням на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, провести фактичну перевірку позивача (3827109332) за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об'єктів або інших об'єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску підакцизних товарів тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину): Кіровоградська область, місто Кропивницький, Подільський район, вул. Короленка, 26Б, магазин "Vape Shop "Dudka", з 08.10.2025 року (тривалістю не більше 10 діб) з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину та контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів, тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (а.с.30).
Отже правовою підставою проведення фактичної перевірки є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а фактичною - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, що свідчить про помилковість доводів позивача, що наказ № 1592-П від 08.10.2025 прийнято без зазначення підстав, визначених пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та інформації, що стала підставою для призначення перевірки (порушення платником податків вимог законодавства із конкретизацією такої інформації).
Також, як встановлено судом, копії наказу від 08.10.2025 №1597-п та направлення на перевірку від 08.10.2025 №3098-3099 посадовими особами відповідача пред'явлено продавцю магазину ОСОБА_2 , яка відмовилася від підписання таких направлень та отримання наказу, про що складено відповідний акт від 17.10.2025 №1293/11-28-09-01/3827109332 (а.с.26, 31, 31зв.).
Таким чином, доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки, які є окремою підставою для скасування рішення, прийнятого за результатом її проведення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Щодо виявлених фактичною перевіркою порушень.
27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон № 3817-ІХ), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Згідно з пунктом 78 частини 1 статті 1 Закону № 3817-ІХ (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).
Стаття 23 Закону № 3817-ІХ визначає основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону № 3817-ІХ, роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.
Заборона, визначена абзацом першим цієї частини, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.
З аналізу положень статті 23 Закону № 3817-ІХ вбачається, що законодавець установив імперативну заборону на роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також нікотином - як окремо, так і у складі наборів, при цьому така заборона поширюється і на їх безоплатне розповсюдження на території України.
Із матеріалів справи вбачається, що під час контрольної закупки, оформленої актом від 17.10.2025, окрім гліцерину та ароматизатора, продавцем безоплатно передано товар "нікотин "FLAVORLAB" (нікобустер 500 мг/1 мл)".
Судом досліджено наданий відповідачем відеозапис проведення фактичної перевірки, зокрема фрагмент на часовій позначці з 4 хв. 41 сек., на якому зафіксовано, що на запитання інспектора "де саме головне" продавець повідомила: "компонент з поміркою під номером 3".
Також, відповідачем надано фотознімки (а.с.36-37), на яких відображено розміщення відповідного товару в приміщенні магазину. В акті перевірки було зазначено, що фотофіксація здійснювалася за допомогою мобільного телефону, у зв'язку з чим такі матеріали, враховуючи ненадання доказів їх недостовірності чи фальсифікації, є належними і допустимими доказами у даній справі.
Відтак, оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наведена відповідь продавця свідчить про обізнаність останньої щодо властивостей та призначення відповідного товару, а також про його виокремлення серед інших компонентів як такого, що має визначальне значення для формування відповідного продукту. Вказане узгоджується з доводами відповідача про те, що у складі реалізованого набору містився компонент, який за своїми характеристиками відповідає нікотину (нікобустеру).
Суд також враховує, що позначенням товарів за нумерацією (зокрема № 3) та обізнаність продавця щодо їх призначення свідчать про впорядковану систему реалізації таких компонентів як взаємопов'язаних елементів, призначених для подальшого використання у приготуванні рідин для електронних сигарет. При цьому чинне законодавство не вимагає обов'язкового документального оформлення кожної окремої дії під час такої реалізації, а допускає встановлення відповідних обставин на підставі фактичних даних, зокрема матеріалів відеофіксації.
Відтак, доводи позивача про відсутність реалізації нікотину суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються не лише зазначеним відеозаписом, а й сукупністю інших доказів, зокрема результатами контрольної закупки, матеріалами фото- та відеофіксації, а також зафіксованими діями продавця щодо пропозиції відповідного товару.
При цьому передача продавцем на безоплатній основі товару "нікотин "FLAVORLAB" (нікобустер 500 мг/1 мл)", який знаходився у приміщенні магазину, відповідно до пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України є його продажем (реалізацією).
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що для встановлення порушення положень Закону № 3817-ІХ необхідно встановити продаж саме "суміші", а не окремих компонентів, оскільки у частині 2 статті 23 Закону № 3817-ІХ чітко зазначено, що відповідальність настає, зокрема за роздрібну торгівлю сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах. Отже, предметом доказування у даній справі є саме факт продажу заборонених Законом № 3817-IX речовин, які використовуються в електронних сигаретах, а не факт їх використання.
Позивачем не спростовано обставини щодо виявленого порушення в частині реалізації сировини (ароматизатору, гліцерину і нікотину) для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Суд також зауважує, що відсутність доказів вчинення перевіряючими контрольних розрахункових операцій за рахунок саме бюджетних коштів та дотримання порядку повернення придбаних у ході проведення контрольних закупок товарів платнику самі по собі не спростовують встановлених в актах перевірок обставин вчинення позивачем виявлених порушень (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2025 у справі № 580/1158/23).
Інші доводи та міркування позивача з приводу прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, не спростовують висновків суду, викладених вище по тексту судового рішення.
Так, частиною 1 статті 73 Закону № 3817-ІХ визначено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом. Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
Пунктом 21 частини 2 наведеної статті Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення щодо роздрібної торгівлі або безоплатного розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 202320901 від 12.11.2025, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 24 000,00 грн, є правомірним та не підлягає скасуванню, а тому в позові слід відмовити.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН