про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2026 року справа № 340/1812/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати додаткової грошової винагороди, що передбачена приписами постанови Уряду України від 28 лютого 2022 року №168 у 2023 році.
Водночас просить суд зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити кошти.
Вважає, що строк звернення до суду не пропущений, тому і не клопоче про його поновлення.
Зазначає, що працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про залишення позову без руху з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 звільнили зі служби у військовій частині з 14 січня 2024 року.
Позов подано до суду 27 березня 2026 року.
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Перш за все, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Висновок рішення Конституційного Суду України у справі №1-18/2013 від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
“В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.»
Таким чином додаткова грошова винагорода - складова заробітної плати, різновидом якої є грошове забезпечення військовослужбовців.
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду чинну на день подання позовної заяви.
Приписами частини 4 статті 3 КАС України встановлено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Ця норма права стосується змін до процесуального адміністративного законодавства, що вступили в дію після звернення до суду.
У цьому випадку такого не відбулось.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції з 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
ОСОБА_1 звільнений зі служби у військовій частині з 14 січня 2024 року.
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 09 по 28 червня 2023 року.
Отже, строк звернення до суду розпочав відлік з 15 січня 2024 року, а завершився 14 квітня того ж року.
Позов подано до суду 27 березня 2026 року.
Позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Про невиплату додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 дізнався в день звільнення зі служби у військовій частині, оскільки не виплатили цих коштів.
У наказі про звільнення зі служби чітко зазначено про кошти, які належать при звільненні.
Тому позивач міг чітко виявити ознаки порушеного права у день звільнення зі служби.
Трьох місяців з дня звільнення зі служби було достатньо часу, щоб звернутися до відповідача для уточнення суми виплат і після отримання відповіді - до суду.
Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 визнано неконституційною частину 1 статті 233 КЗпП України.
Висновок Конституційного Суду України стосувався строку звернення до суду працівника під час виконання трудових обов'язків, а не після звільнення з роботи.
До спірних правовідносин суд застосував приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, які не визнанні неконституційними.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Водночас прохальна частина позову не містить зазначення періодів, за які військова частина не виплатила грошової винагороди у належному розмірі.
Відповідно до приписів частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. На підставі викладеного, керуючись ст.123 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для звернення до суду зі заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ