про повернення позовної заяви
31 березня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/1467/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідач: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи основні, додаткові та разові виплати) за період з 19.06.2025 р. по 31.01.2026 р. з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації невикористаної додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону №3551-ХІІ, як учаснику бойових дій в кількості 28 днів за період 2022 та 2023 років;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення), включаючи виплати нараховані при звільненні за період з 19.07.2024 р. по 03.12.2025 р. відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, а саме: з 01 січня 2025 року по 3028,00 грн та виплатити донараховане грошове забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону №3551-ХІІ, як учаснику бойових дій в кількості 28 днів за період 2022 та 2023 років, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
26.03.2026 р. позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність підстави пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив підстави, ідентичні до тих, які зазначалися ним у позовній заяві. Так позивач, із посиланням на позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 11.12.2025 р. №1-р/2025, зазначив, що оскільки його було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 03.12.2025 р., а повідомлення про суми нарахованого та виплаченого під час перебування на службі та при звільненні з військової служби не надавались, як і не надані на запит, отриманий уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 26.01.2026 р., то звертаючись із позовом до суду про виплату належних сум заробітної плати, на позивача не розповсюджується тримісячний строк звернення до суду із моменту звільнення.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 1 статті 233 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Разом із цим, частиною 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суддя зауважує, що перебіг строку позовної давності слід розраховувати з наступного дня після виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , тобто 06 березня 2024 року. Отже, строк звернення до суду з відповідною позовною вимогою сплинув 06 червня 2024 року, натомість позовна заява подана до відділення поштового зв'язку 12.12.2025 р., тобто після спливу строків звернення до суду з відповідним позовом.
До того ж, суддя зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19 зазначено, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Так, звернення до відповідача із запитом та подальше отримання відповіді не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і вказана дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки триваюча пасивна поведінка не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Зважаючи на викладене, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, задоволенню не підлягає.
З огляду на ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суддя повертає позовну заяву.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.123, п.п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня підписання такої ухвали.
Дата складання ухвали - 31 березня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ