30 березня 2026 року м. Київ справа №320/16919/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2024 № 4454/26-15-24-01-19-13/2794707310 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) з реєстру платників єдиного податку;
зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року;
визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління ДПС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за 2024 рік від 10.02.2025 року, а податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за 2024 рік від 10.02.2025 визнати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 10.02.2025 року.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що рішення ГУ ДПС про виключення його з реєстру платників єдиного податку є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням процедури, а саме: акт камеральної перевірки та рішення не були належним чином вручені, що позбавило його права подати заперечення. Крім того, підстав для виключення фактично не існувало, оскільки податкове зобов'язання було сплачене, хоча й на інший рахунок, але кошти надійшли до бюджету. Позивач вказує, що помилкове зазначення рахунку не свідчить про несплату податку. Також він наголошує, що анулювання реєстрації можливе лише за результатами документальної перевірки, а не камеральної. У зв'язку з цим дії податкового органу та відмова у прийнятті декларації, позивач вважає, незаконними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 10.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/38137/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У поданому відзиві відповідач заперечує проти позову, зазначаючи, що діяв у межах повноважень та відповідно до Податкового кодексу України. Камеральною перевіркою встановлено наявність податкового боргу у позивача на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що є підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку. Податковий орган вказує, що камеральна перевірка є законною формою контролю і не потребує окремого рішення чи участі платника. Також відповідач зазначає, що документи були направлені позивачу за його податковою адресою, а їх неотримання не звільняє від правових наслідків. Відповідач наголошує, що позивач не сплатив податкові зобов'язання у встановлені строки, що підтверджується інтегрованою карткою платника. Відтак рішення про виключення є правомірним, а підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання 14.03.2011 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, при цьому з 01.01.2016 був зареєстрований платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків доходу.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі положень статей 75, 76, пунктів 299.10, 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо дотримання позивачем вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 09.09.2024 №3861/26-15-24-01-19-03/ НОМЕР_1 .
За висновками вказаного акта контролюючим органом встановлено наявність у позивача податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 11 469,76 грн станом на кожне перше число місяця протягом періоду з 01.04.2024 по 01.09.2024, що, на думку відповідача, свідчить про порушення вимог абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 30.09.2024 №4454/26-15-24-01-19-13/2794707310, яким анульовано реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
За визначенням, що міститься підпункті14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
На виконання підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із абзацами першим-другим пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За визначенням, що міститься у підпункті 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пунктів 76.1.-76.2. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
На виконання пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За визначенням, що міститься у пункті 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пункт 291.3 ст.291 ПК України встановлює, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до абзацу другого пункту 294.1. та пункту 294.2. статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Керуючись підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у тому числі, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно із підпунктом 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 299.1. та 299.11. статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі Акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Так, дійсно, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Як зазначено в рішенні ГУ ДПС України у м. Києві від 30.09.2024 № 4454/26 15-24-01-19-13/2794707310 підставою для виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку є те, що позивачем не було сплачено податковий борг з єдиного податку у розмірі 11 470,00 грн. в період з 01.04.2024 по 01.09.2024 року.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, а саме платіжною інструкцією № 634 від 16.02.2024, що позивач сплатив єдиний податок за 4-й квартал 2023 року, сума вказана у більшому розмірі: 13 105,80 грн.
Як було встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем 16.02.2024 єдиний податок сплачено помилково на рахунок державного казначейства для зарахування єдиного податку для юридичних, а не фізичних осіб.
Як з'ясував позивач в лютому 2025 року в ГУ ДПС у м. Києві, відповідач підтверджує фактичне отримання коштів на рахунки державного казначейства за платіжною інструкцією № 634 від 16.02.2024, однак оскільки платника податку не було знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в податковому органі, то сума розрахункового документа в сумі 13 105,80 грн. обліковувалась в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування».
14.02.2025 року ФОП ОСОБА_1 подав відповідачу заяву, якою просив кошти єдиного податку в сумі 13 105,80 грн., сплачені ним 16.02.2024, перерахувати з рахунку НОМЕР_2 на правильний рахунок НОМЕР_3 .
Суд зазначає, що відповідно до приписів Податкового кодексу України анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе виключно за наявності встановлених законом підстав та з дотриманням визначеної процедури.
Посилання відповідача на те, що камеральна перевірка є достатньою підставою для прийняття рішення про виключення з реєстру, в даному випадку, не відповідає змісту правового регулювання, оскільки така перевірка здійснюється виключно на підставі податкової звітності та не передбачає всебічного встановлення обставин, які мають значення для прийняття рішення про втрату статусу платника єдиного податку.
Щодо наявності податкового боргу суд зазначає, що фактичні обставини справи свідчать про сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання, що підтверджується зарахуванням коштів до бюджету.
Помилкове зазначення рахунку отримувача не призвело до ненадходження коштів до бюджету, а відтак не може кваліфікуватися як несплата податку у розумінні Податкового кодексу України.
Разом з тим, доводи позивача щодо порушення процедури проведення перевірки (неналежне вручення акта перевірки, позбавлення права подати заперечення) самі по собі не є вирішальними для правильного вирішення спору, оскільки визначальним є встановлення фактичної наявності чи відсутності податкового боргу. Однак навіть незалежно від цих процедурних порушень, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для виключення з реєстру платників єдиного податку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ДПС про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у місті Києві поновити позивача в реєстрі єдиного податку шляхом виключення запису про анулювання її реєстрації платника єдиного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову в частині визнання протиправними дії (бездіяльність) Головного управління ДПС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за 2024 рік від 10.02.2025 року, та визнання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за 2024 рік від 10.02.2025 такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 10.02.2025 року.
Враховуючи висновки суду щодо протиправності та скасування рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а також поновлення його статусу платника єдиного податку, відсутні підстави вважати, що після набрання законної сили цим судовим рішенням контролюючий орган не прийме податкову декларацію позивача у відповідному статусі.
Крім того, заявлені у цій частині позовні вимоги фактично спрямовані на врегулювання правовідносин на майбутнє, що не відповідає завданням адміністративного судочинства, оскільки суд здійснює захист вже порушених прав.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн. (платіжна інструкція №0.0.4259393414.1 від 18.03.2025).
З огляду на часткове задоволення позову (у задоволенні 1 похідної позовної вимоги відмовлено), слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково;
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2024 № 4454/26-15-24-01-19-13/2794707310 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) з реєстру платників єдиного податку;
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року;
В іншій частині вимог позову - відмовити;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.