про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 року Київ № 320/12725/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні позивачу перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі заяви від 29.05.2024 (зареєстрованої за № 9649);
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до спеціального (пільгового) стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період його роботи з 27.10.1971 по 17.04.1984 (в кількості 3124 повних робочих днів) на підставі первинної довідки Державного машинобудівного підприємства «Звєздочка» від 12.08.1995 № 47/134 та уточнюючої довідки державного підприємства завод «Арсенал» від 13.02.2003 № 176;
- зобов'язати відповідача при здійсненні перерахунку пенсії позивачу: зарахувати вказаний період роботи на об'єктах ДМП «Звєздочка» (м. Сєвєродвінськ) як роботу в районах Крайньої Півночі із застосуванням пільгового кратного обчислення стажу з розрахунку: один рік роботи за один рік і шість місяців страхового стажу; застосувати приписи частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додатково зарахувавши до страхового стажу по одному року за кожний повний рік роботи за Списком № 1;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з урахуванням зарахованого пільгового стажу за Списком № 1 та кратного обчислення, починаючи з дати звернення із заявою - з 29.05.2024, з обов'язковим урахуванням проведених подальших щорічних індексацій та виплатою різниці накопиченої заборгованості однією сумою.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправною, на його думку, бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні позивачу перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі заяви від 29.05.2024. Водночас жодних доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись із позовом до суду у межах строків, встановлених законом, позивачем суду не надано.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із цим позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.