30 березня 2026 року м. Київ справа №320/6619/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-
Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-10-31-011394-а від 30.01.2026.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що висновок ДАСУ в частині порушення вимог пункту 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставним, нечітким та невизначеним, а отже не відповідає як акт індивідуальної дії критеріям обґрунтованості, вмотивованості, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що за результатами моніторингу закупівлі Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі, де зафіксовано виявлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення а саме: порушення вимоги пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», що, в свою чергу, не спростовано позивачем у позові належними доказами.
При цьому, наголошено, що Держаудитслужба конкретизувала, яких саме заходів має вжити позивач, визначила спосіб усунення виявлених під час моніторингу процедури закупівель порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Отже, зобов'язання, встановлене у висновку, є співмірним і пропорційним наслідкам виявленого порушення, спрямоване на дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, що брали участь у тендері, та публічними інтересами.
Таким чином, на думку відповідача, висновок від 30.01.2026 є повністю зрозумілим, чітким та повною мірою відповідає вимогам статті 2 КАС України.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
31.10.2025 Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператора тилу» як службою державного замовника оголошено закупівлю за ідентифікатором UA-2025-10-31-011394-а за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік).
На підставі наказу про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель від 15.01.2026 № 6 Держаудитслужба в межах повноважень здійснила моніторинг спрощеної закупівлі «ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік)», очікуваною вартістю 20 268 936 000,00 гривні.
Додатком до наказу Держаудитслужби від 15.01.2026 № 6 визначено закупівлю UA-2025-10-31-011394-а, щодо якої буде здійснено моніторинг.
Предметом аналізу були питання: - визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (в редакції станом на дату проведення закупівлі), розгляду пропозицій (Лот 4, 12), своєчасності укладання договорів про закупівлю та їх оприлюднення (Лот 4, 12), відповідності умов договорів умовам пропозиції переможців (Лот 4, 12).
16.01.2026 в електронній системі закупівель опубліковано рішення Державної аудиторської служби України про початок моніторингу процедур закупівель, оформлене наказом від 15.01.2026 №6 « Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель».
За результатами проведення моніторингу процедури спрощеної закупівлі UA-2025-10-31-011394-а, оголошеної ДП «ДОТ», ДАСУ складено та опубліковано висновок від 30.01.2026.
Зокрема, у висновку вказано, що під час проведення моніторингу закупівлі установлено порушення Позивачем:
пункту 1 частини 13 статті 14 Закону № 922 - ДП «ДОТ» уклав з ТОВ «ФЛАВАКОР» (Лот 12); пункту 8 Особливостей № 1275 - ДП «ДОТ» не розмістив електронній системі закупівель повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, чим не надав можливості учаснику ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (Лот 4) усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї пропозиції; пункту 1 частини 13 статті 14 Закону № 922 - учасник ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (Лот 4) не підтвердив (не надав) документ відповідно до вимог, визначених підпунктом 1.2 пункту 1 Додатка 4 Оголошення, а ДП «ДОТ» не відхилив зазначену пропозицію як таку, що не відповідає вимогам Оголошення, та визначив його переможцем відповідно до протоколу від 03.12.2025 та уклав з ним Договір (Лот 4).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII встановлено рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частин третьої та шостої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою вказаної статті встановлено, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з частиною 19 статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. (п. 3-7 Розділу X Закону № 922-VIII).
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.(п.3-8 Розділу X Закону № 922-VIII).
У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (надалі за текстом Особливості №1275).
Так, пунктом 8 Особливостей №1275 встановлено державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Згідно з п. 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно з приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за № 43 (далі Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення № 43).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення № 43).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі Порядок № 552).
Згідно з розділом І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;
- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;
- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;
- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;
- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;
- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;
Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.
Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.
Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);
- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;
- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань і функцій здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Судом установлено, що за наслідками проведеного моніторингу відповідач дійшов наступних висновків: в Оголошенні наявні умови, які протирічать вимогам пункту 13 статті 14 Закону, зокрема, підстав для відхилення пропозицій; учасник ТОВ «Трейд Граніт Інвест» (Лот 4) не підтвердив (не надав) документ відповідно до вимог, визначених п.п. 1.2 п.1 Додатку 4 Оголошення, а ДП «ДОТ» не відхилив зазначену пропозицію, як таку, що не відповідає вимогам Оголошення, та визнав його переможцем відповідно до протоколу від 03.12.2025 та уклав з ним договір (лот 4), чим не дотримано вимоги пункту 1 частини 13 статті 14 Закону; ДП «ДОТ» на порушення пункту 8 Особливостей № 1275 не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, чим не надав можливість учаснику ТОВ «Трейд Граніт Інвест» (лот 4) усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї пропозиції; ДП «ДОТ» уклав з ТОВ «Флавакор» договір (лот12), чим з урахуванням рішення суду у справі № 320/58941/25 порушив вимоги пункту 1 частини 13 статті 14 Закону.
Щодо висновку Держаудитслужби в частині порушення ДП «ДОТ» вимог частини 13 статті 14 Закону № 922 суд зазначає наступне.
Відповідно до умов абзацу четвертого пункту 11 «Перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв» Оголошення установлено, що з метою уникнення зриву постачання продуктів харчування для потреб Збройних сил України та недопущення зниження обороноздатності країни під час дії правового режиму воєнного стану, з одним учасником (переможцем) та/або пов'язаною з ним особою у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» за результатом проведення даної спрощеної закупівлі не може бути укладено договори більше ніж за 2 (двома) лотами. Державний замовник відхиляє пропозицію такого учасника спрощеної закупівлі у разі, якщо пропозиція учасника виявилась найбільш економічно вигідною за результатами завершення електронних аукціонів у межах даної закупівлі, як таку, що не відповідає умовам оголошення (Замовник відхиляє останню/-і пропозиції за черговістю по часу завершення електронних аукціонів)».
При цьому, вимогами пункту 13 статті 14 Закону № 922 визначено виключний перелік підстав відхилення Замовником пропозицій, зокрема:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Законом не передбачено право (виключення) для Замовників щодо відхилення пропозицій учасників з інших підстав.
З метою з'ясування законних підстав та відповідно до яких законодавчих актів в Оголошенні (абзац четвертий пункт 11) визначено вимоги до переліку критеріїв та методики оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв, Держаудитслужба 21.01.2026 звернулась через електронну систему закупівель до ДП «ДОТ» для надання пояснень, інформації та документів.
ДП «ДОТ» 26.01.2026 надав пояснення де зазначив, що в процедурі закупівлі було передбачено норму, відповідно до якої один учасник (переможець) та/або пов'язана з ним особа не може бути переможцем за більше ніж двома лотами. Така вимога була зумовлена об'єктивною необхідністю мінімізації ризиків постачання продовольства до військових частин у період дії правового режиму воєнного стану, що підтверджено практикою попередніх років. Згадана умова була розміщена відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), яка дозволяє включення до оголошення про спрощену закупівлю додаткової інформації. Враховуючи: збільшення активних учасників ринку, та як наслідок зростання конкуренції, можливість мати різних суміжних постачальників, які можуть бути включені у разі критичної необхідності; негативний досвід співпраці з постачальниками, які отримували значну кількість лотів одночасно (що призводило до зривів поставок і розірвання контрактів). Історія співпраці із ТОВ «Твій Хліб», ТОВ «Черкаський м'ясокомбінат», Консорціум Юнайтед Фуд Груп, примусове підключення інших постачальників на додаткові регіони підтверджує, що перебір лотів / регіонів постачальником відносно своєї операційної і фінансової спроможності призводить до неналежного рівня забезпечення отримувачів (військових частин); відсутність вимог/пропозицій від учасників на вищезазначену норму Оголошення; критичну важливість забезпечення Збройних сил продуктами харчування в умовах воєнного стану, вказана умова є обґрунтованою, належною та співмірною.
Водночас, суд не бере таке твердження ДП «ДОТ» до уваги, оскільки вимога, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація відповідно до пункту 3 статті 14 Закону № 922, не стосується вимог, визначених пунктом 13 статті 14 Закону № 922, зокрема підстав для відхилення пропозицій.
Таким чином, зазначені пояснення не спростовують того, що в Оголошенні наявні умови, які протирічать вимогам пункту 13 статті 14 Закону № 922 в частині відхилення пропозицій учасників.
Суд зауважує, що вимогами пункту 13 статті 14 Закону № 922 передбачено виключний перелік підстав, з яких можливо відхилити пропозицію Учасника, та не передбачає «інших підстав» відхилення пропозицій.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність вагомих аргументів зі сторони позивача на спростування висновків аудиторської служби в цій частині.
Доводи позивача в частині ненадання відповіді на заперечення позивача суд зазначає, що в електронній системі закупівель «Prozorro» немає будь-яких оприлюднених замовником заперечень до відповідного висновку, а відтак твердження позивача є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам.
Щодо питання відповідності пропозиції ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» вимогам оголошення суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 Додатку 4 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі Учасник у складі пропозиції має надати довідку, яка містить інформацію про наявність матеріально-технічної бази для забезпечення виконання умов договору про закупівлю за наведеною формою в п. 1.1.
Для підтвердження інформації щодо складських приміщень, зазначених у довідці, учаснику необхідно надати у складі пропозиції: - документальне підтвердження права користування або права власності на відповідну матеріально- технічну базу, а саме: завірену копію балансової відомості або інвентаризаційної відомості, або скановані копії свідоцтва про право власності, або витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, або договір купівлі-продажу, або договір оренди, або договір суборенди, або договір про надання складських послуг тощо. Зазначені документи повинні містити інформацію про площу приміщення.
Відповідно до пункту 1.2 Додатка 4 до Оголошення для підтвердження інформації щодо складських приміщень, зазначених у довідці, учаснику необхідно надати у складі пропозиції: документальне підтвердження права користування або права власності на відповідну матеріально-технічну базу, а саме: завірену копію балансової відомості або інвентаризаційної відомості, або скановані копії свідоцтва про право власності, або витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, або договір купівлі-продажу, або договір оренди, або договір суборенди, або договір про надання складських послуг тощо. Зазначені документи повинні містити інформацію про площу приміщення.
У випадку надання договору оренди / суборенди Учасник зобов'язаний надати: акт приймання-передачі приміщення; лист-підтвердження від орендодавця, що зазначена площа приміщення передана саме цьому учаснику та на момент подання пропозиції не передане іншим особам.
У разі, якщо одна й та сама площа буде заявлена одночасно кількома учасниками, такі пропозиції підлягають відхиленню як такі, що містять недостовірну інформацію, якщо сумарна площа об'єкту менша за сумарну кількість виділених учасникам площ.
Договори повинні бути чинними не менше ніж до 31 грудня 2026 року.
Учасник ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (лот 4) на підтвердження наявності складського приміщення для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2….+6°С) (категорія ковбасна продукція) та для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (-15…-18°С) надається Договір суборенди від 05.09.2024 № 05/09-2024 (далі - Договір суборенди).
Відповідно до вимог пунктів 1.6 та 8.1 Договору суборенди Орендар підтверджує, що право користуватись нежитловими приміщеннями належить йому відповідно до Договору оренди нерухомого майна від 01.07.2023 № 2-А (Основний договір) та діє до « 31» травня 2026 року включно.
Цей договір не може перевищувати строк дії Договору оренди нерухомого майна укладеного Орендарем з ТОВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227» (Орендодавець).
ДП «ДОТ» встановило зазначену невідповідність у пропозиції ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» та відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 виставило вимогу про усунення невідповідностей шляхом необхідності надання оновленої інформації відповідно до вимог, визначених підпунктом 1.2 пункту 1 Додатку 4 Оголошення до 25.11.2025.
На вимогу про усунення невідповідностей ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» 25.11.2025 надав Додаткову угоду від 07.11.2025 № 4 до Договору суборенди, відповідно до якої термін дії договору до « 31» грудня 2026 року включно».
Відповідно до частини другої статті 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Отож, Договір суборенди не може бути укладеним на строк більше як на три роки без нотаріального посвідчення, тобто не більше ніж зазначено в Договорі суборенди до 30.06.2026.
Отже, ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» на вимогу про усунення невідповідностей не надано інформацію відповідно до вимог, визначених підпунктом 1.2 пункту 1 Додатка 4 оголошення щодо підтвердження наявності складських приміщень, які заявлені в довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази № 03-11/37 від 03.11.2025 року, на період не менше ніж до 31 грудня 2026 року, а саме: для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2…+6°С) - (група товарів - ковбасна продукція), а саме: складське приміщення, холодильна камера № 3, 4 загальною площею 390 кв. м; для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (-15…-18°С) - складське приміщення, морозильна камера № 1, загальною площею 627 кв. м.
Відповідно до вимог пункту 8 Особливостей № 1275 Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
З огляду на викладене, учасник ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (Лот 4) не підтвердив (не надав) документ відповідно до вимог, визначених підпунктом 1.2 пункту 1 Додатка 4 Оголошення, а ДП «ДОТ» не відхилив зазначену пропозицію як таку, що не відповідає вимогам Оголошення, та визнав його переможцем відповідно до протоколу від 03.12.2025 та укладав з ним Договір (лот 4), чим не дотримано вимоги пункту 1 частини 13 статті 14 Закону № 922.
Щодо довідки про відсутність податкової заборгованості судом установлено, що ДАСУ у висновку зазначала про втрату чинності наданої довідки про відсутність заборгованості.
Відповідно до пункту 11 Додатка 7 Оголошення учасник у складі пропозиції має надати сканований оригінал / копія документа, виданого уповноваженим органом, про відсутність в Учасника заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, датованого після оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі (отриманий за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» (https://cabinet.tax.gov.ua/login) у формі передбаченій наказом Міністерства фінансів України № 733 від 03.09.2018 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи». У разі наявності заборгованості в Учасника необхідно надати документ про розстрочення (відстрочення) такої заборгованості.
У складі пропозиції ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (Лот 4) надана Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 06.11.2025 № 408015/31-00-13-02-20-Е.
Як вказано відповідачем, така довідка дійсна протягом 10 днів включно до 15.11.2025, тоді як пропозиція вказаного учасника була подана 16.11.2025.
Водночас, суд звертає увагу, що надана довідка датована після оприлюднення Оголошення, що повністю відповідає вимогам пункту 11 Додатку № 7, оскільки інших умов не було передбачено позивачем.
Таким чином, в цій частині висновки аудиторської служби не знайшли свого підтвердження.
Щодо відповідності Учасника ТОВ «ФЛАВАКОР» (Лот 12) кваліфікаційним критеріям у частині матеріально-технічної бази суд зазначає наступне.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі № 320/58941/25, відповідно до якого судом встановлено: «…Відповідно до вимог пункту 1.1. Додатку 4 до Оголошення, з метою підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання договору, учасник повинен надати довідку, яка містить інформацію про наявність матеріально-технічної бази та технологій для забезпечення виконання умов договору про закупівлю, а саме: для товарів, які не потребують особливого температурного режиму зберігання: загальна площа сухих складів - не менше ніж 1000 кв.м; кількість рамп/воріт на складі/складах - не менше 3-х; для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2...+6°С): загальна площа складів - не менше ніж 1400 кв.м; в тому числі для відвантаження товарів наступних категорій: Овочів і фруктів - не менше 850 кв. м.; Молочної продукції - не менше 100 кв. м., Ковбасної продукції не менше 100 кв. м., М'ясо - не менше 250 кв. м.; для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (-15...-18°С): загальна площа складів - не менше ніж 300 кв.м; кількість рамп/воріт на складі/складах - не менше 1-єї.
Відповідно до пункту 1.2. Додатку 4 Оголошення, для підтвердження інформації щодо складських приміщень, зазначених у довідці, учаснику необхідно надати у складі пропозиції: документальне підтвердження права користування або права власності на відповідну матеріально-технічну базу, а саме: завірену копію балансової відомості або інвентаризаційної відомості, або скановані копії свідоцтва про право власності, або витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, або договір купівлі-продажу, або договір оренди, або договір суборенди, або договір про надання складських послуг тощо. Зазначені документи повинні містити інформацію про площу приміщення.
У випадку надання договору оренди/суборенди учасник зобов'язаний надати: акт приймання-передачі приміщення, лист-підтвердження від орендодавця, що зазначена площа приміщення передана саме цьому учаснику та на момент подання пропозиції не передане іншим особам.
Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2. Додатку 4 Оголошення, у разі якщо зазначена учасником матеріально-технічна база належать постачальнику/виробнику/тощо, який буде залучений учасником до виконання умов договору у складі пропозиції надаються: документи, визначені в пункті 1.2. даного додатку, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази у відповідного суб'єкта господарювання; гарантійний лист від суб'єкта господарювання, який буде залучений учасником до виконання умов договору, яким підтверджується його згода на використання зазначених складських приміщень із зазначенням категорії товарів, які будуть відвантажуватись з даних потужностей та площі, що буде використовуватись для відвантаження товару даної категорії для даного постачальника, у разі визначення учасника переможцем закупівлі.
Крім того, учасник у складі пропозиції має надати експлуатаційні дозволи на склади для товарів (харчових продуктів тваринного походження), що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2...+6°С; (-15... -18°С) зазначених у довідці та документи, що підтверджують наявність державної реєстрації потужності/-ей складу/-ів зазначених у довідці (на які не поширюється вимога щодо отримання експлуатаційного дозволу).
Учасник ТОВ «ФЛАВАКОР» (лот 12) для підтвердження наявності складу для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (-15...-18°С) зазначив про наявність відповідних складів: площею 209,6 кв.м. за адресою, Хмельницька обл., Хмельницький район, територіальна громада Хмельницька, Комплекс будівель та споруд № 2 (колишня Олешинська с/р); 415,0 кв.м. у постачальника, який буде залучений на договірних засадах ТОВ «ТД КРАМАР ЛТД» за адресою: м. Львів, вул. Данила Апостола 16, літ. Ю-2.
Для підтвердження вказаної інформації ТОВ «ФЛАВАКОР» у складі пропозиції надано договір оренди від 01.02.2025 № 01/02/2025 ТД, укладений з ТОВ «ПП «ПРОМІНЬ»; гарантійний лист від 13.11.2025 №13/11 ТОВ «ПП «ПРОМІНЬ»; гарантійний лист від 06.11.2025 № б/н ТОВ «ТД КРАМАР ЛТД»; експлуатаційний дозвіл ТОВ «ТД КРАМАР ЛТД» від 19.05.2025, договір суборенди нежитлового приміщення від 26.06.2025 № 026 укладений з ТОВ «МК-ПОДІЛЛЯ»; лист-підтвердження від 10.11.2025 № 10-11-25-3 ТОВ «МК-ПОДІЛЛЯ»; гарантійний лист від 10.11.2025 № б/н ТОВ «ЗАГОТІВЕЛЬНИК»; експлуатаційний дозвіл ТОВ «ФЛАВАКОР» від 14.07.2025.
ДП «ДОТ» самостійно визначено критерії, викладені у пункті 20 Оголошення: невід'ємною його частиною є Додаток № 12 «Описи до продуктів харчування зі змінами».
Згідно з Описами продуктів за Каталогом продуктів харчування, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 15.11.2019 № 591(зі змінами) (Додаток 12 до Оголошення) з температурним режимом зберігання (-15...-18°С) вимагається для зберігання не тільки харчових продуктів тваринного походження: 11201 Капуста броколі заморожена, 11202 Вишня заморожена, 11203 Горошок зелений заморожений, 11204 Капуста цвітна заморожена, 11205 Картопля фрі заморожена, 11206 Кукурудза заморожена, 11208 Перець солодкий заморожений, 11209 Полуниця заморожена, 11210 Слива заморожена, 11211 Смородина чорна заморожена, 11212 Квасоля стручкова заморожена, 11213 Чорниця заморожена, 11214 Обліпиха заморожена, 11215 Журавлина заморожена.
З наведеного вбачається, що для зберігання продуктів не тваринного походження необхідні складські приміщення з температурним режимом зберігання (-15…-18°С).
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку, що провадять діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальним органом компетентного органу на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
З наведеного вбачається, що єдиним документом для підтвердження потужностей, які вимагаються для зберігання продуктів не тваринного походження, є державна реєстрація потужностей в державному реєстрі потужностей операторів ринку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №320/30024/25.
До пропозиції ТОВ «ФЛАВАКОР» не долучено документ, який би підтверджував державну реєстрацію потужностей в державному реєстрі потужностей операторів ринку щодо складів для зберігання 11201 Капуста броколі заморожена, 11202 Вишня заморожена, 11203 Горошок зелений заморожений, 11204 Капуста цвітна заморожена, 11205 Картопля фрі заморожена, 11206 Кукурудза заморожена, 11208 Перець солодкий заморожений, 11209 Полуниця заморожена, 11210 Слива заморожена, 11211 Смородина чорна заморожена, 11212 Квасоля стручкова заморожена, 11213 Чорниця заморожена, 11214 Обліпиха заморожена, 11215 Журавлина заморожена в режимі зберігання (-15…-18°С).
Така вимога є обов'язковою в силу вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і не є обов'язковою для дублювання в оголошенні.
Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» чітко розмежовано перелік документів, які є необхідними для ведення господарської діяльності пов'язаної з діяльністю операторів ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначив порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Згідно з пунктом 1 частини 13 статті 14 Закону «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі…».
Отже, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі № 320/58941/25, яке оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд виніс рішення про визнання протиправним та скасувати рішення ДП «ДОТ», оформлене електронним Протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю № UA-2025-10-31-011394-а від 01.12.2025, у процедурі закупівлі, оприлюдненій на вебпорталі Уповноваженого органу Прозорро за номером № UA-2025-10-31-011394-а, про визначення ТОВ «ФЛАВАКОР» переможцем спрощеної закупівлі ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік) за Лотом № 12 та про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ «ФЛАВАКОР».
Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 09.12.2025 у справі № 320/58941/25, вирішив: апеляційні скарги ТОВ «Флавакор» та ДП МОУ «Державний оператор тилу» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі № 320/58941/25 залишити без змін.
Однак ДП «ДОТ уклав з ТОВ «ФЛАВАКОР» Договір (Лот 12), чим з урахуванням рішення суду у справі № 320/58941/25 порушив вимоги пункту 1 частини 13 статті 14 Закону № 922.
Слід зазначити, що у разі дотримання ДП «ДОТ» вимог Закону № 922 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір з ТОВ «Флавакор» (Лот 12) не було б укладено.
Підсумовуючи викладене, встановлені контролюючим органом під час проведеного моніторингу порушення в переважній частині, за виключення висновків щодо довідки з податкового органу про відсутність заборгованості ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ», знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані позивачем вцілому. Тому висновок моніторингу процедури закупівлі як щодо обставин цих порушень, так і їх правової кваліфікації, є правильним та відповідає матеріалам судової справи.
Щодо доводів позивача стосовно протиправності спірного висновку Держаудитслужби у зобов'язальній частині та визначення способів усунення порушень, суд ураховує таке.
У постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 380/14352/22 Верховний Суд наголосив, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов'язати замовника припинити зобов'язання за договором. При цьому, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який повертає сторони до первісного стану та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.
Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що відповідач конкретизував, які саме заходи має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
За висновками суду зобов'язальна частина висновку є пропорційною та співмірною до виявлених порушень під час спірного моніторингу.
Суд враховує, відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення..
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
В той же час, варто зазначити, що юрисдикційно адміністративний суд в ході розгляду адміністративних справ не наділений повноваженнями надавати правову оцінку чинним господарським правочинам укладеним різними суб'єктами господарювання.
Отже, керуючись завданнями та основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні у повному обсязі.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30 березня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.