про повернення позовної заяви
30 березня 2026 року м. Київ № 320/12990/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
доФізичної особи-підприємець ОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у м. Києві (позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1 306 889,06 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представника контролюючого органу вказує, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму - 1 306 889,06 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Положеннями частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, доходжу висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на наступне.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
За нормами частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 420/9673/20 зазначає: "Аналіз положень частини другої статті 122 та пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України дає підстави для висновку про те, що позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому повноваження на пред'явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.".
В позовній заяві суб'єкт владних повноважень самостійно зазначає, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у цій справі ґрунтуються на підставі:
З податку на додану вартість у розмірі - 152 730,04 грн, заборгованість виникла на підставі:
податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 9566824021 від 10.10.2025 на суму - 3 374,00 грн;
податкового повідомлення-рішення (форма «Н») № 9566724021 від 10.10.2025 на суму - 4 809,79 грн;
податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 9566424021 від 10.10.2025 на суму - 144 546,25 гривень.
По штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розмірі - 1148 906,54 грн, заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «С») № 9567024021 від 10.10.2025.
З податку на доходи фізичних осіб заборгованість виникла відповідно до статті 129 ПК України, нараховано пеню на суму - 4 813,87 гривень.
З військового збору, заборгованість виникла відповідно до статті 129 ПК України, нараховано пеню на загальну суму - 438,61 гривень.
З податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі -1 020,00 грн, заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») № 9566324021 від 10.10.2025.
В контексті викладеного варто зауважити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 у постанові від 27.01.2022 сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В подальшому зазначений правовий висновок, зокрема, був підтриманий Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 16 липня 2025 року в справі №500/2276/24).
Отже, позов з вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, суб'єктом владних повноважень може бути подано до суду не раніше закінчення шестимісячного строку для звернення до суду особи, якої стосується таке рішення, про яке йдеться в частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно, зважаючи на дату винесення податкових повідомлень-рішень: № 9566824021; № 9566724021; № 9566424021; № 9567024021; № 9566324021 - 10 жовтня 2025 року та дату вручення таких платнику податку, а саме: 28 жовтня 2025 року, суддя зауважує, що станом на день звернення до суду із цим позовом у суб'єкта владних повноважень право на пред'явлення визначених законом позовних вимог ще не виникло, оскільки не збіг визначений законом шестимісячний строк на оскарження податкових повідомлень-рішень: № 9566824021; № 9566724021; № 9566424021; № 9567024021; № 9566324021, який слід обчислювати з наступного дня після отримання платником такого рішення.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 120/14874/24 викладені наступні висновки:
«Питання щодо застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
Суди попередніх інстанцій установили, що станом на день звернення до суду із цим позовом у позивача ще діяло обмеження на подання позовної заяви, встановлене пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки спірний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, за якими не збіг визначений законом шестимісячний строк на їх оскарження.
Так, податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2024 року № 0184712405, № 0184672405, № 0184652405 були отримані відповідачем 24 травня 2024 року, тоді як позов про стягнення податкового боргу подано до суду 06 листопада 2024 року.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у цій справі позов поданий до суду до закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, у суб'єкта владних повноважень право на пред'явлення визначених законом позовних вимог в цій частині ще не виникло, а тому зазначений позов був правомірно повернутий.».
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Даний позов про стягнення податкового боргу подано суб'єктом владних повноважень до Київського окружного адміністративного суду 25.03.2026, що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії суду на позовній заяві.
Отже, позовну заяву з вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано Головним управлінням ДПС у м. Києві до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства.
З огляду на наведене позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі положень пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України.
При цьому варто зауважити, що згідно з нормами частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись частиною 4 статті 169, статтями 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Повернути позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жукова Є.О.