30 березня 2026 року м. Київ справа №320/18660/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яка призначена ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту припинення нарахування та виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, жодного рішення ГУ ПФУ в м. Києві про припинення виплати пенсії позивач не отримував, натомість відповідачем направлялися листи, у яких повідомлено про припинення виплати пенсії, у яких також не зазначено, на підставі якого рішення відбулося таке припинення.
Жодних доводів про те, що пенсія ОСОБА_1 призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, відповідач не наводить, окрім того, що на запит про проведення перевірки не було надано відповіді.
При цьому, пільговий страховий стаж підтверджується не лише довідкою про підтвердження пільгового страхового стажу за Списком № 1 від 24.06.2024 № 1, а й трудовою книжкою позивача, довідкою ОК-5, документами про роботу ОСОБА_1 та рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 500/3373/24.
Позивач наголошує, що припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що встановлений ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що ГУ ПФУ в м. Києві не надало рішення про припинення виплати пенсії, натомість повідомило про таке припинення листами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх необґрунтованості, зазначає, що у зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про підтвердження пільгового стажу, для зарахування зазначених в ній періодів до пільгового стажу за Списком №1 підстави відсутні.
Зазначає, що враховуючи відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1, права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.
У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримує, просить задовольнити повністю, зазначає, записи у трудовій книжці підтверджують роботу ОСОБА_1 на роботах віднесених до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, 08.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262740011496 від 15.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю пільгового стажу. Зокрема, зазначено, що за результатами розгляду документів доданих до заяви зараховано всі періоди. Пільговий стаж відсутній, оскільки довідка згідно додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та накази по підприємству про результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці не надані.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №500/3373/24, що набрало законної сили 09.10.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 262740011496 від 15.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
25 червня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, надавши довідку про підтвердження пільгового стажу за Списком №1 від 24.06.2024 року №1, видану Тунельним загоном №4 Акціонерного товариства «Київметробуд».
На підставі зазначеної заяви та наданої довідки позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 24.04.2024 року.
Листом від 19.11.2024 №2600-0310-8/221625 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформовано позивача, Головним управлінням було направлено запит на юридичну адресу Тунельного загону №4 АТ «Київметробуд» щодо узгодження дати проведення перевірки достовірності видачі довідки про пільговий стаж роботи. Письмової відповіді на запит не надійшло.
Зазначено, у зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про підтвердження пільгового стажу, для зарахування зазначених в ній періодів до пільгового стажу за Списком №1 підстави відсутні. Враховуючи відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1, права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.
Листом від 10.12.2024 №2600-0404-8/236025 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, у зв'язку з неправомірним призначенням пенсії, зокрема внаслідок надання недостовірних даних для призначення даного виду пенсії, у позивача виникла переплата пенсії за період з 24.04.2024 по 30.11.2024 в розмірі 125887 грн 41 коп., запропоновано добровільно вирішити питання щодо повернення надміру виплачених коштів.
Відповідно до листа від 24.02.2025 №2600-0310-8/32068 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформувало, що 25.06.2024 року позивач звертався із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
До заяви було надано довідку про підтвердження пільгового стажу за Списком №1 від 24.06.2024 року №1, видану Тунельним загоном №4 Акціонерного товариства «Київметробуд».
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тунельний загін №4 АТ «Київметробуд» є відокремленим підрозділом АТ «Київметробуд».
З метою проведення перевірки довідки від 24.06.2024 року №1 на юридичну адресу Головної організації - АТ «Київметробуд» (м. Київ, вул. Світлогірська, 2/2.5) було направлено лист щодо узгодження дати проведення вищезазначеної перевірки, письмової відповіді на який не надійшло.
Засобами телефонного зв'язку працівники відділів кадрів та бухгалтерії відокремлених підрозділів АТ «Київметробуд», з якими є телефонний зв'язок, неодноразово повідомляли, що з початку запровадження воєнного стану на території України вони не працюють.
Крім того, керівник Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» засобами телефонного зв'язку повідомив, що станом на теперішній час відсутній доступ до оригіналів первинних документів по всіх працівниках Тунельного загону №4 АТ «Київметробуд» не можливий.
Водночас, 13.02.2025 Головним управлінням проведено обстеження місцезнаходження Тунельного загону №4 АТ «Київметробуд» за місцем реєстрації: м. Київ, вул. Сурикова, 3, корпус 8Б, та складено акт про відсутність суб'єкта господарювання.
У зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про підтвердження пільгового стажу, для зарахування зазначених в ній періодів до пільгового стажу за Списком №1 підстави відсутні.
Зазначено, враховуючи відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1, права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до приписів статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 та від 25.04.2019 у справі №593/283/17.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , яка заповнена 20.08.1993, прослідковується наступний трудовий стаж позивача: 02.11.1993 - Тунельний загін № 4 Київметробуд. Прийнятий на роботу електрослюсарем на прохідці 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем. Наказ від 05.11.1993 № 156-к; 28.04.1994 - звільнений у зв'язку з призовом на службу. Наказ від 28.04.1994 № 63- к; 24.05.1994 - 27.03.1996 - служба в армії; 23.04.1996 - Тунельний загін № 4 Київметробуд. Прийнятий електрослюсарем на прохідці 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем. Наказ від 23.04.1996 № 80-к; 13.07.2000 - переведений електрослюсарем на відкриті гірничі роботи. Наказ від 13.07.2000 № 127-к; 01.12.2000 - переведений електрослюсарем 4 розряду на підземні роботи з повним робочим днем. Наказ від 14.12.2000 № 244-к; 02.05.2001 - переведений електрослюсарем-монтажником гірничопрохідницького обладнання 5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем. Наказ від 03.05.2001 № 109 о/с; 01.06.2002 - переведений електрослюсарем-монтажником гірничопрохідницького обладнання 5 розряду на відкриті гірничі роботи. Наказ від 11.06.2002 № 134 о/с; 05.08.2002 - переведений електрослюсарем-монтажником гірничопрохідницького устаткування 5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем. Наказ від 02.08.2002 № 184 о/с; 01.07.2003 - призначений ланковим електрослюсарів-монтажників підземного гірничопрохідницького устаткування 5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем; 01.10.2005 - переведений ланковим електрослюсарів-монтажників підземного гірничопрохідницького устаткування 6 розряду на підземні роботи з повним робочим днем. Наказ від 04.10.2005 № 333 о/с; 01.04.2008 переведений електрослюсарем-монтажником підземного гірничопрохідницького устаткування 7 розряду на підземні роботи з повним робочим днем; 21.07.2010 - Найменування підприємства змінено з: «Тунельний загін №4 відкритого акціонерного товариства «Київметробуд» на «Тунельний загін №4 публічного акціонерного товариства «Київметробуд». Наказ від 28.07.2010 № 47; 15.04.2015 - звільнений за угодою сторін. Наказ від 15.04.2015 № 96 о/с; 30.07.2018 - Тунельний загін № 4 ПАТ «Київметробуд». Прийнято електрослюсарем-монтажником підземного гірничопрохідницького устаткування 7 розряду, підземні роботи з повним робочим днем. Наказ від 27.07.2018 № 110 о/с; 08.12.2020 - найменування підприємства змінено...; 26.03.2024 - звільнений за власним бажанням. Наказ від 26.03.2024 № 09 о/с.
Як зазначено вище, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262740011496 від 15.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю пільгового стажу. Зокрема, зазначено, що за результатами розгляду документів доданих до заяви зараховано всі періоди. Пільговий стаж відсутній, оскільки довідка згідно додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та накази по підприємству про результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці не надані.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 500/3373/24, що набрало законної сили 09.10.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 262740011496 від 15.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Так, судом в межах адміністративної справи № 500/3373/24 встановлено, що записами у трудовій книжці позивача підтверджується трудовий стаж позивача на підземних роботах за Списком №1, період проходження строкової військової служби ОСОБА_1 з 24.05.1994 року по 27.03.1996 року має бути включений до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Практика Європейського суду з прав людини, викладена, зокрема, у рішеннях по справах "Совтрансавто Холдінг" проти України" та "Україна-Тюмень" проти України", засвідчує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Отже, викладені у наведених постановах адміністративних судів висновки в обов'язковому порядку повинні братися до уваги при вирішенні даного спору.
Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджується трудовий стаж позивача на підземних роботах за Списком №1, період проходження строкової військової служби ОСОБА_1 з 24.05.1994 року по 27.03.1996 року має бути включений до стажу.
Щодо посилань відповідача на неможливість проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки від 24.06.2024 року №1, видану Тунельним загоном №4 Акціонерного товариства «Київметробуд», як на підставу припинення нарахування та виплати пенсії позивачу, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з пп.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії (п.4.7 розділу VI, п.3.2 розділу ІІІ).
Таким чином, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Всупереч наведеному, відповідачем не надано суду доказів щодо реалізації ним своїх повноважень в частині отримання додаткових документів/надання заявнику допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу.
Суд наголошує, керуючись основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, але не виключно, офіційним з'ясуванням всіх обставин справи в ухвалі від 23.04.2024 витребував від відповідача завірені належним чином копії запиту про достовірність видачі довідки щодо пільгового стажу роботи направленого на адресу Тунельного загону №4 АТ «Київметробуд»; докази отримання Тунельним загоном №4 АТ «Київметробуд» запиту про достовірності видачі довідки щодо пільгового стажу роботи; відповіді на запит про достовірності видачі довідки щодо пільгового стажу роботи направленого на адресу Тунельного загону №4 АТ «Київметробуд».
Запитувані документи відповідачем не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З наведених норм вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в записах в трудовій книжці, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, та їх ведення. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для неврахування спірних періодів та виключення їх з трудового стажу позивача, та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
При цьому неможливість проведення відповідної перевірки відповідачем не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
В даному випадку позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Таким чином, пенсійним органом не було враховано правової оцінки, наданої судом у рішенні в адміністративній справі №500/3373/24, що набрало законної сили, не враховувано обставини, що період роботи позивача за спірний період підтверджується відомостями трудової книжки, яка, як вже зазначалось судом, є основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу.
У розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Поряд з цим, суд акцентує, що такого рішення, як «рішення про припинення нарахування та виплати пенсії» суду не надано, доказів щодо існування (реквізити) такого рішення не наведено у відзиві, проте, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.12.2024 №2600-0404-8/236025 відповідач зазначає, у зв'язку з неправомірним призначенням пенсії, зокрема з наданням недостовірних даних для призначення даного виду пенсії, у позивача виникла переплата пенсії за період з 24.04.2024 по 30.11.2024 в розмірі 125887 грн 41 коп.
З цього приводу суд вказує, що ч.1 ст.49 Закону №1058-ІV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.49 Закону №1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 та ст.46 цього Закону.
Згідно з ч.3 ст.49 Закону №1058-ІV у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Однак, зважаючи на встановлення судом протиправності дій відповідача ГУ ПФУ в м. Києві, щодо безпідставного перегляду трудового стажу позивача та відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність передбачених ч.1 ст.49 Закону №1058-ІV підстав для припинення виплати пенсії позивачеві, як-то призначення йому пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості, чи неотримання позивачем призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд тощо.
Зважаючи на встановлення судом, що позивачу на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 500/3373/24 позивачу призначено пенсію, доказів, які б стали підставою стали підставою для перегляду даного рішення, окрім сумнівів відповідача, суду не надано. А тому, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яка призначена ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та щодо стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії не відповідають критеріям визначеним ч.2 ст.2 КАС України, вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень не з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оскільки судом було встановлено, що рішення про припинення нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідачем не приймалося і в матеріалах пенсійної справи таке рішення відсутнє, а припинення виплати позивачеві пенсії відбулося безпосередньо на підставі протиправних дій відповідача, як встановлено судом в межах даної справи, для ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту припинення нарахування та виплати пенсії.
Як визначено ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.06.2006 за заявою №31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в ст.1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя (п.184).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яка призначена ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту припинення нарахування та виплати пенсії.
4. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.