про повернення позовної заяви
30 березня 2026 року № 320/12987/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 (в інтересах ОСОБА_1 ) до Центрального об'єднаного (головного) управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 (в інтересах ОСОБА_1 ) звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного (головного) управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови, у якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного (головного) управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиконання рішення суду по справі позивача ОСОБА_1 № 826/3656/18 від 21 травня 2018 року;
-зобов'язати Центральне об'єднане (головне) управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити суму перерахованої пенсії з 01.09.2017 (заборгованість) одноразово в повному обсязі, а не частинами;
-визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України № 821 від 14 липня 2025 року, якою регулюється порядок виплати пенсій за судовими рішеннями.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Суд, перевіривши матеріали позовної заяви, документи долучені до справи, дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається у випадку, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За приписами частини частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Згідно із частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до частини 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства Українидовіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Суд, перевіривши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, дійшов висновку про повернення позовної заяви з огляду на те, що вона подана особою від імені іншої фізичної особи без належного підтвердження повноважень на таке представництво.
З матеріалів позову вбачається, що позовну заяву підписано та подано від імені ОСОБА_1 іншою особою - її дочкою ( ОСОБА_2 ). Водночас до позовної заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували наявність у позивача законних підстав діяти від імені матері, зокрема не надано рішення суду про визнання останньої недієздатною чи обмежено дієздатною, а також документів про призначення позивача її опікуном чи піклувальником.
Крім того, відсутні будь-які належні докази представництва інтересів іншої особи в суді, передбачені процесуальним законом, зокрема довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника діяти від імені позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява подана особою, яка не має процесуальної дієздатності або належних повноважень на звернення до суду в інтересах іншої особи, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Як зазначалось, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається у випадку, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, з огляду на вказане позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 (в інтересах ОСОБА_1 ) до Центрального об'єднаного (головного) управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови - вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Вісьтак М.Я.