30 березня 2026 року м. Київ справа №320/2083/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлани Анатоліївни, Фастівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлани Анатоліївни (далі - відповідач-1), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлани Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.10.2019 з індексним номером 49009071 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлану Анатоліївну скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію про право власності №33526434 від 01.10.2019 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1929570632249.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук Світлани Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 1 816,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року без змін.
Постановою Верховного Суду від 02.02.2023 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021, а справу направлено для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №320/2083/21, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, справа №320/2083/21 передана на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року, прийнято до провадження адміністративну справу, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 19 травня 2025 року призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 10 червня 2025 року о 09:00 годині.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно проведено реєстрацію прав власності на спадкове майно за ОСОБА_2 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2019 у справі № 381/1108/19, яке не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку та у подальшому скасовано постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2020.
Таким чином, відповідачем були порушені пункти 12, 18, 19, 40 Порядку №1127, статті 3,10, 18, 24, 27 Закону №1952-IV, оскільки за наявності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно відповідач прийняв рішення та вчинив реєстраційну дію.
Представник відповідача своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не виклав.
В судове засідання, призначене на 10.06.2025, представники сторін до суду не прибули, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 08.07.2025 о 09:30 год.
Заявою від 08.07.2025 позивач просила здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.
В судове засідання, призначене на 08.07.2025, представники сторін до суду не прибули, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 09.09.2025 о 09:30 год.
В судовому засіданні 09.09.2025, ураховуючи клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в письмовому провадженні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року залучено до участі у справі №320/2083/21 другим відповідачем Фастівську міську раду (ЄДРПОУ 34446857, адреса: 08500, Київська область, м.Фастів, площа Соборна, буд.1) (далі - відповідач-2).
Представник відповідача-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення строків звернення до суду.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року витребувано в термін до 15 лютого 2026 року: від позивача належним чином засвідчені копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 11.12.2018 №54444472; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2020 №221134874; від Фастівської міської ради належним чином засвідчену копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа своїм правом на надання пояснень не скористалась.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина - ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, зокрема, будинку АДРЕСА_1 , про що нотаріусом була відкрита спадкова справа №56/2018.
21.08.2020 позивач отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що 04.10.2019 державним реєстратором Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук Світланою Анатоліївною було прийнято рішення з індексним номером 49009071 про державну реєстрацію за громадянкою ОСОБА_2 права спільної часткової власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , із відкриттям у Державному реєстрі прав розділу на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним №1929570632249.
Підставою виникнення права власності відповідач зазначив рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2019 у справі №381/1108/19, що підтверджується записом про право власності №33526434.
Вважаючи, що наведене рішення відповідача суперечить вимогам закону та порушує права позивача, остання звернулась з даним позовом до суду.
Щодо аргументів відповідача-2 про порушення строку звернення до суду з даним позовом суд вважає неприйнятними, оскільки представником Фастівської міської ради не зазначено які саме обставини свідчать про таке порушення позивачем строків звернення із даним позовом до суду.
При цьому, суд бере до уваги, що з моменту отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна витягу, а саме 21.08.2020, позивач дізналась про порушення, на її думку, прав та інтересів. Поряд з цим, обґрунтованих умов для припущення здійснення спірного запису у позивача не було, а тому вона не могла знати про такі обставини. Отже, звернувшись до суду у лютому 2021 року, позивачем дотримано строк звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон №1952-IV станом на момент спірних правовідносин).
Згідно статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 статті 3 Закону №1952- IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону № 1952 визначено, що державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону№1952-1V державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1952-1V державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) надання відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону №1952-1V державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Водночас, частина 2 статті 18 Закону №1952-1V визначає, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем), затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), за пунктом 7 якого для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
У відповідності з пунктом 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав. Державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (п. 18 Порядку №1127).
Згідно пункту 19 Порядку №1127 державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Відповідно п. 35 Порядку №1127 державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником.
Згідно п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Як установлено судом, відповідач здійснив реєстрацію права власності на спадкове майно за ОСОБА_2 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2019 року у справі №381/1108/19, яке, в свою чергу, не набрало законної сили, оскільки було оскаржено у апеляційному порядку та, більш того, у подальшому скасовано постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2020.
Отже рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2019 року у справі №381/1108/19 не могло бути підставою виникнення у ОСОБА_2 права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , оскільки таке рішення було скасовано судом апеляційної інстанції.
Таким чином, відповідачем було вчинено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі документів, які на день прийняття оскаржуваного рішення не давали правової підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна.
Окрім того, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2019 року у справі №381/1108/19 було накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , що виключало можливість державної реєстрації прав на цей об'єкт.
Частиною 1 статті 24 Закону №1952-1V визначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Згідно пункту 5 частини першої статті 24 Закону №1952-1V у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено, якщо заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
Частина 2 статті 24 Закону №1952-1V передбачає, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Враховуючи факт наявності обтяжень нерухомого майна та суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на це майно, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно за заявою ОСОБА_2 .
Таким чином, відповідач прийняв безпідставне та протиправне рішення від 04.10.2019, індексний номер 49009071, на підставі якого, відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на будинок АДРЕСА_1 та вніс записи про право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цього будинку на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2019 у справі №381/1108/19.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону №1952-IV скасування рішення про державну реєстрацію прав відбувається на підставі рішення суду.
Ураховуючи, що наявність у Державному реєстрі прав незаконного запису від 04.10.2019 про право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , є порушенням права ОСОБА_1 на спадщину за законом на будинок, а тому суд вважає за належне визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлани Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.10.2019 з індексним номером 49009071 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Слід наголосити, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Мотовилівська сільська рада Фастівського району Київській області припинила свою діяльність, про що внесено запис від 03.08.2021 року №1003611120019001952. Підстава: рішення про реорганізацію.
Згідно з Законом України 3651-д орган місцевого самоврядування «Мотовилівська сільська рада» (код ЄДРПОУ: 04360020) був реорганізований і увійшов до складу Фастівської громади.
Ураховуючи вказане, з метою повного та належного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за належне зобов'язати державного реєстратора Фастівської міської радої скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію про право власності №33526434 від 01.10.2019 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1929570632249.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Беручи до уваги звільнення позивача від сплати судового збору згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлани Анатоліївни, Фастівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мотовилівської сільської ради Фастівського району Київській області Шевчук Світлани Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.10.2019 з індексним номером 49009071 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ;
Зобов'язати державного реєстратора Фастівської міської ради скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію про право власності №33526434 від 01.10.2019 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1929570632249.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30 березня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.