30 березня 2026 року м. Київ № 320/49811/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВ УКРАЇНА» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправними та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВ УКРАЇНА» до Державного агентства України ПлейСіті, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті № 63 - Р від 08.08.2025 про застосування фінансових санкцій (штрафів) у розмірі 4 800 000 грн.
20.03.2026 представником позивача - Нагай Ігорем Мирославовичем через підсистему «Електронний суд» подано заяву про відвід судді Горобцової Я.В. від розгляду адміністративної справи №320/49811/25, яка зареєстрована 23.03.2026 та передана судді для розгляду. На обґрунтування вказаної заяви зазначено, що дії судді Горобцової Я.В. у своїй сукупності викликають сумніви у її неупередженості та об'єктивності. Крім того, представник позивача вказав, що суддею було порушено строки відкриття провадження по справі, що призвело до блокування діяльності ТОВ «ДЕВ Україна». Зазначені дії судді Горобцової Я.В. (перевищення визначених КАСУ строків вирішення судом процесуальних питань) дали підстави Плейсіті обґрунтовувати наявність у нього права на звернення до виконавчої служби щодо примусового стягнення з ТОВ «ДЕВ Україна» штрафу. Державний виконавець відкрив виконавче провадження за оскаржуваним ТОВ «ДЕВ Україна» рішенням Плейсіті та арештував кошти на рахунках Плейсіті. Зазначене, у свою чергу, призвело до блокування діяльності ТОВ «ДЕВ Україна», оскільки воно не має можливості здійснювати розрахунки зі своїми контрагентами.
Ухвалою суду від 24.03.2026 суддя Горобцова Я.В. визнала необґрунтованою заяву представника позивача про відвід судді, передавши справу до відділу документального забезпечення та архіву для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 заява про відвід розподілена судді Лисенко В.І.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З огляду на викладене, розгляд заяви про відвід судді належить здійснювати в порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку підставам для відводу судді, що наведені позивачем у заяві, слід врахувати таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави :
1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 37 цього Кодексу та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Натомість, як уже було зазначено вище, частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 19 ст. 31 КАС України передбачено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, п.п. 82.2 п. 82 якої передбачено, що передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи.
Також рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами та доповненнями), пунктом 2.3.43 якого визначено, що судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи, (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Горобцової Я.В., проаналізувавши наведені аргументи, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вмотивованих доводів та доказів упередженості судді Горобцової Я.В. в подальшому розгляді справи, не наведено та не надано.
Твердження, викладені у заяві про відвід, базуються виключно на безпідставних припущеннях щодо затягування розгляду справи суддею Горобцовою Я.В.
При цьому суд уважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями головуючого судді у цій справі є волевиявленням самого позивача.
Водночас будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення головуючим дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, позивачем не зазначено.
Отже, суд резюмує, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або необ'єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Оскільки представником позивача не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Горобцової Я.В., а доводи, які зазначені у поданій заяві про відвід судді, базуються лише на припущеннях, що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС не може бути підставою для відводу, а тому у задоволенні заяви представника позивача від 20.03.2026 (зареєстрована в суді 23.03.2026) про відвід судді Горобцової Я.В. належить відмовити.
Керуючись статями 36, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про відвід судді Горобцової Я.В. в адміністративній справі № 320/49811/25.
Справу № 320/49811/25 повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.